Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Назви порід і шовінізм

У країнах колишнього СРСР мисливці мали більше двадцяти порід мисливських собак. Відомо, що назву породи тварини та її екстер‘єру визначають в державі – батьківщині породи. Наприклад: орловський рисак, англійський сетер, естонський гончак, афганський хорт, німецький курцгаар, російський псовий хорт, російський гончак і т.д. Тут усе логічно й так воно і має бути.

Великий російський мисливствознавець Л.П. Сабанеєв (стор. 343, «Фізкультура й спорт», Москва, 1987) писав: «У тридцятих роках XIX століття після першого польського повстання російські офіцери-мисливці та поляки яких гнали в заслання привезли в Росію багато гончаків, які перемішались з російськими гончаками...»

Цікаво, що порода польська гонча («огар», міжнародний № - 52) доживши до наших днів мало чим відрізняється по екстер‘єру від сучасного російського гончака. Але в кінці XIX ст. різнотиповість аборигенних російських гончаків ще існувала (старовинна, костромська… - ред.). Але плідна робота з породою успішно сприяла тому, що порода російська гонча стала більш-менш типовою і сьогодні собака по праву називається російським гончаком.

Щодо англо-руських гончаків, то тут дехто вже третій раз за всю історію цієї породи вперто намагається її «перехрестити». Насправді, порода англо-руських гончаків виведена від двох порід: від англійського лисогона – фоксгаунда (стандарт № 159) і російської гончої. Дотримуючись здорового глузду в назві новоутвореної породи мають бути слова: і Англія, і Росія. До речі, так її й назвали – англорус. Це логічно, й Л.П. Сабанеєв в книжці «Собаки охотничьи» («Природа й охота», 1899) називає цю породу англо-російською. Також В.І. Казанський («Охота с гончей», стор. 28., 1960) пише: «После коренной русской гончей виднейшее место среди гончих Росии в XIX и начале XX столетия принадлежало англо-русской породе».

Мені особисто ще в літа молодії довелося зустрітися на Московській виставці мисливського собаківництва з видатним вченим, експертом Всесоюзної категорії М.П. Пахомовим. Тоді ж мене з ним і з дочкою всесвітньо відомого Д.І. Менделєєва познайомив В.І. Казанський. У нас тоді відбулася розмова про гончаків. І ось, що сказав М.П. Пахомов: «Я був би щасливим дожити до того часу коли «пегие» будуть називатися «англорусами». Такої ж думки була і М.Д. Менделєєва.

Але якийсь горе-політик, набравшись знань у лікнепі, подав ідею: «Не преклоняться перед гнилым Западом!» Наслідком цього стала репресія слова «англо» у назві. Але ж тут «і їжаку зрозуміло», що порода складалася не від двох вижлиць і не від двох вижлеців. У породи були тато і мама. Тато – англо і мама – рус. Або навпаки.

Пройшов час і нова порода повернула собі реальну назву: АНГЛОРУС. Але відносно недавно у місті Тамбові відбулася IX Всеросійська виставка мисливських собак. І в каталозі цієї виставки англорусів «нету-ти». Кому рецидив не дає нормально спати? Я пишу «рецидив» тому, що в свій час фінську ведмежу собаку в Росії «охрестили» російсько-європейською лайкою. «Охрестили» не подумавши, що якась частина Росії – це теж Європа.

Можливо, нам скажуть: «Какое ваше собачье дело?» Панове, ніхто не порушує ніякого собачого суверенітету, але шовінізм і в собачих ділах не зовсім гарно пахне. Порода англо-руських гончих створювалася і вдосконалювалася в СРСР на землях і Росії, і України. Мені відомо більше десятка українських заводчиків, які цю роботу робили.

Отож. Дуже не скромно за архісумнівними доводами ревізувати рішення двох кінологічних з‘їздів СРСР, щодо назви породи гончаків англорусів. У нас в Україні навіть назва «пегая» перекладається як «ряба». Можливо для корови така масть і підійде, але негоже так називати собаку. Мисливці України величають цю породу гончаків так, як її величали творці породи: Салтиков, Березніков, Глебов, Сабанєєв, Крамаренко, Хомяков та інші.

І, зрештою, пора вже мати породі англорусів міжнародний стандарт і номер. Але цього москвичі чогось не роблять. І поки що, тільки одна із усіх російських мисливських собак «псовая борзая» – в гордій самоті очолює список міжнародних стандартів мисливських собак Росії.

Ю. Букатевич, експерт-кінолог Всесоюзної категорії

Ю. Букатевич



Украинская Баннерная Сеть