Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

6,5х54 Маузер: набій Городецького

Владислав Городецький (1863-1930) був запеклим мисливцем і відомим свого часу стрільцем. У книзі «У джунглях Африки» (видання 1914 р.) він описує зброю свого сафарі 1912 р. в, тоді британській, Кенії. «Арсенал мій був нескладний: експрес для товстошкірих і левів, і гвинтівка для всього іншого. Через це я взяв із собою п'ять рушниць, а саме: експрес Holland & Holland 500/450 Cal. с запасним до нього, автоматичним Brоwnining'ом 9 mm; потім Mauser 8 mm із запасним до нього Mauser'ом 6,5 mm – обидва з оптикою. Нарешті, для птахів був узятий автоматичний Winchester Cal. 22…

Набої для «маузерів» були споряджені максимальними наважками бездимного пороху. 9/10 усієї кількості маузерівських набоїв мали кулі з підрізаним навхрест кінцем нікелевої оболонки (на фото в книзі видно кулі з плоско зрізаною головкою). Кулі ці дуже добре перекручувалися в туші тварини, маючи величезну руйнівну здатність і вбивчість…

Не розрахувавши добре місцезнаходження Tavet'а, я зробив зайво велику дугу, що забрало в мене шість годин часу (Городецькому тоді виповнилося вже 49 років). Усю дорогу я займався пристрілюванням на різні відстані 6,5-мм «маузера», взятого мною в цей день замість «маузера» на 8 мм, що служив мені дотепер. Відомий середньоазіатський мисливець, прекрасний стрілець і знавець зброї Н.Н. Малихін, ще за рік до моєї поїздки в Африку (1911 р.) дуже рекомендував мені цей випробуваний ним калібр, за що тепер я йому глибоко вдячний.

Перша проба дала дуже хороші результати: одну зебру я добув на 250 кроків (185 м), а другу на 400 (300 м). Крім того, я взяв кабана на 70 кроків (50 м) і антилопу Гранта на 320 (140 м)… Руйнівна здатність і вбивчість 6,5-мм кулі «маузер», мені здається, не тільки не поступаються таким кулі 8-мм, але, як це не дивно, навіть значною мірою перевершують їх. Щодо цього величезний вплив має початкова на 750 м швидкість калібру 6,5 мм, що й обумовлює велику інтенсивність ураження.

На зазначеній мною відстані в 320 кроків я зробив постріл по Grant'у, що йшла від мене, і ясно бачив у трубу, що в момент удару кулі звір упав на місці… У правому розі тварини на відстані 12 см від черепа є наскрізний отвір, що збігається з напрямом пострілу… Дослідивши череп, я побачив, що він розколотий, напрямок тріщини йшов від очної впадини вгору через чоло, проходив між рогами й далі, у напрямку до довгастого мозку й задньої частини верхньої щелепи. Ясно, що звір був убитий больовим шоком, спричиненим ударом кулі в ріг.

Незважаючи на те, що мною були застосовувані експансивні снаряди «маузер» 6,5 мм більшість куль виносило наскрізь туш не тільки середніх, але навіть великих антилоп, як-от: Hartebeest (конгони, коров'яча антилопа), Waterbuck (водяний козел), Wildebeest (гну), Kudu та ін. Деформація цих снарядів, як це видн з наданого мною знімка куль, що затрималися в тушах деяких тварин, величезна. Якщо до всього цього додати ще й значну настильність, яку має ця гвинтівка, то стане зрозуміло, чому я, пострілявши з неї, назавжди відмовився від гвинтівки вісьмиміліметрової…».

Набій, описаний Городецьким – це 6,5х54 Mauser (6,5х54 К). Він був розроблений близько 1900 р. на базі гільзи 88 (57 мм) з її розмірами денця й закраїни (P1-11,85 – 11,95, R1 - 11,8 мм). Номер гільзи в каталозі DWM– 457 А. Обʼєм гільзи – 3,16 см3. Істинний калібр кулі .261, у нормах CIP зазначений граничний калібр 6,64 мм. Калібр ствола, за нормами CIP, 6,4/6,64 мм, у Маркевича, за тодішніми таблицями фірми «Маузер», зазначені розміри 6,45/6,7 мм. Крок нарізів за таблицею Маркевича – 30 см. Таблична початкова швидкість кулі масою 7,68-7,7 г – 760 м/с, у Маркевича – 720 м/с. Американські дані для кулі масою 120 гран (7,78 г) 2500 фут/сек (760 м/с). Відомі й спорядження з кулею масою 8,2 г. У Маркевича зазначене розсіювання для групи з 10 влучень на дистанції 200 м у квадрат 10х10 см, висота траєкторії для цієї дистанції – 14 см. В американському джерелі висота траєкторії для кулі в 120 гран на дистанції 200 ярдів (180 м) зазначена 4,4 дм (11 см).

Згідно з сучасними уявленнями, напівоболонкові кулі з оболонкою, не скріплено з сердечником, виглядають застарілими, їх дія нерівномірна й залежить від швидкості співударяння. Як видно на фото в книзі Городецького, при проходженні через тушу дичини, сердечник відділяється від оболонки в міру її розкриття. Це веде до фрагментації кулі і її малої залишкової маси. Хоча, судячи з описів Городецького, багато поранень були наскрізними й сфотографовані тільки кулі, що залишилися в тушах.

Набій 6,5х54 Маузер використовувався в Європі для полювання на козулю й хижаків. У США його замінив місцевий .250-3000 (.250 Savage), під який фірма «Маузер» також виготовляла зброю з короткою затворною групою. В Африці популярним став 6,5х54 Manlincher-Shönauer (1900) – завдяки важчій кулі масою 158 гран (10,25 г) з більшим поперечним навантаженням і пробивною дією, при тій самій початковій швидкості – 750 м/с, що й у німецькому набої.

Набої 6,5х54 Mаузер і 6,5х54 Маннліхер-Шенауер не взаємозамінні. Останній має гільзу трохи меншого діаметра – P1 R1 - 11,5 мм.

Фірма DWM виготовляла набій 6,5х54 Маузер до 1972 р.

 

На фото зліва-направо: 6.5x54 Mannlicher-Schoenauer, 2 шт 6.5x54 K Mauser, 6.5x53 R Mannlicher

В. Артеменко



Украинская Баннерная Сеть