Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Що буде з «Соколом»?

З таким питанням звертаються до редакції читачі. Скажемо чесно – поки що не знаємо. Виробником цього сорту бездимного пороху є російське підприємство – Рошальський хімічний комбінат ім. А.А. Косякова, з 2001 р. – ТОВ «Сокіл-Р». Ми від редакції зверталися туди з питанням, але електронною поштою зв'язатися з підприємством російського ВПК непросто, не в Америку ж пишемо… Залишається чекати: з'явиться в продажі чи не з'явиться…

Поки що поговоримо про сам порох. «Сокіл», мабуть, найчастіше й найохочіше використовується для домашнього спорядження набоїв. Причина очевидна – відносна дорожнеча готових набоїв. Станом на 16 липня в Києві авторові не вдалося знайти набої дешевше, ніж за 162 гривні за 25 шт. (RIO Game Load 32 г дріб № 6). Банка «Сокола», поки він був, пропонувалася за 170 гривень, а це при моїх спорядженнях 32 г шроту – сотня набоїв. Ясно, що нова ціна буде мінімум на 50 % дорожча, та все-таки…

Враження про «Сокіл» у користувачів склалося й давно: він практичний, надійний, пробачає помилки спорядження, стабільний при змінах температури, придатний для спорядження набоїв малих калібрів і непогано поводиться при малопотужному капсулі (центробої). Від сучасних порохів «Сокіл» (виготовляється за ДСТ 1977 р.) невигідно відрізняється тим, що має досить високий (критичний) тиск, нижче від якого перестає горіти. Це добре помітно при стрільбі легким спорядженням: у стволі, механізмі напівавтомату залишаються незгорілі, згаслі пластинки. Для роботи пороху «Сокіл» звичними є дуловий тис на 35-45 атм.

По суті, уся популярність «Сокола» полягає в тому, що його можна відмірювати міркою. Та які результати такого спорядження набоїв? Заводські випробування партій пороху проводяться з деревинно-волокнистими клейтухами, в той час як при домашньому спорядженні все частіше використовують пластикові клейтухи з амортизатором. Нагадаємо, що повстяні клейтухи дають більший тиск при пострілі, ніж пластикові. Донедавна дані незалежних балістичних випробувань по «Соколу» були рідкістю. Тільки в 2000 рр. ми отримали досить багато таких даних з різних джерел. Вони доступні в Інтернеті, тому не будемо їх переказувати, а обмежимося висновками.

Збільшення наважки пороху й тиску залишається небезпечним заняттям. Межа тиску в сучасних рушницях 12/76 «магнум» – 104 МПа, у своїх випробуваннях завод допускає «найбільший тиск за 25 мм від казенного зрізу» – в 85 МПа (ДСТ 1978 р.). Незалежні випробування набоїв, споряджених у гільзи завдовжки 70 мм, показали, що відповідно до цього показника наважку пороху можна (випадково!!! Це не рекомендація для спорядження! – «ПтР») збільшувати: при снаряді 32 г – до наважки на 2,4 г (V1 м – 456 м/с, тиск – 77 МПа), при снаряді 35 г – до наважки в 2,3 г (V1 м – 438 м/с, тиск – 81 МПа), при снаряді 40 г – до наважки в 2,1 г (V 1 м – 400 м/с, тиск – 83 МПа).

При спорядженні в гільзи завдовжки 76 мм були отримані такі результати: при снаряді 40 г наважку пороху можна (випадково) збільшити до 2,5 г (V1 м – 428 м/с, тиск – 83 МПа). Для порівняння: у гільзі завдовжки 70 мм те саме спорядження дасть приріст тиску до 108 МПа! При початковій швидкості шроту 449 м/с. При цьому самі випробувачі дають досить безвідповідальну рекомендацію: «Для «Магнум» (ВАЖЛИВО!!!) гільз і зброї можна рекомендувати спорядження при наважках пороху до 2,8 г «Сокола» на 40 г шроту». А це, між іншим, навіть за їхніми власними даними, тиск 95 МПа при початковій швидкості в 460 м/с…

Такі «експерименти» призводять лише до незначного збільшення початкової швидкості дробового снаряда. У своїх випробуваннях завод прагне до досягнення середньої швидкості шроту (№ 7 або 7,5) за 10 м від дулового зрізу не менше 330-340 м/с. Така швидкість відповідає початковій 400-425 м/с. Та навіть при початковій швидкості 450 м/с швидкість співударяння дробини № 3 (не № 7!) на дистанції 50 м становитиме в середньому 197 м/с. Тобто 50 м так і залишаються критичною дальністю пострілу.

Самі випробувачі рекомендують для спорядження набоїв «не допускати» наважки, що перевищує: при снаряді 32 г – 2,25 г, при снаряді 35 г – 2,1 г (V1 м – 413 м/с, тиск – 72 МПа), при снаряді 40 г – 1,9 г. Ці рекомендації стосуються партії пороху з заводською рекомендацією спорядження 2,3 г на 35 г шроту.

Незалежні випробування низки партій пороху «Сокіл» з рекомендованими наважками 2,1-2,3 г на 35 г шроту показали, що порохи мають досить схожі характеристики. При рекомендованих параметрах спорядження набою початкова швидкість сягала 440 м/с, а тиск – 83 МПа. Збільшення рекомендованої наважки з 2,1 до 2,3 г спричинило зростання тиску з 71-73 МПа до 84 МПа, а початкової швидкості з 410-412 м/с до 445-447 м/с. Для порівняння, результати заводських випробувань пороху «Сокіл» з рекомендованою наважкою 2,3 г на 35 г шроту (при використанні деревинно-волокнистих клейтухів!) показали найбільший тиск 67 МПа, при «середньому» 39-62 МПа.

Нагадаємо читачам, що це дані для СУЧАСНИХ рушниць! А то, як пише один «домашній споряджувач набоїв»: «Років п'ять тому пробував споряджати наважки 35-40 г для ТОЗ-34, от що помітив... поки настріл у рушниці був невеликим: 1000-1500 пострілів, від таких наважок підклинювало замок, потім такий побічний ефект минув :) інших відхилень помічено не було...». Ми тут безсилі.

М. Євдокименко



Украинская Баннерная Сеть