Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Загрозу несуть хижаки.

Полювання на лиса в усі часи було цікавим і захоплюючим. В останні роки в Україні різко зросла чисельність лисиці. Мабуть, нема ні в кого сумнівів у тому, що чисельність цього виду необхідно скорочувати, бо вона не сприяє росту чисельності зайця-русака, водоплавної та борової дичини.

Лис з-поміж усіх видів хижих звірів найбільш пристосувався до життя поряд із людиною. Неймовірна пластичність лисиці дає змогу пристосовуватись до життя в найжорстокіших умовах: від околиць великих міст до суцільних лісових масивів Полісся і розораних голих степів. Цей звір першим знаходить залишки від обіду мисливців, сміливо відвідує місця викладання падла і в той же час надзвичайно обережний до поставлених капканів, петель. Добути лисицю, незважаючи на її багато чисельність, в Україні, зовсім непросто. А господарська діяльність людини, котра призвела до зникнення багатьох видів тварин, сприяла освоєнню лисицею нових територій в тайговій зоні, і при недостатньому полюванні завжди спричинює ріст чисельності виду.

Лисиця посилює епізоотичну ситуацію в мисливських угіддях. Надзвичайно неблагополучна сучасна ситуація по сказу і по деяких інших захворюваннях в Україні пов'язана саме з ростом чисельності лисиці. Як відомо, лисиця — головний «резервуар» сказу в природі, і тому не можна допускати високих або критичних щільностей популяції виду. В Західній Європі, де теж існують подібні проблеми з регулюванням чисельності цього виду, вважається, що епізоотія сказу не виникає або затухає після виникнення при щільності населення лисиць не більше 2 особин на 1000 га. Цьому питанню в Україні приділяється недостатньо уваги, незважаючи навіть на часті випадки реєстрації захворювань лисиць на сказ і потенційну загрозу людському життю.

Ще зовсім недавно в 1980-х і на початку 1990-х років полювання на цей вид було надзвичайно популярне. Причина цього всім зрозуміла — падіння цін на хутро лисиці. Багато професіоналів-лисятників перестали цікавиться цим звіром. Але навіть зараз можна створити для мисливців, які відстрілюють у великій кількості лисиць, певні пільги, і від цього буде користь мисливському господарству. На жаль, в Україні склались певні традиції, коли під час облав на лисиць випадково відстрілюються й інші мисливські види. Тому треба ретельно підбирати мисливців для видачі дозволів на полювання на лисиць.

На лисиць надзвичайно ефективно можна полювати навіть в одиночку: на вабик, на засідку, в узірку, з підходу. Я досить успішно в одиночку полював з прапорцями на лисиць і вовків. Молодих лисенят досить легко можна відстріляти наприкінці літа, замаскувавшись поблизу лисячих нір чи місця відпочинку вовчого виводку. Молоді хижаки в сутінках люблять побігати, погратись, вони майже не турбуються про власну безпеку. В жовтні молоді лисиці вже відходять від нори на більшу відстань, але не далі 1-1,5 км. В цей час вони багато мишкують і на полюванні затримуються досить довго — до 8-9 год. Закінчивши полювання, повертаються до нори, неподалік якої і влаштовуються на денний відпочинок. Напередодні полювання необхідно вияснити, де знаходиться нора і чи був у ній виводок, куди ходять на мишкування молоді лисиці. Мишкують нелякані лисиці частіше на відкритих місцях: сільськогосподарських землях, луках, узліссях. З місця жировки до нори молоді звірі йдуть частіше лісовими стежками або узліссями, уникаючи відкритих місць, і не йдуть густим захаращеним лісом. Лише поблизу нори вони підходять загущеними місцями.

В листопаді на вилинялого лиса можна пополювати з вабиком. На місце, де лисиця буде мишкувати, необхідно прийти ще в темноті. Коли почне розвиднятись, можна вже спробувати підманювати звіра. Часто користуватись вабиком не треба. Я з власного досвіду найбільш доцільним вважаю таку періодичність дій в полюванні з вабиком: вихід на місце, через 15 хв. звук вабика, 20 хв. очікування виходу звіра, повторна подача звуку вабиком, 15 хв. очікування виходу лисиці. Далі можна обережно перейти на нове місце.

Підманюючі звуки (писк мишовидних гризунів, крик раненого зайця, голос лисиці) можна подавати спеціальним вабиком або з допомогою звичайної долоні. Звичайно, найкраще навчитись це робити за допомогою долоні чи пальців, приклавши їх до рота і втягуючи в себе повітря, запищати. Це досить зручно під час полювання, бо «вабик » завжди під рукою. На мишачий писк добре підходять навіть прибулі вовки і переярки. Полювання з вабиком можна успішно поєднувати з полюванням в узірку. Спочатку ви в бінокль відшукуєте на полі лисицю, по можливості підходите до неї на мінімальну відстань і далі вабиком підманюєте на відстань рушничного пострілу. Звуки вабиком необхідно подавати неголосно, щоб звір їх ледь чув. У противному разі він легко розпізнає фальшиві звуки і навпаки буде втікати від вабика. На вабик біжать лише дуже голодні хижаки. Частіше вони повільно наближаються у ваш бік, періодично відхиляючись вбік, щоб зловити чергового гризуна. При цьому полюванні обов'язково треба враховувати напрям вітру. Навіть в тиху безвітряну погоду потрібно визначити, звідки дме вітер, піднявши вгору наслинений палець.

Взагалі лисиця найактивніша у вранішні і вечірні години. В морозну погоду цього хижака можна часто побачити на освітлених сонцем місцях на полях, узліссях. У негоду, вітер, снігопад до лисиці підійти набагато простіше, ніж в морозну тиху погоду. В снігопад лисиця часто лягає на денний відпочинок там, де мишкувала. В ясну морозну погоду лисиця на відкритій місцевості ніколи не ляже. В сильні морози вона взагалі ховається в нору.

Необхідно пам'ятати про напрямок переходів лисиць. Ввечері звірі біжать з лісових масивів, очеретів в напрямку до населених пунктів, а вранці, навпаки, до місць денного відпочинку. Виходячи з цього, і треба очікувати появу звіра і передбачати його подальший напрямок руху. При підході до лисиці необхідно весь час спостерігати за звіром. Якщо хижак підніме голову і насторожиться, — необхідно завмерти в нахиленому положенні і чекати, коли лисиця знову почне мишкувати.

Рушницю бажано мати 12 калібру з кучним і різким боєм, бо при полюванні з підходу часто доводиться стріляти на максимальній відстані. Я багато разів стріляв на граничній відстані по лисиці підчас морозів і, на мою думку, найкращі результати дає рушниця 12 калібру з чоком і зарядом шроту № 0000. Я використовував власноруч зроблений контейнер, вирізаний з поштових листівок. Пластмасові контейнери виявились малопридатними при мінусових температурах, а звичайні патрони без контейнера давали широку осип. Якщо ви будете полювати при низькій температурі, навіску пороху треба збільшити на 0,1 грам від рекомендованої. Стріляти найкраще тоді, коли лис підставить вам свій бік.

Існує надзвичайно ефективний прийом кінцевого підманювання лиса на відстань рушничного пострілу. Завчасно ви кидаєте в бік мишкуючої лисиці камінчик, обшитий темною тканиною. До цієї «мишки» прив'язана капронова нитка. Отже, ви закинули вперед метрів на 30-35 «мишку» і запищали «мишкою». Лисиця підійшла на 70-100 метрів, а далі йти ніяк не бажає. Ви починаєте смикати «мишку» в момент, коли та знаходиться в полі зору лисиці. Підманити голодного звіра легко, і на мишачий писк він швидко біжить. Несподіванок тут, як правило, не буває. Треба лише пам'ятати про те, що звір не повинен перетнути на своєму шляху ваші сліди. До ситого звіра на денному відпочинку можна підійти на рушничний постріл. Сон голодного звіра чуткий, і такі спроби часто закінчуються невдачею. Підходити найкраще в теплих в'язаних шкарпетках в зігнутому положенні.

Крім білого маскхалату, на лице мисливця необхідно вдягати ще й білу маску. В окремих випадках білий маскхалат, навпаки, демаскує мисливця. Так, його часто використовують при полюванні взимку, коли сніг лежить на землі, а дерева стоять абсолютно голі. Голова звіра і його очі знаходиться нижче, ніж постать людини, і мисливець на фоні темних дерев виглядає білою плямою.

С. ЖИЛА.



Украинская Баннерная Сеть