Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Перед полюванням

Сталася ця пригода в 1987 році на Київщині. У ті часи лисяче хутро було дуже модним і, відповідно, користувалося величезним попитом. Траплялося й таке, що й на полюванні можна було продати лисицю "з м‘ясом" (тобто не обдерту) за 100 карбованців. Набій у пластмасовій гільзі коштував всього 30 копійок. Тож одна добута лисиця давала можливість і сплатити внески, і купити боєприпаси на весь сезон , не обтяжуючи сімейний бюджет. Лисицю стріляли при першій же нагоді, на будь якій відстані, якби тільки око її бачило.

Біля будинку творчості, сидячи на бортах бувалого в бувальцях „газика”, чекали ми мисливців з Києва на промисловий відстріл кабана. Хто курив, хто чайок смакував, хто пробує у Мюнхгаузена відібрати лаври „найвинахідливішого” мисливця. Нашу увагу привернула старенька бабуся, яка звернулася до нас із незвичайною пропозицією: „Діточки! Стрельніть у мене в дворі, Бога ради, бо проклятої віри лисиця курей краде. Тільки відкрию курника, а вона, паразитка, вже тут як тут. Вилізе з очерету на льоху, а кури – хто куди! Вона собі візьме курочку і в очерети знову. Прямо спасу від неї збитошниці немає ніякого. Он же і в сусідів кури є, так ні, тільки моїх бере! Стрельніть, а я вам за кожен постріл півлітра дам! Їй Богу дам!” - закінчила бабуся свій емоційний монолог.

- Один постріл за півлітра? Валентин швиденько зіскочив з машини.

-Ходімо, бабусю!

Через хвилину ми почули скрип незмазаних дверей, курячий лемент і різкий постріл. Через п‘ять хвилин пролунав ще один. Хлопці почали жартувати: "Валя у баби весь патронташ вистріляє! Мабуть у бабки горілка слабенька, то він і курей "за компанію” постріляв!".

Через кілька хвилин усім заціпило. Настала німа сцена як у Ревізорі. По дорозі пританцьовуючи Ішов Валентин. З кишень його бушлата весело поблискували дві пляшки, губи від посмішки сходилися десь аж на потилиці, а у розкинутих в боки руках він тримав дві здоровенні лисиці за пишні хвости. „Вовка ноги кормлять!” - сказав скрізь задоволений смішок.

Ю. Курочка



Украинская Баннерная Сеть