Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Із друзями на оленя.

Ми вже розповідали нашим читачам про українсько-канадський клуб "Беркут" - громадську організацію, яка об'єднує українських мисливців усього світу. Так, у одинадцятому числі "Полювання та риболовлі" був надрукований статут клубу. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі підбірку спогадів мисливців українського походження про свої вдалі (і не дуже) полювання.

У жовтні я зайнявся приготуваннями до відкриття полювання, яке проходить в Огайо з 26 листопада по 2 грудня. Ми з моїм приятелем-мисливцем Джимі їздили по лісах, скільки вистачало сил. І хоча наша робота не дозволяла нам перебувати в мисливських угіддях увесь тиждень, у вихідні ми звідти не вилазили. Потрібно було ще багато чого зробити перед відкриттям сезону. Отаборившись у північних огайських мисливських угіддях, ми розпочали розвідку місцевості.

Зрештою, нам пощастило знайти велетенські сліди огайського оленя. Це був самець. Відстань між його пальцями на сліді сягала 8 см, це був дійсно видатний екземпляр. На цій території ми також знайшли ще кілька оленячих слідів, а також на одному обідраному дереві було знайдено оленячу шерсть. Вирішено було полювати в цій місцевості. Якраз неподалік знаходилося людське житло і ми вирішили познайомитися із господарями. Двері нам відчинила жінка, як з'ясувалося, вона була власницею землі, на якій були поле, ліс і невелике болото. Вона перевірила в нас документи на право полювання. Територія, на якій ми зібралися полювати, була великою, і віднайти на ній бажані трофеї було для двох чоловік не так уже й легко. Увесь жовтень пройшов у пошуках нашого оленя, але все безуспішно. Ми дивувалися, адже, здавалося б, усе робили правильно, були добре екіпіровані й на засідках вели себе як потрібно, але удача не посміхалася нам.

Мій одинадцятирічний син Райан нещодавно закінчив мисливські курси і дуже хотів поїхати зі мною у цей сезон на полювання. Напередодні я придбав йому "Спрингфилд" .410 калібру, і напередодні відкриття полювання Джимі, Райан і я відправилися потренуватися у стрільбі. Ми всі відстріляли певну кількість набоїв і залишилися задоволеними своїми результатами.

На жаль, так сталося, що через роботу я не зміг піти на полювання у перший день, Райан із Джимі відправилися полювати вдвох. У тих місцях вони зустріли ще двох мисливців, з якими розпочали полювання. У цей день на Райана вийшов великий олень, його голову прикрашали роги із вісьмома відростками. Райан вистрілив, але тільки поранив оленя, якого добрав інший мисливець. Це був єдиний трофей у перший день.

Коли я зумів вибратися на полювання, погода почала псуватися і протягом усього дня ми втрьох бачили лише одного кролика. Усі наступні три дні йшов дощ. Для Райана полювання скінчилося, так як він повинен був іти до школи, ми ж вирішили і далі шукати удачу. До нас приєднався мій товариш по роботі Гален Вейд, він був заядлим мисливцем і як тільки він дізнався про наші наміри щодо полювання, відразу зголосився скласти нам компанію, разом з ним був і його брат Брайан. Цього разу були дозволи на полювання в двох угіддях.

Дощі вже скінчилися, але вся земля просякла водою, у повітрі висів легкий туман. Я стояв на стрілецькій лінії, зарядивши свого Чарльза Дейлі" — напівавтомата 12-го калібру, трьома набоями. Четвертого я тримав у руках. І ось метрах у двадцяти від мене із лісу з'явилася самка оленя. Вона злякано зупинилася і стала оглядатися навкруги. Я тихесенько присів, напевно, вона визначалася із тим, у який бік їй утікати. І тут позаду неї з'явився велетенський красень-олень, він зупинився поруч із самкою. Вони якийсь час постояли вдвох, а потім олениха направилася у мій бік. Собою вона зовсім закрила самця і мені довелося підвестися. Побачивши мене, самка стрибнула вбік, але олень мене не побачив і тільки повільно направився за подругою. Після трьох моїх пострілів він ще трохи пробіг і зупинився, напевно, не розуміючи, звідки стріляли. Я зарядив рушницю четвертим набоєм, якого тримав в руках, і вистрілив. Вони ще якийсь час були у зоні пострілу, але поки я заряджав свій магазин, і олень, і самка розтанули між деревами.

Ерік ДЕНДІНЖЕР, Огайо.



Украинская Баннерная Сеть