Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Полювання й податки

Пояснювати необхідність сплати податків, думаю, нема необхідності – це основа основ функціонування будь-якої держави й життя сучасного суспільства. Несплата податків однозначно визнається злочином у будь-якій державі. Ну, а що ж у нас, в Україні в сфері полювання?

Спочаку уточню, чи можна віднести ведення мисливського господарства, а точніше – надання послуг з полювання й стягнення за це плати до господарської діяльності? Безглузде питання, у самому визначенні звучить слово «господарство». А вартість єгерських послуг, м'яса й трофеїв зазначена ледве чи не в кожному прейскуранті, як окремих мисливських господарств, так і різного роду мисливсько-рибальських виробничих об'єднань (МРВО). Так чи потрібно платити податки: податок на додану вартість і податок на прибуток, у такій сфері, як полювання? Безумовно! А як платять? А як хто примудряється, точніше сказати – майже не платять або ж частково платять. І схема придумана – дуже проста. Вчітьсся, хлібороби, транспортники й працівники торгівлі, як не платити податки. Розповім, як це робиться в мисливській сфері, де гуляє в основному готівка. В середньому кожний український мисливець залишає в мисливських господарствах або пов'язаних з ними громадських організаціях 1 тисячу гривень на рік (з урахуванням різних внесків), хто менше, хто більше. Цифру в 300 млн. гривень (у цінах сезону 2013 року) можна вважати мінімальною й прийняти як базову для наших розрахунків.

Ні для кого не є секретом той факт, що будь-який підприємець намагається гроші не тільки заробити, але й максимально зберегти, в першу чергу, обійти (мінімізувати) плату податків. У мисливській галузі України досить успішно використовують таку схему – паралельно з господарською структурою реєструється неприбуткова громадська мисливська організація, і через неї по максимуму запускають розрахунки по послугах мисливсько-господарської діяльності, звісно, без сплати податків. Першовідкривачами цього неподобства в масштабах держави стали мудрагелі з УТМР. Більшість мисливців і не відають, що УТМР – це не одна, а дві структури: перша – неприбуткова громадська організація, а, значить, діє без оподаткування і покликана захищати інтереси мисливців і рибалок. Власне УТМР для цього й створювалося, але проблема в тому, що в керівництві УТМР давно забули про призначення Товариства й працюють винятково на його другу складову – господарські підрозділи. Насамперед, це користувачі угіддями – мисливські господарства, спочатку задумані й створені для втілення в життя святих утмрівських ідей - служіння рядовим утмрівцям. Та це було спочатку. Зараз інтереси господарських структур УТМР (а точніше їх керівників) – заробляння грошей, у більшості регіонів вийшли на перший план. Ну, а з кого можна найбільше здерти? Зі своїх же рідних утмрівців. І це цілком зрозуміло. Де ви бачили, щоб інтереси виробників збігалися з інтересами споживачів. Один хоче якнайдешевше виготовити й дорожче продати, а подеколи просто здерти грошенят з покупця, без усякого товару й послуг. З другого боку – споживач, який хоче якнайдешевше купити товар хорошої якості. Щоправда, у цивілізованому світі держава намагається збалансувати інтереси споживача й виробника, знайти золоту середину. Ну, та це в цивілізованому світі, а в Україні завжди роздягають рядового громадянина, не гребують цим і мисливські господарства-паразити.

І той факт, що організацію УТМР (районну або обласну) і її господарські підрозділи (районне мисливське господарство або обласне МРВО) очолює та сама людина – голова ради, він же директор, абсолютно не заважає йому обдирати своїх виборців по повній програмі. І ніякого роздвоєння особистості, доходи - на першому місці, а інтереси рядових мисливців – потім, якщо взагалі про їхні інтереси хто-небудь згадує. Навіть швидкий аналіз цін на послуги різних користувачів угіддями дозволяє зробити висновок, що вартість полювання в більшості господарств УТМР, навіть для утмрівців, не найнижча по країні, а в перерахуванні на одиницю здобичі – одна з найвищих (без урахування полювання на копитних). Звідки такий висновок? Дуже просто.

Берете всі доходи, отримані УТМР з мисливців за рік усіма правдами й неправдами (членські внески, так звані добровільні пожертвування, доходи від мисливсько-господарської діяльності та інше) і ділите їх, наприклад, на кількість добутих зайців за цей період. І отримуєте зайця вартістю 700 і вище гривень – от вам і утмрівська дешевина.

Якось мені довелось проводити подібні розрахунки на прикладі Рожнятівського УТМР, Івано-Франківської області по 54 перевірених контрольних картках. Отже, 35 членами УТМР у 2011 році було добуто: 1 козуля, 1 лисиця, 1 заєць і кілька качок. При цьому членські внески по УТМР Івано-Франківській області тоді становили – 450 гривень, а відстрільна картка на зайчика (одноразово-багаторазова на місяць) усього 50 гривень, додайте суму за відстрільну картку на пернату дичину. Нескладно розділити загальну суму отриманих від утмрівців грошей на кількість добутої дичини й отримати золотого зайця, лисицю за ціною шиншили й качок за ціною найдорожчих ресторанів.

Заради справедливості слід сказати, що в деяких обласних організаціях УТМР, наприклад, Херсонській, проводиться більш щадна стосовно мисливців економічна політика. Ну що ж, мої опоненти зазначать, що для рідного утмрівського мисливського господарства нічого не шкода. У часи, коли дичини стає усе менше, коли олігархи наступають з усіх боків, чому грішми не підтримати «своє», утмрівське? З нами від того нічого не станеться, а господарству й дичині підтримка. І я з тим погоджуся, але за умови, якщо кошти справді вкладаються у відтворення дичини або йдуть на зарплату дійсно працюючим єгерям. До того ж, ще невідомо, наскільки воно «своє» і «рідне», хто насправді почувається в утмрівських господарствах, як у себе вдома?

Днями познайомився я з унікальною інформацією про те, скільки грошей вкладає УТМР в угіддя по всій Україні, і був шокований. Можна займатися окозамилюванням і приписками, але ж не до захмарних цифр. Чи ви списуєте вашу зарплатню, добродії з Всеукраїнської ради УТМР, також на біотехнію? То вам будь-який мисливець, який відвідує утмрівські угіддя, скаже, що ніякої серйозної біотехнії ні на польових, ні тим більше на водно-болотних угіддях УТМР і близько не видно. А говорити про нормальну зарплатню єгерів у системі УТМР узагалі смішно. Так, є окремі єгері-ентузіасти й окремі первинні колективи, які самотужки підтримують мінімальний порядок і мінімальну біотехнію. Однак ніякого масштабного відтворення дичини, ніяких масштабних програм і робіт утмрівські угіддя давним-давно не бачать. То куди ж ідуть утмрівські гроші, наші з вами внески й «добровільні пожертвування»? Звичайно, це окрема тема, а ми поки що повернемося до доходів УТМР, праведних і не дуже.

Для цього звертаю увагу на офіційну статистику за 2012 рік з матеріалу мисливського відділу ВР УТМР. Цитую: «Грошові надходження від усіх видів діяльності системи Товариства склали 116,2 млн. гривень (підкреслюю – це те, що потрапило в касу УТМР), з них 20% - від господарської діяльності, 2% - від торгівлі й 8% - інші надходження». А от у цьому місці розбираємо детальніше. Навіть якщо «інші надходження» прирівняти до законної діяльності, тобто до доходів, обкладених податками, то вийде, що 70% коштів у скарбницю УТМР надходять через громадську організацію у вигляді різних неоподаткованих внесків. Я ж не даремно навів приклад з Івано-Франківським УТМР: членські внески (оминаючи податки) – 450 гривень, а багаторазова відстрільна картка на зайчика (зі сплатою податків) – 50 гривень. Оце так молодці, оце так винахідники! А ви, дурні хлібороби, платіть податки сповна. Хоча справа надзвичайно проста: наприклад, з перевезеннями пасажирів. Створюєте ви громадську організацію «Любителів громадського транспорту» (скорочено ЛГТ), друкуєте членські квитки ЛГТ, замість квитків на проїзд у транспорті вводите членські внески в ЛГТ, наприклад, 200 гривень на місяць, і катаються ваші «лгтвці» у рідних «лгтвських» тролейбусах і автобусах начебто безкоштовно, ну, а що - подобається їм кататися. І ніяких платних послуг ніхто нікому не надає, податки платити не треба. У наступному місяці, наприклад, у лютому, члени громадської організації ЛГТ знову платять членські внески – «другого етапу», і знову без податків, а у вересні – внески «дев'ятого етапу». Смієтеся, не вірите, що таке можливо? Та запросто. В обласних організаціях УТМР і обласних МРВО (керівник обох структур одна людина) за такою схемою й працюють. На початку року просто збирають членські внески в обласну організацію – 300 грн, а при купівлі відстрільної картки на пернату дичину оформляють цю покупку як «внески другого етапу» - ще 300 грн, знову-таки через громадську організацію. При купівлі відстрільної картки на хутрового звіра беруть гроші, як внески «третього етапу» - ще пару сотень гривень. І виходить, що ніяких платежів за полювання в МРВО мисливець у касу мисливських господарств не вносить, і податків платити не потрібно, полювання «безкоштовне»!

Ну, а як бути з полюванням на кабанів і оленів, тим більше комерційним, тут уже й послуги, й м'ясо, й трофеї в наявності, і ціни – захмарні. Як такі великі суми врятувати від податків? І ці схеми відпрацьовані: клієнт у касу господарства за полювання вносить по мінімуму (а буває, і зовсім нічого не вносить), мовляв, спонсор полював – для нього безкоштовно все. При цьому на рахунок громадської організації вноситься інша (чи навіть уся) сума, як добровільний внесок або пожертвування на біотехнію. Ніяка податкова не причепиться. Внески в громадську організацію - справа добровільна, ніхто «не примушує» (але й не запитує), і гроші ці йдуть винятково на добре діло – виховання підростаючого покоління мисливців, пропаганду захисту природи й… різне бла, бла, бла (почитайте шляхетні наміри зі Статуту УТМР).

Ну, а якщо який заїжджий пасажир захоче проїхатися в тролейбусі ЛГТ, або мисливець захоче скористатися послугами «чужого» УТМРу (є таке поняття «чужий» утмрівець в іншій області), як бути? І цей шлях в УТМРі торований. І для вас – дуже простий, взяти з чужого пасажира, знову-таки через ЛГТ, «добровільний» або «цільовий» внесок 2-3 гривні, і знову повз податки, і нехай один раз проїдеться в «нашому лгтвському» тролейбусі. І подібну схему давно освоїли в УТМРі. Довелось мені якось переглядати зведення про надходження коштів по обласних структурах УТМР. Читаю по одній області, доходи від полювання на пернату дичину – 0, доходи від полювання на хутрового звіра – 0, доходи від полювання на копитних – 0! Оце так! Тобто в господарствах даної обласної організації УТМР полювали винятково свої утмрівці й безкоштовно, а якщо й полював хто-небудь чужий, то теж безкоштовно.

Не буду порушувати тему безкоштовних полювань на державний мисливський фонд, це прямо суперечить Законам України. Однак, яка невдача, мені саме й випало полювати на хутрового звіра з колективом київських мисливців у тій області й у тому році. І я особисто розраховувався за відстрільні картки, і гроші вносилися по відомості, у моїй присутності, у чому я й розписався. От тобі й маєш! І ті відстрільні картки в мене збереглися. То куди подіялися внесені нами за полювання гроші, за якою статтею вони були оприбутковані?

Та повернемося до цінних порад для тих, хто не надто хоче платити ПДВ. З послугами на перевезення - усе зрозуміло, немає явного товару. А як, запитаєте ви, торгувати через супермаркет і не платити податки? Відповідаю - та сама схема. Створюєте громадську організацію «Товариство любителів побутової техніки» (ТЛПТ) з усім відповідним: статутом, членськими квитками, прапором і Всеукраїнською радою ТЛПТ і через неї прокачуєте всі кошти без оподаткування! Яким чином? Хоче, наприклад, член ТЛПТ купити, перепрошую, отримати в подарунок холодильник у супермаркеті ТЛПТ, іде він у районну організацію ТЛПТ (яка абсолютно випадково знаходиться прямо в супермаркеті ТЛПТ) і вносить добровільний внесок на відтворення холодильників у містах країни. А що, мета шляхетна – покращення добробуту народу й відтворення холодильників на благо майбутніх поколінь. А те, що цей холодильник імпортний, і відтворився він десь у Китаї, то це дрібниці. Ми ж теж іноді полюємо на перелітних російських качок і гусей, а внески платимо нашому УТМР, і нічого, не соромляться, приймають грошики. Загалом, система зрозуміла, щоб не платити податки на додану вартість і на прибуток, потрібно просто відкрити громадську організацію, обізвати її по-шляхетному «товариство захисту прав…» або «товариство шанувальників…» і оголосити її неприбутковою структурою.

Якщо я щось розумію в оподатковуванні, в 2012 році УТМР вдалося приховати від податків (прокачавши через підконтрольну громадську організацію за схемою різних внесків) грошові надходження в розмірі близько 80 млн. гривень, що становить близько 70% усіх грошових надходжень УТМР. Просто й круто. Тільки УТМР у 2012 році не заплатило в державну скарбницю близько 15 млн. гривень і це тільки по ПДВ. Потрібно відзначити, що передовий досвід УТМР з легкістю освоїли й інші користувачі угіддями. За скромними припущеннями, через подібні громадські організації так звані інші користувачі мисливськими угіддями не заплатили ще 10 млн. І це з тих скромних доходів, які офіційно демонструє мисливське господарство.

Тож нехай країну утримують сталевари й хлібороби, нехай вони формують бюджет. А мисливські господарства розумніші, вони заощаджують на податках і на зарплатні єгерів. У цьому місці хочу підкреслити, що це не мисливці обманюють нашу державу, мисливці, у тому числі й утмрівці, платять сповна. З мисливців усіх мастей у системі УТМР деруть, як ведеться, за кожний крок, навіть по порожніх угіддях. То хто ж виграє від такої схеми ухилення від податків мисливських організацій і клубів - рядовий український мисливець, держава, український народ, державний мисливський фонд? Де ж пак. Користувачі угіддями приховують свої доходи від оподатковування, а нам з вами, рядовим мисливцям, з трибун розповідають про те, що це все на благо простого мисливця. Мовляв, змусять користувачів угіддями оплачувати всі необхідні платежі й податки, вартість полювання зросте ще як мінімум у два рази. Нісенітниця! Сьогодні в тій же системі УТМР в різних регіонах господарства доводять зворотне, можна за порівняно низькими цінами надавати мисливцям досить ефективне полювання! Для цього треба лише віддано служити своїй справі, берегти дичину, любити полювання, поважати мисливців, а не гнатися за доходами, які розчиняються потім у невідомому напрямку. Розтринькування (нецільове використання) бюджету УТМР – це тема окремої статті.

Сьогодні користувачі мисливськими угіддями не платять державі за дичину, як за природний ресурс, майже не платять податки, не виконують у повному обсязі своїх зобов'язань на біотехнію й відтворення. І все це на благо мисливця? Такі кошти заощаджуються в мисливській галузі, наші з вами гроші, шановні мисливці, а що ж в угіддях? А в угіддях – порожньо. То заради чого тоді обкрадається наша держава?

В. Нижник



Украинская Баннерная Сеть