Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Десять років "Парадоксу"

Мисливські клуби в Україні -- явище відносно нове й мало відоме для широкого загалу. Навіть у мисливському середовищі небагато хто знає про їхнє існування, не дивлячись на те, що деякі з них мають вже досить тривалу історію і можуть похвалитися надзвичайними результатами у веденні мисливського господарства. Більше того, вже сьогодні можна сказати, що в майбутньому подібні організації будуть відігравати важливу, а можливо, й провідну роль у веденні мисливського господарства на теренах нашої держави.

Сьогодні в гостях "Полювання та риболовлі" Микола Михайлович Войтович – президент мисливського клубу "Парадокс", заснованого 25 червня 1995 року. Оскільки днями клуб відзначив свій ювілей, ми попросили Миколу Михайловича дати для газети коротеньке інтерв'ю, на що він люб'язно погодився.

Миколо Михайловичу, як виникла ідея створення мисливського клубу, що стало поштовхом для цього?

Напевно, потрібно почати з того, що в лавах мисливців я давно – з 1970 р. За весь період мого мисливського стажу я побував на величезній кількості полювань, де доводилося зустрічатися з різними людьми, потрапляти в найрізноманітніші мисливські ситуації, бувало доволі неприємні. Також мені довелося вісім років працювати на території колишньої НДР у Раді військових мисливців. Там у нашому розпорядженні перебувало 108 господарств, які я періодично інспектував, також доводилося виступати організатором полювань для різноманітних гостей. Доволі часто спілкувався з місцевими керівниками мисливських господарств, з німецькими мисливцями. Саме від них я довідався, що таке справжня мисливська культура, як потрібно ставитися до братів наших менших, що таке мисливське собаківництво та багато-багато іншого, про що переважна більшість наших мисливців навіть не здогадувалися. Та що там казати, адже в нас на полюваннях часто відбувається таке, від чого в добропорядного західного мисливця волосся дибки стало б. Прикро, але людей, які мали хоча б приблизне поняття про культуру полювання, у нас дуже мало. Саме на цьому грунті й виникла ідея об'єднати людей, які хотіли б не просто полювати, а правильно полювати.

І ось, у 1995 році в кабінеті першого заступника міністра вищої освіти, академіка Ю.М. Бугая було вирішено створити мисливський клуб, у який входили б люди, об'єднані однією ідеєю, одним устремлінням. Спочатку нас було шість чоловік: М. Мироненко, В. Стукач, Ю. Трушковський, Волков, Ю. Бугай і я. Це не була якась зареєстрована організація, ми просто виїздили на полювання, щоправда, на спеціально придбаній для цього машині. Остання, слід відмітити, по цей час служить нам вірою і правдою, хоча вже давно перестала вміщати в себе нашу компанію.

Тобто, починалося все з невеликого колективу близьких по духу людей, які домовилися між собою про дотримання певних правил?

Приблизно так. І лише відносно недавно ми почали створювати своє мисливське господарство. Ми заключили угоду з одним із господарств. Почали вкладати у нього гроші, придбали для єгерської служби автомобілі, зв'язок, побудували вольєр. Зрештою, ми добилися того, що в нещодавно порожніх угіддях з'явилося велике різноманіття дичини. Господарство почало процвітати, але коли постало питання про закріплення його за нашим клубом, нам просто відмовили...

Тобто, зараз Ваш клуб знову перебуває в тому ж стані, з чого й починав?

Ні, після цього ми вже стали підходити до справи більш завбачливо. Сьогодні наш клуб "Парадокс" разом із Чернігівською організацією УТМР та чернігівським бізнесом є співзасновником мисливського господарства "Вересоч", в розпорядженні якого перебуває 13 тисяч гектарів мисливських угідь. До речі, починали ми знову-таки з порожніх угідь, у яких зрідка, не затримуючись, пробігала якась дичина. Колись багаті мисливські угіддя були практично спустошені, й приклало до цього руку найвище місцеве керівництво. Зараз все змінилося, ми маємо в угіддях 12 оленів, 150 кабанів, почали на початку року випускати туди фазанів.

Але, річ в тім, що члени нашого клубу, виїжджаючи на полювання, не задаються ціллю привезти "кусок м'яса". Правильне, культурне полювання з дотриманням усіх його правил, заповідей і ритуалу, а також пропаганда такого полювання - це те, заради чого ми збираємося. Практично в усіх місцях де ми полювали, нас завжди раді бачити знову, нас з радістю кличуть туди ще і ще.

Чи існують у клубі якісь особливі традиції, ритуали?

Звичайно. По-перше, кожен наш виїзд на природу відбувається за певним сценарієм, який готується заздалегідь. Досить часто ми збираємося сім'ями, адже багато наших дружин також є прихильниками богині Діани. Свята, дні народження ми проводимо разом. Наприклад, кожен член клубу на своє п'ятдесятиріччя отримує в подарунок стилізований золотий перстень, щороку в клубі проводиться визначення та нагородження кращого мисливця року, разом із цим званням вручається приз – фігурка кабана з вигравіруваним написом. Я вас запевняю, життя в "Парадоксі" проходить набагато цікавіше, ніж у звичайному мисливському колективі.

Чи існує вид полювання, якому Ви віддаєте перевагу?

Ми любимо всі види полювань. Напевно це індивідуально, але мені найбільше подобається полювання на дупеля, бекаса з лягавою.

Повертаючись до Вашого мисливського господарства, чи немає у Вас проблем із місцевими мисливцями, чи бувають випадки браконьєрства, адже угіддя, повні дичини, досить ласий шматок, щоб не звертати уваги на будь-які заборони.

Так, проблему браконьєрства вирішити на всі 100 відсотків досить складно, але ми її вирішили приблизно процентів на 98, причому досить оригінально. Ми чудово розуміємо, в яких умовах сьогодні опинилися більшість наших мисливців. Ми не забороняємо місцевим полювати на території господарства, більше того – ми видаємо для них безплатні відстрілочні в наші угіддя на хутрового звіра. Але тільки на хутрового. Єгерська служба працює в нас відмінно, і якщо надходить сигнал про недозволене полювання, відстрілочних позбавляються всі мисливці з осередку, де було зафіксоване браконьєрство. Місцеві вже звикли до такої вигідної співпраці і стали активно допомагати нам у веденні мисливського господарства. Більше того, вони звертаються до нас із проханнями допомогти в облаштуванні угідь, адже їх також не може не радувати велика кількість дичини – там жити їхнім дітям, внукам.

Які у Вас якісь плани на найближче майбутнє?

Що стосується нашого господарства, то в найближчому часі плануємо масово випускати фазанів в угіддя, побачимо що з цього вийде, адже фазан – пташка царська, досить примхлива.

І ще, є в нас одна мрія. Ми хочемо укласти кодекс мисливської честі українського мисливця. До речі, хотілося б через Вашу газету звернутися до всіх зацікавлених у цьому, надсилайте, будь ласка, пропозиції, а можливо, навіть проекти цього вкрай потрібного документу. Листування можна проводити через редакцію, а можливо, й виносити якісь проекти на суд мисливської громадськості.

Підготував С. СИНЧУК

С. Синчук



Украинская Баннерная Сеть