Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Карпатські набої: від 9,5х56 Маннліхер-Шенауер до .376 Штейєр

Карабіни Маннліхер-Шенауер сподобалися британським мисливцям, але потужність рідних набоїв, у тому числі 9х56 MS їх часто не влаштовувала. Усе-таки колоніальна дичина була міцніша на рану, ніж європейська.

Прикладом тут може послужити доля такого середньокаліберного європейського набою, як 9х57 Mauser. Він з'явився на ринку в 1890 рр., пропонувався в спорядженнях з кулею масою 14-16 г, з гвинтівки початкова швидкість сягала 650-700 м/с, віддача також була помірною. Здавалося б, непогано – набій використовували жителі німецьких колоній для добування антилоп на м'ясо, але траєкторія кулі цього набою виявилася невдалою для далеких пострілів. При пристрілюванні в точку на 100 ярдів (90 м) на дистанції 200 ярдів (180 м) спад траєкторії становив 9 дюймів. Та й для міцної на рану північної або тропічної дичини потужності бракувало. Тому вже в 1900 р. на ринку з'явився потужніший набій 9,3х57 Mauser з кулями масою 15-18,5 г. Куля масою 15 г (285 гран) розвивала початкову швидкість 720 м/с (2 360 фут/сек) і мала дулову енергію 3898 Дж (2875 футо/фунтів). Цей набій отримав широке поширення в Скандинавії для полювання на лося.

З цієї причини компанія «Голланд-Голланд» і розробила для власних виробів на базі затворної групи М 1905 (калібру 9х56 MS) набій .400/.375 Rimless Belted Nitro Express (.375 Velopex). До речі, він став першим, у якому гільза разом із закраїною мала й «поясок» (англ. Belted), що полегшував подачу з коробчатого магазина. Куля масою 235 гранів (15 г) розвивала зі ствола завдовжки 27 дм початкову швидкість 2400 фут/сек і мала дулову енергію 2840 футо/фунтів, а куля масою 270 гранів – 2175 фут/сек.

Конкурент «Голланд-Голланда» фірма «Вестлі-Річардс» прийняла цей виклик. У 1908 р. фірма «Елів» створила для неї новий набій, однак на ринку він з'явився тільки в 1910 р. з новою моделлю Маннліхер-Шенауер (М 1910). Ця зброя призначалася для серйозного полювання в Африці й швидко стала популярною. Новий набій отримав подвійну назву: 9,5х56 MS і .375 Rimless Nitro Express (RNE) x 2¼.

У початковому спорядженні він лише трохи перевершував середньокаліберні європейські набої на кшталт 9х56 MS або 9x57 Mauser. При пострілі з короткоствольного карабіна куля масою 270 гранів (17 г) розвивала початкову швидкість 2150 фут/сек (660 м/с), а при пострілі з гвинтівки 2250 фут/сек (690 м/с). Новий набій наступав на п'яти таким відомим тоді африканським набоям, як .400/350 Nitro Express (куля масою 310 гранів, початкова швидкість 2000-2150 фут/сек) або .400/360 Westley Richards і швидко став популярним.

Легкий короткоствольний карабін М 1910 був зручний для класичного пішого сафарі й скрадання дичини з рідкими пострілами зблизька. З легко керованим карабіном зі зручними прицільними пристосуваннями набій деякий час навіть вважався ідеальним для полювання на левів. Його потужності не вистачало тільки для полювання на товстошкірих тварин – слона, носорога.

Але… У 1912 р. на ринку з'явився набій .375 Holland & Holland Magnum, про який ми розповімо окремо. Нова «зірка» досить швидко затьмарила набій Вестлі-Річардса. Однак 9,5х56 MS як і раніше мав перевагу дешевини, він був розроблений під зброю із затворною групою стандартних розмірів, а перші «магнуми» були й рідкісними, й дорогими. Набій протримався на ринку до 1950 рр., коли фірма «Кайнох» припинила його виробництво.

Тільки через багато років – у 1999 р. на ринку з'явився новий австрійський набій цього класу – .376 Steyr. Він був розроблений спільно компаніями «Хорнаді» і «Штейєр» для нової концепції гвинтівки Штейєр Скаут. В основу ідеї Джефа Купера («Супер скаут» або «Левиний скаут») була покладена все та ж маннліхерівська ідея короткоствольного (19 дм/48 см) карабіна для полювання на небезпечну дичину.

Основою послужила гільза набою 9,3х64, її вкоротили на 4 мм так, щоб помістилася в стандартну затворну групу, і розвернули дульце до .375 (9,5 мм) так, щоб зброя була дозволена для полювання на велику дичину в африканських країнах. Аби уникнути колізій із загальновідомим .375 Голланд-Голланд Купер порекомендував назвати новий набій .376, хоча істинний діаметр кулі .375. Набій пропонувався в спорядженнях з кулями масою 210-300 гранів (14-19 г). Висока початкова швидкість – 720-900 м/с була досягнута за рахунок високого експлуатаційного тиску (58000 сup), що для тропічних полювань вкрай небажано. Значна також і сила віддачі легкої зброї – до 34 футо/фунтів.

У європейських умовах набій .376 Steyr пропонує широкі можливості для полювання на лося або ведмедя в лісі. У спорядженні з кулею масою 270 гранів набій має досить пологу траєкторію на дистанціях до 200 ярдів (180 м): 25 ярдів – 0, 100 – 150 ярдів – 2,5 – 2,1 дм, 200 ярдів – 0. Можна сказати, що це сучасний карпатський набій.

В. Артеменко



Украинская Баннерная Сеть