Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Риба залишилась поза законом України.

Верховна Рада України на пленарному засіданні 5 жовтня 2004 року розглянула два проекти Закону України "Про охорону водних живих ресурсів і ведення рибного господарства", один з яких підготовлений народними депутатами Миколою Швиденком, Володимиром Самоплавським і Миколою Шершуном, другий -Кабінетом Міністрів. На жаль, доповідачі законопроектів не виклали їх суті, обмежившись загальними фразами стосовно того, що обидва законопроекти спрямовані на покращення забезпечення рибною продукцією громадян України, на стан риболовецьких засобів, не висвітлили різниці між представленими проектами закону. Не внесли істотної ясності у розуміння сучасного стану рибної галузі, проблем, що постали перед нею на сьогоднішній день, і намічені шляхи їх подолання й відповіді на запитання учасників засідання.

Виступи депутатів були досить критичними, різкими і, мабуть, небезпідставно прозвучали вимоги про те, що цей документ не повинен регулювати використання рибальського флоту і порядок укладання договорів про рибальство у водах інших держав, а ґрунтуватись на уже прийнятих Законах України "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища" тощо. Наводились конкретні дані стосовно зменшення вилову риби у природних водоймах, зростання цін на рибу, хоч вона є даром Божим, тобто про відтворення рибних ресурсів галузь практично не дбає, належно не охороняє їх від розбазарювання, якщо й не сприяє браконьєрству, то й ефективно з ним не бореться. Отже, закон повинен сприяти охороні та раціональному використанню, в першу чергу, національних рибних багатств, що зосереджені у внутрішніх водоймах України та її континентальному шельфі, експлуатація яких ведеться на виснажливих принципах. Тому закон необхідно спрямувати на розробку організаційно-практичних заходів щодо формування та охорону рибних запасів з місцевих видів у континентальних природних та природно-технічних водоймах, у морському шельфі та ставових господарствах; на втілення ресурсно-охоронних принципів ведення як промислового, так і любительсько-спортивного рибальства, розглядаючи їх як рівноцінних користувачів рибними багатствами; на формування чіткої стратегії і тактики управління водоймами різного цільового призначення, впорядкування відносин між водоспоживачами з виокремленням з-поміж них основного водоспоживача, який одночасно відповідає за стан рибного різноманіття конкретної водойми.

Загалом склалось враження, що галузь перебуває у кризовому стані і шляхи подолання його на сьогоднішній день не розроблені. Прикро, що до підготовки такого важливого документу, очевидно, не були залучені працівники науково-дослідних установ як рибальської галузі, так і академій України. Крім того, у розробці закону щодо риби мають брати участь не лише працівники рибного відомства, а й природоохоронного, водогосподарського, лісогосподарського і навіть науково-освітнього.

Запропоновані депутатам проекти означеного Закону України не були ними схвалені. Вони не зголосились направити їх навіть на повторне перше читання. Отже, риба в Україні залишилась поза законом. І невідомо, коли буде підготовлений закон щодо риби, яка серед тваринного світу України має найважливіше значення. А тим часом ряд риб у водоймах України уже зникли чи зникають.

А. ЩЕРБУХА, кандидат біологічних наук.



Украинская Баннерная Сеть