Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Поля - дім для зайця та куріпки

Якість біотопу в польових угіддях важить значно більше, ніж в лісових. Я багато подорожую Правобережжям - південною Київщиною та Черкащиною. Місця, як на зайця та куріпку – просто класичні. Хіба що для фазана – Черкащина, це північна межа ареалу. Придатних для зайця біотопів на півдні Київщини та на Черкащині не бракує, чого не можна сказати про самого зайця.

Розглянемо дані таксації 2011 р. по угіддях УТМР в Київській області: Білоцерківське МРГ – 1460 зайців (2010 р. -1510) на 72 200 га польових угідь, Баришевське МРГ – 940 голів (980) на 54 400 га, Богуславське МРГ – 330 гол. (340) на 15 500 га, Бориспільське МРГ - 1190 гол. (1170) на 62 500 га, Бородянське МРГ – 330 гол. (330) на 9 100 га, Броварське МРГ – 1120 гол. (1320) на 45 000 га, Вишнє-Дубечанське МРГ – 315 гол. (310) на 8 900 га, Васильківське МРГ – 2640 гол. (2720) на 80 000 га, Володарське МРГ – 1150 гол. (1140) на 25 000 га, Згурівське МРГ – 1550 гол. (1560) на 58 700 га, Кагарлицьке МРГ – 980 гол. (1020) на 24 200 га, Києво-Святошинське МРГ – 820 гол. (805) на 21 700 га, Макарівське МРГ – 1600 гол. (1200) на 33 000 га, Миронівське МРГ – 1920 гол. (1880) на 56 000 га, Обухівське МРГ – 260 гол. (274) на 14 200 га, Переяслав-Хмельницьке МРГ – 1100 гол. (1200) на 63 500 га, Розважівське МРГ – 750 гол. (750) на 27 800 га, Рокитнянське МРГ – 1200 голів (1100) на 32 500 га, Сквирське МРГ – 1500 гол. (1500) на 70 900 га, Ставищанське МРГ – 1500 гол. (1700) на 39 200 га, Таращанське МРГ – 1250 гол. (1890) на 48 200 га, Тетіївське МРГ – 1050 гол. (1050) на 46 200 га, Фастівське МРГ – 1320 гол. (1245) на 50 900 га, Яготинське МРГ – 970 гол. (920) на 45 700 га.

Як бачимо, на папері популяція зайця в угіддях УТМР виглядає стабільною: 28 100 зайців нарахували 2010 р. 27 500 – 2011 р. Значне зменшення популяції спостерігається хіба що в Таращанському та Ставищанському МРГ. Середня щільність населення угідь – 2,7 зайців на 100 га. доволі умовна. В Баришівскькому або Переяслав-Хмельницькому МРГ вона становить в середньому 1,7 зайців на 100 га, в Васильківському МРГ – 3,3 зайці на 100 га, в Рокитнянскому, або Києво-Святошинському МРГ – 3,7 зайців на 100 га, в Володарскому – 4,6 зайців на 100 га. Середній показник щільності по угіддям МРГ я б вивів в 2 «з куцим хвостиком» зайці на 100 га.

Загалом, зайця в Київській області нарахували 39 659 голів (2010 р. – 41 099), в Черкаській – 38 400 голів (45 780). Середня щільність населення польових угідь відповідно 2,7 (2010 р. - 2,8) та 3,2 (3,7) зайців на 100 га. Як виглядає нинішня ситуація в порівнянні з початком 1960 рр, коли в Україні почалося облаштування мисливських угідь та регулярні таксації, однозначно відповісти складно. Тоді були господарства, де зайця нараховували по 1,3 голови на 100 га польових угідь. Планована щільність населення становила 35 зайців на 1000 га.

Нажаль, ситуація з зайцем на Черкащині мені відома недостатньо. В якості прикладу візьмемо мисливське господарство «Імшан» на Черкащині, 1962 року, його площа становила 19 175 га, щільність населення зайцем - 4 особини на 100 га вважалася добрим показником для Черкащини і тоді. В сезоні 1959-1960 рр. було добуто 147 зайців (23 % поголів’я), в сезоні 1960-1961 рр. – 129 шт. (17 %). Станом на 2011 р. загальна площа мисливських угідь ТОВ МГ «Імшан» - 10 900 га, чисельність зайця згідно таксації – 201 (похвальна точність!), впольовано – 14 (7 %). Скажіть, і ви в це вірите?..

При всій умовності таких підрахунків очевидно, що чисельність зайця не відповідає продуктивності наших угідь. Європейські мисливствознавці (Petrak 2000) вивели кілька простих ознак відносної придатності польових угідь для дичини (Niederwild). Перш за все це клімат. Раптові перепади температур в березні-квітні-травні-червні, що ми їх спостерігаємо, також – сильні та тривалі опади вкрай негативно впливають на розмноження фазана, куріпки, зайця, косулі. Холодні роки (середня річна температура до + 8 градусів С) з великими опадами (в середньому більше 700 мм) не є сприятливими для зайця. Оптимальним для виживання та розмноження зайця є теплий (середня річна температура більша за + 9 градусів С) та сухий (в середньому менше ніж 550 мм опадів) рік.

Негативний вплив погоди може бути посилений, або, навпаки, пом’якшений умовами місцевості. В низовинах з важкими глинястими ґрунтами снігові та дощові води застоюються, охолоджують та зволожує довкілля. Такі місця, що повільно висихають під сонцем, польова дичина оминає. Натомість легкі ґрунти, та обернені до сонця схили, швидко обсихають, та конденсують тепло, дичина такі місця активно використовує.

На придатність угідь для польової дичини також негативно впливають великі плантації монокультур. Відомо, що заєць тримається близько до людського житла, не рідко - «на городах». Тому є багато пояснень. За Петраком, оптимальними для зайця, куріпки та фазана є землі що їх використовують традиційно та екстенсивно. Потребам дичини вповні відповідають поля площею менше двох гектарів, придатні поля площею до 5 га. Коли поля площею 10 га ще допустимі, то поля площею понад 50 га вже абсолютно непридатні. Дичині йдеться про розмаїття та збалансованість кормів. Харчова активність зайця в середньому не перевищує радіусу в 500 м, а на великому полі монокультур він не знайде потрібних йому рослин. Оптимальною для дичини є дуже різноманітна рослинність – не менше 20 видів на 100 га. Коли розмаїття зменшується менше ніж до 12 видів, це погано для дичини. Потребує дичина також і ділянок старої трави, перелогів – до 25 га на 100 га., довгих та звивистих меж, острівців чагарнику та дерев… З недавніми змінами нашому в сільському господарстві та землекористуванні таких угідь мало б ставати більше, але…

Головна причина низької чисельності зайця в Україні фахівцям відома – нічне браконьєрство з-під фар. Польові спостереження показують: доки врожай на полях не зібраний, заєць є, але після того як вони стають доступні для автомашин – він зникає. Сьогодні без жорстокої боротьби з автобраконьєрством зайцю не допомогти.

В. Ярема



Украинская Баннерная Сеть