Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Чи може полювання сприяти збереженню тетерева?

У Червоній книзі України (2009 р.) вид тетерев (Lyrurus tetrix) належить до категорії «зникаючі» - види, які перебувають під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним при продовженні згубної дії факторів. Разом з тим, цьому ж виду привласнений охоронний статус Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) – LC (англ. Leastconcern). Такий охоронний статус, перекладений в Україні як «найменший ризик», МСОП привласнює «біологічним видам або таксонам нижчого рангу, які пройшли оцінку стану популяції, але не були внесені до якоїсь іншої категорії, зокрема - «під загрозою» (threatened) або «близькі до загрожуваного» (near threatened) і, отже, не відчувають загрози своєму існуванню. До речі, колись (до 2001 р.) вони не мали навіть статусу «залежні від охорони» (conservation dependent). Цей статус мають найпоширеніші й процвітаючі види, такі, як медоносна бджола, сірий пацюк, хатня миша, сизий голуб. З 2008 р. до цієї ж категорії формально належить і людина, як вид. Можна привітати укладачів з таким же статусом для «зникаючих» глухаря й рябчика… Ясно, що в контексті статусу МСОП мова йде про євразійську популяцію цих видів, якій, справді, поки що нічого не загрожує.

Чисельність популяції тетерева в Європі в 2004 р. оцінювалася приблизно в 2 500 000 пар, з яких близько 86% припадало на Росію, де чисельність тетерева донедавна зростала, а останнім часом залишається відносно стабільною. Позитивна динаміка відзначається також у Латвії, Ліхтенштейні й Румунії. Яка чисельність тетерева в Україні, зокрема на Поліссі, відповідально сказати важко. Птах не осілий, може переміщатися залежно від кормових умов і локального приросту чисельності. Статистика, що подавалася в рамках щорічної таксації, виглядає досить умовною. Щоб виявити тенденції динаміки популяції звернемося до досвіду сусідньої Білорусі.

Результати обліків показали, що до кінця 1970 рр. щільність тетерева там (як і в Україні) знизилася майже вдвічі в порівнянні з кінцем 1950-х. Зменшилася як кількість токовищ, так і кількість самців, що вилітають на одне токовище. У цілому, таке різке скорочення чисельності тетерева спостерігалося по всій Європі в 1970-1990 роки. Причиною стали зміни середовища місцеперебувань даного виду в результаті інтенсивної меліорації й сільськогосподарського освоєння його природніх угідь. Оптимальним для тетерева є комбінація відкритих просторів з певним типом деревинно-чагарникової рослинності. Необхідно відзначити, що наукові дослідження цих років, що проводилися в СРСР, також не дозволяють вірогідно оцінити чисельність тетерева, але вказують на тенденції зміни чисельності.

У Білорусі в ході виконання «Державної прогрaми розвитку мисливського господарства нa 2006-2015 рр.» були проведені великі дослідження з питання, що цікавить нас. Протягом 1980-1990 років чисельність тетерева в Білорусі, за даними відомчих обліків, практично не змінювалася, її оцінювали в 40000-54000 особин. Так, за даними весняних обліків, в 1997 р. було враховано 53525 птахів. Починаючи з 2000 р., у Білорусі спостерігалося постійне скорочення чисельності, і до 2008 р. вона скоротилася на 21%. Щорічне добування тетерева в 1992-1996 рр. коливалося, за даними БТМР, у межах від 1416 до 1998 птахів, що становило приблизно 4-5% від їхньої весняної чисельності. У 2005 р. кількість добутих тетеревів знизилася до 1179 шт., а в 2007-2008 рр. – до 247-332 шт.

Які причини зниження чисельності? Насамперед, господарська діяльність людини. У Білорусі в 1960 рр. 72% тетерукових токовищ знаходилися в основному в лісових угіддях: на галявинах, гарях, в лісових культурах, на узліссях хвойних, листяних і змішаних лісів. На болотах знаходилося 13% токовищ, на косовицях 7%. Скорочення площі природніх біотопів тетерева в результаті широкомасштабної осушувальної меліорації призвело до їхнього перерозподілу на екстенсивно експлуатовані антропогенно трансформовані угіддя. До кінця 1980 рр. приблизно половина тетеруків токувала на полях, лугах, торфорозробках, 34% токовищ знаходилися на полях, пасовищах і косовицях, на осушених торфовищах і на болотах було зареєстровано по 16 % токовищ. Проведення інвентаризації тетерукових токовищ у 2006-2009 рр. на території Брестської, Гомельської, Гродненської, Мінської й Могилевської областей показало, що відбувся зсув токовищ із природних біотопів на антропогенно трансформовані території.

У 2006-2009 рр. у Брестській і Гродненській областях в агроландшафті було зареєстровано 86% токовищ, вони розміщувалися на оброблюваних і необроблюваних полях, засіяних озимими й багаторічними травами, пасовищах, занедбаних або частково експлуатованих меліоративних системах, на відкритих ділянках військових полігонів. При цьому в Брестській області весняна чисельність скоротилася з 12,5 тис. особин у 1992 р. до 5,1 тис. особин у 2008 р., а в Гродненській області з 10,6 тис. особин в 1990 р. до 2,89 тис. особин у 2008 р.

У Гомельській області частка тетерукових токовищ на антропогенно-трансформованих територіях склала 73%, у Могилевській – 69%. При цьому в Могилевській області зростання чисельності тетерука тривало до 2000 р., у Гомельській – до 2004 р., а наступні негативні тенденції були менш виражені. Причина в тому, що в цих областях висока частка земель, вилучених з господарського використання.

Нині тільки одиничні токовища розташовуються в угіддях, які в умовах Білорусі були корінними для тетерева, тобто на відкритих ділянках боліт (від 7% у Гомельській області до 3% у Брестській і Гродненській областях, і 2% у Мінській області), лісових галявинах, вирубках і гарях (4% у Гомельській області, 7% у Брестській і Гродненській, 25% у Мінській області), у заплавах рік (2% у Брестській, Гродненській і Мінській областях, 16% у Гомельській області).

На відміну від глухаря, тетерев, очевидно, адаптувався до проживання в умовах екстенсивно експлуатованого антропогенно-трансформованого ландшафту. Сьогодні тетеруки токують на напівзанедбаних меліоративних системах і на полях, які обробляються не дуже інтенсивно. Там створюються дуже сприятливі умови для тетерева: по меліоративних каналах ростуть березняки, неподалік знаходяться острівці лісу. Складається враження, що в таких умовах тетереви знаходять не тільки підходящі стації для токовищ, але й досить сприятливі умови для виводків. Крім того, затримка зі збиранням віко-вівсяної суміші, гороху, рапсу, вівса й інших сільськогосподарських культур (або навіть коли вони лишаються на зиму на полях) забезпечує тетеревам кормову базу протягом осінньо-зимового періоду.

Стан популяції тетерева в найближчому майбутньому залежатиме від того, як буде розвиватися сільськогосподарське виробництво. Очевидно, що у випадку зміни землекористування в бік інтенсифікації, можна прогнозувати швидке скорочення її чисельності. Повне припинення господарської діяльності людини, в т.ч. у лісовому господарстві, також у віддаленій перспективі, призведе до зниження чисельності даного виду. У зв'язку з цим вирішального значення набуває зацікавленість людини в збереженні тетерева не «взагалі», а в нових умовах ведення мисливського господарства, зокрема – орендарями.

Для автора залишається відкритим питання, наскільки можна втримати такого кочівного птаха, як тетерев, в умовах сучасного орендованого мисливського господарства. Також, чи ефективна людина (у таких господарства) у боротьбі з лисицею й кабаном, як шкідниками, що становлять пряму загрозу всім птахам, що гніздяться наземно.

Поки в нас триває нелегальне добування тетеревів, переважно на токовищах, говорити про ефективність простої заборони полювання не доводиться. Можливо, слід перейти до ліцензованого добування, там, де стан популяції це дозволяє. Для цього потрібно, як мінімум, добре вивчити ситуацію з тетеревом у Житомирській області, офіційно його там нараховують близько 3000 особин. Також чорнобильська зона відчуження є резерватом, де чисельність тетерева досить висока.

В. Ярема



Украинская Баннерная Сеть