Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Невдалий УСМ «Ідеалу», Чифсана, Люгера й навіть Фабарма

Уже неодноразово стикаюся з несправністю зовсім нових рушниць, коли після 20-50 пострілів у них обламується нижній або верхній бойок. Звертання власників цих рушниць у магазин нічого не дає, адже в них, як правило, немає запасних частин, а поки магазин зв'яжеться з постачальником минає дуже багато часу. А сезон полювання не такий і тривалий.

Приблизно в 1997-98 році в Харкові почали збирати мисливські рушниці з пафосною назвою «Ідеал». Однак проблема була в тому, що до ідеалу цій зброї було… До речі, бій цієї рушниці був хорошим, а спайка стволів, міцність колодки були справді ідеальними. Правда, ніяких іспитових клейм на першій зброї я так і не знайшов. Однак справа в іншому, складання й виготовлення дрібних деталей рушниці були вкрай грубими й неохайними.

Перша така рушниця потрапила до мене на ремонт після 10 пострілів (так сказав її власник) – зламалися бойки. При швидкому огляді мене вразило не тільки "сокирне" складання, але й напівкруглі вирізи на ударних площинах курків. І бойки чомусь виходили майже на 1 мм, замість належних 1,9-2 мм. До того ж на казенній частині нижнього ствола був зроблений вертикальний пропил для проходу бойка. Усе це було якось дивно. До того ж найпростіший механізм, що складався з 12 частин (в ІЖ-27 – 74 частини), а вже поломки.

Спочатку я повторив виготовлення бойків з вуглецевої сталі В-8 (такої самої конфігурації, як і на зразку) з режимом гартування 46-48 НRС. Однак їх вистачило лише на 30 пострілів, після чого мої бойки також поламалися. Повторно виготовлені бойки теж служили недовго й робити наступну пару було марно. Довелося мені переробляти конструкцію зі зміною конфігурації деталей на свій смак. Насамперед, необхідно було усунути абсолютно непотрібні півсфери на курках; дістати бойки, забезпечити відбій бойків хоча б при відкриванні рушниці. Зробити так, щоб курки після удару йшли від бойків назад, як в ІЖ-27, можна було, але це вимагало б зміщення опорних вушок бойових пружин знизу вгору. А це позначилося б і на врізанні металу в дерево. Зрештою шлях до вирішення проблеми був придуманий.

Я докладно опишу, як усе робив. Проблема була в тому, що ця модель не має важелів зведення курків. Роль важелів виконує одна широка планка, що проходить під запірною планкою, яка рухається в пазу. На цю планку впливає виступ з важеля зведення цівʼя, він при опусканні стволів штовхає цю планку, а вона впирається в маятник, який, будучи підпружиненим, упирається в обидва курка й одночасно зводить їх. А що санеться, якщо зв'язати запірну планку й планку зведення курків? При натисканні на ключ відкривання рушниці запірна планка буде рухатися назад. Одночасно, будучи пов'язана з планкою зведення курків, вона натисне й на хитний маятник, зрушуючи його назад. При цьому курки відійдуть назад і звільнять бойки, які під дією відбійних пружин сховаються всередину колодки. Це й буде відбій курків!

Добре, якби наприкінці планки зведення курків був би профрезерований виступ для зчіплення з запірною рамкою, але такого не було. На щастя, місця на планці зведення було достатньо. І тому, усе ретельно розмітивши, я почав свердлити наприкінці планки зведення отвір 2,5 мм. Однак твердість металу була настільки великою, що свердло просто ковзало по сталі. Довелося зробити відпускання сталі, після чого успішно свердлити наскрізний отвір у планці зведення й забити в нього старий бойок від ТОЗ-БМ. Фланець бойка перешкоджав провалюванню осі, а туге запресовування не дозволяло випасти. Ось так і вийшов ефект відбою.

Тепер, коли ви відкриваєте рушницю, натискаючи на ключ відпирання, то запірна планка рухається назад. При цьому вона впирається у вісь (бойка) і, захоплюючи за собою планку зведення курків, натискає на маятник, який у свою чергу відводить курки від бойків і ставить їх на піввзведення. Звичайно, можна було запиляти біля бойових зведень і запобіжник, але я вирішив, що простішою буде конструкція, то надійнішою.

Звичайно, при такій переробці мені довелося вкоротити й бойові пружини рушниці, що були вкрай твердими й неймовірної довжини. Залишивши по 4 витка довше стрижня осі, я вкоротив їх і заторцював на наждаку. Надмірне зусилля зникло, усе почало легко рухатися, а бойки ховалися при відведенні ключа й при повному закриванні рушниці виходили знову. Правда, довелося виготовити нові бойки, при цьому зовсім іншої конфігурації (дивися фото).

Подібним чином я доробив не одну рушницю й навіть не однієї фірми. Це були Люгери й Чіфсани й навіть італійський Фабарм. Маю зазначити, що конструкція в них якщо не одна, то схожа. Тож вигадувати щось кардинально нове з черговою такою поломкою мені не доводилося. Хоч власник Фабарма й стверджував, що в неї справді італійське складання, але варто було відкрити механізм і все ставало ясно навіть йому. Адже італійці пластинчасті пружини запобіжника не розріжуть «болгаркою» і з цвяхів осі не роблять, і під пружину, що підсіла (бойову), не підкладають шайбочки. Ви навіть не уявляєте, які «нововведення» доводиться спостерігати, розкриваючи механізми знаменитих фірм.

В. Вольф



Украинская Баннерная Сеть