Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

У рушниць немає дрібниць

Успіх на полюванні складається з багатьох складових, і ми зараз не будемо обговорювати всі. Деякі теми цього напряму досить великі і займуть багато часу, до того ж вони індивідуальні й вимагають окремої розмови, й не однієї.

Одна з основних складових успіху – справна рушниця, яка не повинна підводити мисливця в угіддях в найвідповідальніший момент. Саме стан зброї забезпечує необхідний за характеристиками і точністю влучення постріл. А стан рушниці багато в чому залежить від її власника. Тому кожен мисливець має приділяти їй належну увагу, пам'ятаючи, що дрібниць, якими можна знехтувати, при технічному обслуговуванні зброї не буває. До всього цього рушниця вимагає уваги не лише під час чищення, а й при її транспортуванні й безпосередньо в полі в процесі полювання. У цьому всьому я переконався на власному досвіді, а тему порушив з метою, щоб інші мисливці вчилися на чужих помилках, а не на своїх.

Я зараз не говоритиму про чищення стволів і змащування рушниці, кожен знає, наскільки це важливо, бо допомагає підтримувати не лише нормальний технічний стан основного інструменту мисливця, але й продовжує його життя. Розмова піде про інше, в цьому я спиратимуся тільки на власний досвід, з чим особисто мені довелося зіткнутися або бути свідком випадків, які завадили присутнім на полюванні повноцінно віддаватися його логічному процесу.

Отже, мисливцю необхідно періодично уважно оглядати гвинти, які кріплять антабки. У рушниць із зовнішніми курками треба звертати увагу на гвинти кріплення курків до їх осей, і якщо ви виявили, що ці гвинти ослабли, в обов'язковому порядку підтягніть їх, інакше на полюванні, коли ваша увага повністю підпорядкована самому процесу, ви не помітите, як ці гвинти відкрутяться повністю і, випавши зі своїх гнізд, будуть втрачені назавжди. І якщо антабка залишиться на рушничному погоні, то зовнішній курок ви загубите.

Більше сорока років тому у мого приятеля Анатолія на полюванні (що проходило під Краківцем Львівської області) відкрутився й загубився гвинт кріплення антабки (на стволах). Увесь день, навіть на тривалих переходах, йому довелося тримати свій ІЖ-12 в руках, що, повірте, не зовсім зручно і стомливо. Тим не менше й зі мною стався такий самий прикрий випадок на качиному бродовому полюванні під Бородянкою, й півтора дні я не мав можливості носити рушницю на погоні через плече. Уже потім, на роботі у слюсарів я насилу знайшов потрібний мені гвинт необхідного розміру й діаметру, відремонтувавши рушницю.

Зовнішній курок у своїй ТОЗ-БМ прямо при мені втратив товариш і ще довго після цього двостволку йому довелося використовувати, як одноствольну рушницю. Курок на заміну в ті часи було ох як важко дістати.

На одному з полювань мій приятель Найдиш не зміг користуватися нещодавно придбаною уживаною ТОЗ-25. Ця модель досить вдала і надійна, але з нею сталося щось незрозуміле. То один, то другий ствол відмовлялися стріляти, не спрацьовували замки. Причому не обидва одночасно, а по черзі. Звернувшись до мене, мисливець запитав про можливі причини. Хоча замки на цій моделі легко відкрити, просто знявши дерев'яні накладки-кришки з боків ствольної коробки, щоб оглянути механізм, я застеріг його від цього, оскільки ми знаходилися в човні на великій воді. Я припустив, що, можливо, при натисканні на спусковий гачок якийсь предмет заважає шепталу зрушити з місця, щоб зняти курки з бойового зведення. Причому цей предмет переміщується від одного шептала до іншого самовільно при зміні положення рушниці. Як виявилося потім, в рушниці й справді викрутився зі свого гнізда гвинт, який кріпить кнопку запобіжника до його основи. Він був встановлений на своє місце, і рушниця продовжує служити вірою і правдою досі. І добре, що цю процедуру мисливець не почав робити тоді в човні, це могло би стати причиною втрати цього гвинта.

Потрібно сказати, що подібні дрібниці морально пригнічують мисливця і псують йому все полювання. І, повірте, неважко при чищенні рушниці після полювання просто оглянути її уважніше, виправити ці вади, щоб не було проблем на наступному полюванні.

Пам‘ятаю, у моїй другій рушниці ІЖ-26Е іноді при пострілах мимоволі відпадало ців’я. Губилося воно іноді й при перезаряджанні рушниці. Я тоді був ще молодим мисливцем, мало звертав увагу на такі «дрібниці», як мені у той час здавалося. Та одного разу ців’я відпало, коли на вечірньому качиному перельоті я стояв у воді вище колін і, щоб його дістати, мені довелося неабияк постаратися, мацаючи по дну. Після цієї оказії, вивчивши причину проблеми, я легко усунув цю ваду. Вона полягала в перетягнутих гвинтах кріплення залозок ців’я між собою. Довелося трохи ослабити гвинти, в одному кріпленні підкласти шайбу, і важільна защіпка почала виконувати свої функції бездоганно. Ця історія стала добрим уроком для мене, я зрозумів, що дрібниць при обслуговуванні рушниці немає.

Був і такий випадок. Звернувся до мене мисливець, вже досить літня й досвідчена людина, з проханням пояснити, чому віднедавна стволи його ТОЗ-34 при закриванні затвора почали важко ставати на місце, й потрібно докладати певних зусиль. Взявши рушницю в руки, я визначив суть проблеми впродовж хвилини. Зусилля для закривання рушниці необхідно було докладати в той момент, коли казенна частина стволів практично вже ставала на своє місце. Значить, щось, що знаходиться в ствольній коробці, заважає стволам дійти до кінця. Від'єднавши стволи, уважно роздивився внутрішність ствольної коробки. Напрямні пази затвора були чистими, на криволінійних виступах казенної частини стволів, що відповідають пазам, забоїв, які могли б перешкоджати закриванню, не було. Повернувши порожнину ствольної коробки до сонця, я помітив в її кутках нашарування мастила, що загусло та змішалося з пилом, і мені все стало зрозуміло. Власник рушниці при її чищенні більше уваги приділяв стволам, не цікавлячись ствольною коробкою. Зрізавши гілку, загостривши один її кінець, я прибрав ці нашарування, і рушниця почала закриватися, як нова.

Чверть століття тому на початку заячого полювання під Бишевом (у Макарівському районі) у мене раптом перестав зводитися курок правого ствола мого ІЖ-43, й мені довелося користуватися рушницею як одностволкою. Я не став самостійно розбирати рушницю й відніс її в майстерню, яка в Києві у той час знаходилася на Малій Житомирській вулиці. Виявилось, що у правому замку зігнулася вісь кулачка-звідника, який виступає з передньої частини подушки ствольної коробки. Майстер виправив усе впродовж п'яти хвилин, замінивши вісь. Пам‘ятаю, він здивувався такій незвичайній несправності, запитавши, чи не вдаряв я ствольною коробкою розібраної рушниці об щось. Аналізуючи події, я зрозумів, що, скоріше за все, недостатньо уваги приділяв транспортуванню рушниці на полювання, використовуючи для цього м'який (кирзовий) рушничний чохол. Мабуть, у багажнику автомобіля з якихось причин щось подіяло на кулачок-звідник, і цього зусилля було достатньо, щоб зігнути вісь кулачка. Після цього я почав уважніше ставитися до місця перевезення рушниці в автомобілі.

У рушниць із замками системи Енсон-Ділей (виробництва Іжевського заводу) іноді осі їх внутрішніх деталей зміщуються, виступаючи за габарит ствольної коробки. Їх, звичайно, необхідно ставити на місце. Таке у мене траплялося досить часто у ІЖ-26Е, але й у ІЖ-43 доводиться робити те саме. Стежити за цим потрібно обов‘язково, оскільки вісь може зміститися настільки, що один її край випаде з гнізда своєї опори в щоці ствольної коробки. Наслідки цього, я думаю, пояснювати не варто.

Після тривалого зберігання рушниці можна помітити, що з'явився люфт у вузлі з'єднання ствольної коробки з прикладом. Так само трохи може відстати й накладний затильник прикладу, що виявляється легкими ударами по ньому. Таке трапляється через те, що рушниця зберігається в умовах сухого середовища з нормальною вологістю повітря. За цей час дерев'яні частини рушниці, втрачаючи ввібрану в себе за сезон полювання вологу, зменшують свій об'єм, що й стає причиною люфту. А такий люфт приклада може стати причиною розколу дерева від віддачі пострілу.

Люфт затильника приклада також може небажано позначитися на результаті пострілу, особливо кульового. Цей люфт виключає чітку фіксацію затильника в плечі, а під час пострілу відбувається зовсім незначне зміщення, що вносить негативну складову в процес розвитку пострілу, й снаряд відхиляється від бажаної траєкторії. Вказані вище люфти ліквідують підтягуванням шурупів, що кріплять затильник, та підтягуванням поздовжнього гвинта кріплення приклада. Та є рушниці, у яких приклад кріпиться не за допомогою поздовжнього гвинта, а поперечним стержнем, що з’єднує кінці верхньої і нижньої личинок ствольної коробки. Стержень має ексцентричне кріплення. Щоб прибрати люфт, цей стержень необхідно провернути навколо своєї ексцентрично розташованої осі.

Як бачимо, вогнепальна зброя вимагає постійної уваги. Нехтувати чим-небудь, нехай навіть якоюсь дрібницею, при її експлуатації не варто. А згадані тут дрібні несправності може усунути сам мисливець в домашніх умовах.

В. Виприцький



Украинская Баннерная Сеть