Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Пестициди в Україні: реалії сьогодення

Застосування пестицидів на орних землях нині залишається одним з найбільш згубних антропогенних чинників для польової фауни всього Європейського континенту. При цьому вчені наголошують – негативна дія агрохімікатів на тварин полягає не стільки у тому, що вони можуть безпосередньо викликати їх швидку загибель в результаті гострого отруєння. Хімічні речовини навіть у незначних дозах здатні погіршувати загальний стан організму, пригнічувати метаболічні процеси, призводити до негативних морфо-фізіологічних змін у репродуктивному апараті та, як результат, всебічно зумовлювати сповільнення темпів відновлення мисливських ресурсів.

Варто відмітити, науковому дослідженню реакцій ценопопуляцій польової фауни місцевих агроценозів на кількісні коливання використаних агрохімікатів у ХХІ ст. майже не приділялося уваги. Тому метою наших досліджень було виявлення та екологічна характеристика кореляційних зв'язків між обсягами застосування пестицидів та динамікою чисельності осілих видів мисливських тварин в сучасних агроландшафтах України.

Аналіз динаміки чисельності зайця сірого (lim = 1,66 – 1,83 млн. ос.) засвідчив її зворотні дуже сильні корелятивні зв'язки з обсягами застосування гербіцидів (lim = 3,7 – 18,8 тис. т/рік) та інсектицидів (lim = 1,0 – 2,8 тис. т/рік). Тоді як із кількістю внесених фунгіцидів та ротендицидів зазначені зв’язки були різновекторними невірогідними, середнього та слабкого ступенів відповідно.

Чисельність куріпки сірої (lim = 0,87 – 0,99 млн. ос.) перебувала у позитивній кореляції, від дуже слабкого до дуже сильного ступенів, з усіма досліджуваними групами агрохімікатів. З одного боку, це скоріше свідчить про банальну несумлінність (неправдивість) обліку птахів, а з другого – інтенсивність застосування окремих груп пестицидів, на наш погляд, може бути маркерним показником поточної придатності біоценозів для існування куріпок. На підтвердження висловленого припущення акцентуємо увагу на вірогідну сильну і дуже сильну кореляцію між чисельністю виду та динамікою внесення інсектицидів. Відомо, дорослі особини – поліфаги, кормовий набір яких у безсніжний період складається з безхребетних тварин, зелених частин рослин, ягід, насіння диких трав і сільськогосподарських культур. Проте, курчата з перших днів життя, за можливості, харчуються виключно тваринними кормами – гусеницями, лялечками, молюсками, дорослими комахами, поступово переходячи на раціон дорослих птахів. Зокрема, встановлено, що прирости живої маси пташенят, які протягом перших шести днів життя споживали виключно рослинні корми, були на 46,4% нижчими, ніж у курчат, в раціоні котрих були комахи. При цьому в екосистемах з достатньою кількістю членистоногих виживання пташенят коливалося на рівні 50%, тоді як у бідних комахами біотопах – лише 13%. Отже, виходячи з того, що обсяги застосування інсектицидів у більшості випадків визначаються ситуаційно, не можна виключати їх прямий зв'язок з якістю кормової бази для молодняка куріпки сірої до початку застосування хімікатів.

Аналогічні попереднім закономірності були відмічені при дослідженні зв’язків між чисельністю фазана звичайного (lim = 0,27 – 0,34 млн. ос.) та використанням пестицидів, що, вочевидь, пояснюється високим таксономічним ступенем спорідненості обох видів та, відповідно, подібними трофічними, сезонно-просторовими вподобаннями птахів тощо.

Попри численні повідомлення про шкідливий вплив ротендицидів на мисливських тварин, ми у конкретному випадку не отримали підтверджуючих результатів. Можливо, це пов’язано з відносно мізерною кількістю (lim = 0,3 – 0,6 тис. т/рік) їх внесення протягом досліджуваного періоду, що в окремі роки становила від 1,2 до 3,4% у питомому обсязі використаних агрохімікатів. Втім, обернений зв'язок, у слабкому ступені, все ж відмічався при аналізі динаміки чисельності фазана звичайного, що, скоріше, зумовлювався регулярними заходами боротьби з мишоподібними на посівах колоскових зернових у південних областях країни.

На завершення обговорення виявлених кореляційних зв’язків між обсягами застосування пестицидів та динамікою чисельності мисливської фауни агроландшафтів варто зазначити, що власне кореляція у математичній статистиці розглядається переважно як взаємозв'язок двох випадкових величин. Проте вона показує лише лінійне співвідношення чисел, не відображаючи їх функціональної пов'язаності. Іншими словами, демонструючи тісноту та напрям зв’язків, кореляція жодним чином не доводить прямої залежності між ознаками. Тому на доповнення до кореляційного аналізу та з метою підкреслення або спростування раніше висловлених припущень, нами застосовувався комп’ютеризований обрахунок лінійної регресії, як загальновизнаний статистичний метод дослідження частоти та сили впливу незалежних змінних на залежну.

За результатами обчислень рівнянь регресії можна констатувати відсутність негативного лінійного зв'язку між застосуванням усіх груп пестицидів сумарно (lim = 9,5 – 27,9 тис. т/рік) та чисельністю куроподібних. Навпаки, у зазначених діапазонах застосування агрохімікатів відмічався їх позитивний вірогідний вплив. Поміж тим, вважаємо за необхідне підкреслити, що числові вирази у регресійній моделі характеризують виключно математичну залежність результативної змінної від факторних, а не причинно-наслідкові зв’язки між ними. Виявлення та наукове опрацювання останніх, власне, і є індивідуальним завданням дослідника. Тому до раніше висловлених припущень необхідно додати, що отримані результати частково можуть бути зумовлені і сучасними етологічними особливостями птахів обох видів. Куріпка сіра та фазан звичайний у весняно-літній період використовують орні землі агроландшафтів переважно як кормові біотопи. При цьому виводковими та захисними стаціями для обох видів слугують пари, необроблені закрайки і межі полів, вкраплені у них природні лучні та заболочені ценози. Таким чином, прямий вплив агрохімікатів на птахів значною мірою може нівелюватися, тоді як заєць сірий лишається надзвичайно вразливим видом, оскільки активно використовує площі під сільгоспкультурами як цілорічні осередки існування та розмноження, будучи при цьому вираженим фітофагом. У зв'язку з зазначеною трофічною особливістю відмічається найбільший негативний вплив на чисельність тварин саме гербіцидів, частка котрих в середньому склала 68,2% у питомому обсязі використаних агрохімікатів за досліджуваний період. Загалом, зниження чисельності зайця сірого у 87,3% випадків визначалося збільшенням об’ємів внесення пестицидів за максимальної статистичної значущості рівняння регресії.

Ключовим аналітичним показником досліджень є коефіцієнт еластичності (Е). Останній показово демонструє, на скільки відсотків у середньому змінюється результативна ознака зі збільшенням або зменшенням факторної на 1% від свого середнього значення. Отже, за вказаних вище лімітів застосування пестицидів, чисельність зайця сірого вірогідно знижувалася на 0,88% зі зростанням внесення агрохімікатів на 1%. У той час вірогідного несуттєвого зростання зазнавали чисельність куріпки сірої (0,11%) та фазана звичайного (0,18%), проте лише у 56,3 та 76,4% випадків відповідно.

У зв'язку з певною суперечливістю одержаних результатів стосовно впливу пестицидів на популяції мисливських птахів ряду куроподібних вважаємо, що подібні дослідження потребують подальшого розвитку в розрізі зоогеографічного районування, спеціалізації галузі рослинництва; типів, концентрацій пестицидів, строків і технологій їх застосування у країні. У тому числі окремі наукові експерименти бажано провести в умовах модельних дослідних ділянок, де власними регулярними обліками можна буде знівелювати «середньостельні» дані чисельності птахів, які подають 80-90% нинішніх користувачів мисливських угідь.

Таким чином, без сумнівів можна сказати, що використання сучасних пестицидів, норм та способів їх застосування у 2000-х роках практично не залишали шансів для нашого русака на фоні абсолютної пасивності держави у виявленні та запобіганні подібних екологічних проблем. Зізнаюсь наперед, що це далеко не всі побічні ефекти «дбайливої» сільськогосподарської діяльності, які відчуває сучасний вухань в Україні. Та про це – наступного разу.

В. Новицький



Украинская Баннерная Сеть