Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Якщо собаку отруїли

Собака, на відміну від кота, може вживати будь-який продукт, що гарно пахне. Саме цю його особливість найчастіше використовують догхантери, а також особи, яким з якоїсь причини (або без причини) не подобається ваш пес. Як правило, вони додають отруту до улюблених собаками страв – ліверу й фаршу. Якщо пощастить, знімають страждання собаки на відео, викладають в Інтернет і радіють від кількості переглядів. Для отруєння собак догхантери застосовують щурячу отруту та ізоніазид (ліки, що застосовуються у гуманній медицині для лікування туберкульозу). Сьогоднішньою розповіддю хочу застерегти вас від можливої ситуації з вашим улюбленцем, що, на жаль, часто закінчується летально.

Отже, щуряча отрута (часто це зоокумарін). Першими ознаками отруєння є кривава блювота, кривавий пронос, кровотеча з прямої кишки, в’ялість, відсутність апетиту, блідість слизових оболонок, задишка, собака стогне й має температуру до 40° С.

Механізм дії отрути – порушення згортання крові, пригнічується синтез вітаміну К, від якого залежать процеси згортання, ушкоджуються стінки капілярів. При розтині в отруєних тварин реєструються численні крововиливи, особливо до мозку та брюшини.

Від моменту потрапляння отрути в організм до клінічних проявів може пройти від 3 до 5 днів.

Лікарські препарати, що застосовуються в таких випадках: вітамін К1 (фітоменадіон, конакіон, конавіт, Veta K 1), що забезпечить поновлення згортання крові; унітіол, що є антидотом при різноманітних отруєннях, особливо важкими металами; атропін.

Перша допомога. 1.Застосувати абсорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, поліпефам, ентеросорб, смекта, регідрон тощо). Якщо тварина дуже пригнічена, має коматозний стан, не може ковтати й у неї судоми, застосування вищезазначених препаратів неможливе. Тоді – тільки до клініки! Якщо вдалось отримати зразок їжі з отрутою, беріть і його, щоб віднайти вірний антидот.

2. Коли ж є можливість, то ще до відвідання ветеринарної клініки промийте собаці шлунок (застосовується велика кількість кип’яченої води, розчин перекису водню й води (1 столова ложка рідини на 3 кг маси тіла тварини) або клізма з теплою водою.

3. До клініки можна вколоти препарати вітаміну К1 (дозування має вказати ваш лікар).

4. Унітіол та атропін беріть із собою до клініки, бо все залежить від визначення типу отрути. Якщо підтвердиться ефективність їх застосування, то у вас зекономиться час на їх пошуки, а це іноді коштує життя. Крапельниці для інтоксикації (глюкоза, но-шпа та серцеві препарати) краще робити в стаціонарі під наглядом фахівців.

Вдома буде тривалий курс реабілітації, що вимагає обережності та терпіння від власників собак. Та якщо бути цілеспрямованим, то й це можна подолати.

Медичний препарат іоніазид застосовується для лікування туберкульозу в людей, але він має високу токсичність саме для собак. Механізм дії іоніазиду: знижується синтез гама-аміномасляної кислоти (ГАМК). Ця кислоти знаходиться в органах нервової системи, регулює забезпечення мозку енергією та кровообігом. Головною функцією ГАМК є попередження виникнення кисневого голодування. Її брак призводить до летального завершення клініки при отруєнні.

Названий препарат має виключну властивість – дуже швидко всмоктується, значна кількість його перетравлюється у тонкому відділі кишківника. Найбільша концентрація іоніазиду в сироватці крові реєструється вже на 1-2 годину після потрапляння до організму.

Клінічні прояви: сонливість, розгубленість у свідомості фіксуються через 30 хв. після вживання отрути; спрага та відмова від їжі; порушення координації. Собака не контролює свої рухи, ходить з острахом або хитаючись, тварину заносить; блювота; надмірне слиновиділення, згодом - піна.

При поглиблені дії отрути з’являються: проблематичне дихання; судоми; собака може панічно кидатися, битися головою, а потім настає ступор й так може бути кілька разів підряд; підвищення температури до 41° С.

Кров з’являється з пащі тільки з причини механічного травмування собаки під час судом. Це головна ознака, що дозволяє зробити висновок – собака отруївся не отрутою для щурів. Бо, як зазначалося вище, при такому отруєнні реєструються значні кров’яні виділення з усіх отворів тварини (паща, пряма кишка). Наприкінці тварина впадає в коматозний стан.

Аналізи при такому отруєнні виявляють ацидоз та лактацидоз.

Лікування. 1. Застосовується вітамін В6. Якщо собака важить більше 20 кг, необхідно дати десь близько 7 мл препарату. Це зменшить судоми вже за 10 хв. Якщо ефекту немає, застосовується магнезія. 2. Уколоти 5 % розчин глюкози з вітаміном С підшкірно. 3. Крапельниці з реосорбілактом або іншими антиоксидантами та сорбентами (атоксил).

Та краще після введення вітаміну В6 та глюкози відвезти тварину до стаціонару, де є професійний нагляд, обладнання й медикаменти.

Коли собака вижив, необхідно продовжити лікування вітамінами, серцевими препаратами та іншими біологічно-активними добавками (пробіотики, пребіотики тощо).

Яка профілактика отруєнь собак? Звичайно, найкраще не лишати друга на вулиці без нагляду. Відучити тварину підбирати та брати їжу з чужих рук, якщо ж не вийшло – застосовувати намордник.

Господар повинен мати в своїй аптечці вітамін К1, В6, унітіол, глюкозу, магнезію, сорбенти (ентеросгель, активоване вугілля) тощо.

Через те, що більшість отрут діє швидко, життя вашого собаки у ваших руках. Діяти треба рішуче, спокійно й швидко.

Сподіваюсь, дана інформація допоможе зорієнтуватися у складних ситуаціях і життя ваших чотирилапих компаньйонів на полюванні буде врятоване.

У. Яненко



Украинская Баннерная Сеть