Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

У землі ямка, в ямці самка...

Знаєш, чому верба так називається? - запитав у мене товариш, із яким ми човном подорожували по плавневих озерах у низов'ях Дніпра. - А тому що ''у рибі''. Саме так місцеві рибалки пояснюють назву цього дерева. Є таке прислів'я: ''Де водиця, там і вербиця''. Весною вода заливала тут всі острівці, що заросли вербовими кущами, по місцевому ''верболозами''. У них саме й заходила на нерест риба. Величезні ікряні самочки гуляли тут. Повноводдя незабаром спадало, а у низинах ще залишалася вода. А в ній і риба попадалася, яка не встигла в ріку піти. Бери кошик і збирай. Так раніше й робили...

Про подібний спосіб лову риби я чув з багатьох джерел. ''Щоб піймати карасів, линів, раків жінки брали рядна, запаски й наловлювали стільки, скільки не наловиш сьогодні неводом у Дніпрі'', - писав один етнограф про побут придніпровських рибалок. Мова йшла про добування риби в плавневих ямах - болітцях. Як тут не згадати оповідання Джека Лондона ''Любов до життя'', де герой намагався піймати рибку в мутній воді крихітного озерця. На жаль, рибка знайшла потаєний хід і спливла в іншу водойму, з якого її вже не можна було виманити ніякими пряниками. Більш щасливими виявлялися інші рыбалки-ямники. Була, до речі, така древня культура. Її представники ховали небіжчиків у спеціальних ямах. Можна припустити, що в неглибоких ямах вони й рибу вміли добувати в буквальному значенні голими руками.

Кілька років назад я побував на березі Десни в селі Шеставиця. Місцевий рыбалка викликався мені показати свої улюблені місця. Ми направилися до ріки прямо через великий заливний луг. Поки йшли по ньому, рибалка розповідав: ''Бачиш ці ями? Це мітки від бомб. Ми їх ''котлабами'' звемо. Навесні Десна розливається й заповнює їх доверху. Потім вода йде, а в ''котлабах'' яка-ніяка рыбка залишається. Ми стільки щук тут у червні перетоптали...

Неподалік від цього селища була знайдена древня стоянка вікінгів. Виявляється й сюди вони добиралися на своїх кораблях-''драккарах'', подорожуючи по шляху ''із варяг у греки''. Не сумніваюся, що й рибу в ямах ''топтали''. У древньоскандинавській ''Сазі Ейрика'' про похід Туффіна Карлсевне у Вінланд (Північна Америка) є такі рядки: ''Там, де суша й море зустрічалися в приплив, вони рили ями, і коли море відступало, у ямах залишався палтус''. Подібним ''ямним'' способом лабрадорські ескімоси ловили морську форель. Так, між іншим, скандинавські мандрівники добували рибу й у себе на батьківщині - у Північній Норвегії.

У вмілого й долото рибу ловить. Як на півночі, так і на півдні. Африканським туарегам теж було не займати кмітливості. Вони робили в землі невеликі заглиблення й з'єднували їх канавками з водоймою, де водилася риба. Коли туди випадково запливала рибина, її легко ловили руками...

''Ямний'' спосіб видобутку водної живності може допомогти людям, які опинилися без засобів для існування серед дикої природи. У ямах-калюжах, які залишаються після розиву іноді вистачає просто підняти бруд, щоб риба в пошуках чистої води спливала на поверхню, де її можна просто черпати будь-яким посудом. В окремих випадках вдається, прокопавши неглибоку канавку, з'єднати калюжу з річкою й спустити всю воду. При цьому рибалці дістанеться вся риба, яку можна буде зібрати на дні.

В. Супруненко



Украинская Баннерная Сеть