Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Качка 2012

Скільки качки й де нарахувало для нас Агентство лісових ресурсів? У 2010 р., за даними форми 2-ТП (полювання), було нараховано 2860948 «качок». Минулого сезону облікова справа значно посунулася. Оновлена форма 2-ТП тепер містить інформацію не про «качок» взагалі, а про вісім окремих видів: крижень (2213795 особин), велика чирянка (239615), чирянка мала (186503), нерозень (56850), попелюх (51801), широконоска (44858), шило­хвость (20197), свищ (6220). Разом – 2819839 статистично врахованих «ка­­чок». Із чим Агентство й вітаємо. Точно рахуєте, шановні колеги!

Чи можемо ми сьогодні відповідально говорити про те, що популяція качиних в Україні становить близько 2,8 млн особин, з яких 2,2 млн – це крижень? На чому взагалі ґрунтуються такі «підрахунки»? Не на качках же, їй-богу! З 1961 року, коли в Україні почали проводити «повсюдний облік запасів основних видів мисливської фауни», качка до цих «основних видів» не входила. Оцінити її чисельність ніхто не брався й у середині 1970 рр. – у кращі роки українського мисливського господарства. Який технічний прогрес дозволив зробити це сьогодні?

Гадаю, що цей «прогрес» швидше за все бюрократичний (звісно, я можу помилятися). Введення обліку за видами свідчить про потребу звітувати про стан видів, що охороняються (широконоска, шилохвіст, свіязь…), перед якимись контролюючими інстанціями. Усі перераховані у формі 2-ТП види качиних є в Додатку 2 до договору про збереження афро-євразійських перелітних водоплавних птахів (AEWA). Зроблено це в рамках виконання зобов’язань, узятих на себе Україною. Тож, виходить, і сталевий шріт не за горами…

У 2006 р. чисельність світової популяції крижня оцінили в 19 млн особин. Прог­нозують, що чисельність крижня буде знижуватися й далі. Очевидно, що загальноєвропейська тенденція скорочення чисельності качиних діє й в Україні.

Популяцію качки – крижня й чирка в Європі, і ми не є винятком, підкосила повсюдна меліорація. Можна погодитися з даними статистики, де стверджується, що основна популяція крижня зосереджена на великій воді – на дніпровських «морях», на лиманах і в дельті Дунаю. Це положення є наслідком інтенсивного осушення малих водно-болотних угідь.

Сьогодні орнітологи одностайні в думці, що популяція качки на південному заході Євразії скорочуватиметься й надалі. Однак на північному сході континенту – у європейській і сибірській тундрі, внаслідок по­тепління й збільшення площі водно-болотних угідь популяція качиних невпинно зростатиме.

Компенсувати цю тенденцію в Україні можна лише частково. Шляхи відомі: облаштування штучних місць гніздування, розведення качки, створення нових водно-болотних угідь. Про необхідність і методи встановлення штучних гніздових будиночків для качки ми писали не раз – поки що реакції ніякої.

Трохи більше відомо про розведення качки й випускання її в угіддя. Так, у сезоні 2010 р. в Україні було розселено 12650 качок, з них в угіддях «інших користувачів» – 11597 (Дніпропетровська обл., Магда­ли­­­нівська р/о – 100, Запорізька область, ТОВ «Мотор-Січ-Руна» – 2000, Київська обл. ДР «Залісся» – 657, Рівненська обл. ТзОВ МГ Поліськ – 2940, Херсонська обл. Новотроїцьке МГОМ «Айленд» – 6000).

В угіддях УТМР – 603 (Запорізька обл., Бердянська р/р – 101, Полтавська обл. Полтавське ДМРГ – 60, Харківська обл. – 197, Херсонська обл. Бериславська р/р – 100, Каховська р/р – 45). В угіддях Держкомлісгоспу – 360 (Полтавська обл., ДП «Полтавське ДП» – 360).

У сезоні 2011 р. в Україні розселений 9 491 крижень, з них в угіддях «інших користувачів» – 7861 (Київська обл. ДР «Залісся» – 561, Полтавська обл. МРТ «Черкасівське» – 100, Херсонська обл. Новотроїцьке МГОМ «Айленд» – 7200).

В угіддях УТМР розселено 1420 крижнів (Лу­­­ганська обл. Троїцька р/о УТМР – 50, Полтавська обл. Гадяцьке ДМРГ – 200, Козельщинське ДМРП – 100, Кобеляцьке ДМРГ – 20, Полтавське ДМРГ – 100, Херсонська обл., Білозерська р/о – 150, Бериславська р/о – 100, Високопільська р/о – 100, Верхньорогачицька р/о – 100, Голопристаньська р/о – 200, Горностаївська р/о – 100, Чаплінська р/о – 50, Цюрупинська р/о – 50, Херсонська м/о – 100). В угіддях Держкомлісгоспу – 260 (ДП «Полтавське ДП» – 260).

Ми будемо раді, якщо читачі розкажуть нам про досвід розселення качок у зазначених господарствах. Зокрема, про те, чи є випускання невеликої кількості птахів хоч трохи ефективним.

Ще однією проблемою стала практика перенесення початку відкриття сезону полювання на качку. Очевидно, що нам не оминути «загальноєвропейського» дня відкриття полювання – 15 серпня. Тільки безглузда позиція нашого біляприродного керівництва, що діє з оглядкою на сусідню Росію, не дозволяє говорити про цю тенденцію прямо й відкрито. Що ми втрачаємо й що отримуємо, відмовившись від «загальносоюзної» дати?

Нагадаємо нашим читачам, що питання про строки полювання було вирішене на всесоюзній нараді працівників мисливського господарства, проведеній у 1963 р. у Москві Міністерством сільського господарства СРСР. За основу був прийнятий принцип рівної тривалості сезону полювання для всіх радянських республік.

Фактично, він діє й сьогодні, якщо в Росії переносять відкриття, то й у нас перенесуть. «Враховуючи мисливські традиції», дата початку літньо-осіннього полювання по перу була встановлена не за календарною датою, а «з вечірньої зорі певної суботи серпня або вересня», зазвичай другої або третьої.

Сама по собі ефективність перенесення відкриття полювання на пізніший термін полягає в тому, щоб дати птахам можливість піднятися на крило й зміцніти. Вважається, що в південних областях терміни початку мисливського сезону мають бути більш ранніми, ніж на півночі, через те, що на півдні молодняк підростає швидше. Однак, як впливає нинішнє багаторічне потепління на життєвий цикл качки, починаючи зі строків прильоту й закінчуючи підйомом виводків на крило? Поки що роботи європейських орнітологів на цю тему мені не зустрічалися. Звернемося до думки наших польових спостерігачів – читачів газети.

В. Ярема



Украинская Баннерная Сеть