Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Плотва йде!.. Плотві дорогу!..

Як тільки задзвенять краплі з дахів, а в повітрі запахне весною, рибалки все з більшою наснагою виходять на підталий і вже досить поїдений водою лід. При цьому їх туди жене не любов до весняного сонечка й аж ніяк не бажання відкрити купальний сезон. Причина такої пристрасті відома й зрозуміла будь-якому «зимовому» рибалці. Плотва! Червонопера красуня, вона, поряд з окунем, узимку складає основну здобич рибалки. Але по першому льоду та й взимку улов крупної плотви – рідкість, у цей час з-під льоду ловиться в основному риба масою 50-100 г. Та й зграйки її в цей час нечисленні. Інша справа – тривалі відлиги в середині зими або «останній» лід. Тут і плотва клює активніше, і розмір риби більший. У цей період досить часті випадки лову хорошої плотви масою від 200 г, причому нерідко з ікрою.

Але навіть під час цього весняного свята рибалки, результати мисливців за плотвою дуже відрізняються. Хтось із легкістю ловить за кілька годин заледве не ящик, а хтось за весь день задовольняється десятком далеко не найбільших риб. У чому ж причина? Очевидно, не тільки у везінні. Напевно, не тільки в знанні уловистих місць (хоча це, як і при будь-якому іншому лові, має велике значення). Спробуємо розібратися?..

Прикорм

Всупереч поширеній думці про те, що взимку рослинний прикорм на рибу не діє, твердо скажу – це неправда. Прикорм узимку приваблює всю білу рибу, правда не весь і не на всіх (але на більшості) водоймах. А правила при зимовій підгодівлі такі:

1. Прикорм потрібно використовувати розсипчастий (не липкий). Особливо це стосується стоячих водойм. Грудка злиплого прикорму «працювати» не буде, а лише нагодує (і, відповідно, відвадить) рибу. На водоймах зі стоячою водою прикормлюють недозволоженим прикормом, так, щоб грудка для підгодовування розпадалася в товщі води.

2. На течії варто прикормлювати не в лунках, де ви плануєте ловити, а в окремих, спеціальних лунках для прикорму, які розташовані на 0,5-1,5 м вище за течією. При цьому грудки прикорму повинні бути щільно зжаті й повільно розмиватися течією на дні.

3. Незалежно від того, відбувається ловля на течії чи в стоячій воді, прикорм повинен бути дрібнодисперсним (щоб не насичувати рибу). Хороший вибір – магазинний прикорм, розведений паніровочними сухарями. Також можна використовувати й просто паніровочні сухарі, злегка ароматизовані ваніллю, або звичайне «товчене» печиво.

4. Кількість прикорму, що потрапляє в лунку взимку, повинна бути невеликою. Всього лише кілька кульок розміром з волоський горіх протягом години – і досить.

5. Прикорм потрібно замочувати завчасно, у воді кімнатної температури. Спроби засипати сухий корм у лунку приводять до того, що він не намокає й «пробкою» плаває на поверхні, не даючи блешні опускатися. Немає потреби говорити про те, що результат від подібного «підгодовування» близький до нульового.

Про всілякі пшоняні каші при лові плотви взимку краще забути. Пшоняна каша насичує й утримує рибу, але практично не приваблює її через слабкий запах і значну вагу.

Можна прикормлювати плотву й дрібним («кормовим») мотилем, а можна сумішшю першого й другого. Дрібний окунь, якого також приваблює мотиль, плотві не конкурент – при підході зграї червоноперої красуні окунець покірно відходить від «смачного» місця.

Місце й час

На великих водоймах – затоках і водосховищах добре помітний «вечірній» пік клювання плотви. Іноді, буває, в цей час за півгодини вдається піймати кілька кілограмів риби. В інший же період клювання може бути досить рідким. Правда, так буває в дні, коли риба, як кажуть, «стоїть» на місці. У теплі погожі дні під час відлиги або наприкінці зими цей пік менш помітний, оскільки плотва активна весь світловий день. Цьому є пояснення – нерест уже не за горами, що й підштовхує плотву активно до нього готуватися (принаймні, у частині нагулювання жиру).

У стоячій воді, а також у місцях зі слабкою течією плотва охоче відвідує підводні височини, на течії це можуть бути, крім обмілин і брівки, і місця з уповільненою течією (наприклад, на Десні).

Снасті

Взимку плотву ловлять, як правило, на дві снасті – мормишку й покаток. Раніше широко використовувався також і «поправочний» лов плотви, але сьогодні «поплавочників» усе менше. Пояснення цьому просте – очікувати рибу на одному місці нудно й далеко не завжди ефективно. Проте, зимову поплавчанку варто описати хоча б заради того, щоб підростаюче покоління рибалок мало уявлення про цю снасть.

Поплавочна вудка для зимового лову нагадує таку ж літню снасть. Різниця між ними у поплавках – для зимового лову він вибирається мінімального розміру й розташовується під водою, на відстані 1-2 см від поверхні води. Це роблять для того, щоб поплавець не обмерзав. Отже він повинен бути свідомо «перевантаженим». Дробинка при зимовому поплавочному лові лежить на дні. Повідець звичайно не використовується. Підсікання провадять при підйомі або русі поплавця убік. Насадкою при цьому слугує мотиль, борошняне тісто й опариш. Прикорм для поплавчанки – обов'язковий.

Мормишка

Плотва, у порівнянні з окунем, набагато гірше реагує на високочастотні коливання. Її приваблюють плавні погойдування, ворушіння мормишкою на дні й планування (опускання), іноді – постукування по дну. Нерідко ловлять плотву й на «стоячку» – мормишку просто утримують біля дна. Саме тому для лову плотви часто використовують, як мормишки без «гри» («дробинки»), або усілякі, наприклад, «ромбики», «гра» яким полягає у відхиленні від вертикальної осі під час опускання. Ліска зазвичай застосовується діаметром 0,08 мм, а по останньому льоду – і 0,1 мм.

Плотва добре реагує на жовтий колір, а також кольори міді й бронзи. Саме в ці кольори краще фарбувати мормишки для її лову.

Найчастіше мормишку наживлюють мотилем, іноді - личинкою реп'яхової молі або дрібним опаришем.

Покаток

Також, як і поплавчанка, пасивна снасть. Але, на відміну від поплавчанки покаток використовується на течії. Він являє собою, по суті, зимову донну вудку, оснащену ковзним грузилом і кивком. Чим легшим буде грузок, тим більш чутливішою буде снасть, при цьому, вага грузка повинна бути такою, щоб течія його не зносила. Ліска – 0,12-0,14 мм, з повідцем 0,1-0,12 мм. Насадки - такі ж, як і при лові на мормишку.

Клювання та інші «принади»

Клювання плотви – зазвичайй легке, швидке, тому засікти її при нечутливому кивку непросто. Проявляється як удар або ж як підйом кивка. Підсікання повинне відбуватися миттєво.

Принадність плотви – у тому, що вона завжди ходить зграйками. Якщо вдалося знайти косяк цієї риби, можна за короткий час вивудити десяток-півтора риб з однієї лунки. Причому, якщо не було «сходів», клювання іде одне за одним. Плотву, якщо вона є й хоче їсти, немає необхідності «гіпнотизувати», як окуня.

Е. Гридько



Украинская Баннерная Сеть