Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Рудий і небезпечний

Він не пасеться. Він м'ясоїд. Полює лис в сутінках, вночі, іноді вдень. Виводить потомство в норах простих і складних. Складна нора може бути і 10 метрів завдовжки, з віднорками і "котлами". В полі лис мишкує (поїдає мишей, зайченят, курчат або яєчка в наземних гніздах куріпок, перепілок, фазанів). В лісі поїдає все живе, що мешкає на землі, (яйцекладки птахів, зайців, щойно народжених козенят). На болоті в очеретах і лозняках курчат і яйцекладки диких качок, гусей, лисок, чирків). На околицях села його здобич свійські качки та гуси, кури та індики, а в селі навіть кролі з хліва вкраде. Недосконало, безвідповідально облаштований скотомогильник, коли трупи загиблих тварин вивозять до лісу і скидають їх на купу, - оце і благодать для розкішного розведення лисиць, вовків та здичавілих і диких собак. Не відмовляється лисиця і від жаб, риб, раків (на мілководді). Але це ще не вся біда, яку спричиняє людині дуже розповсюджений на території Україні лис. Він ще є розносником смертельно небезпечного сказу. Там, де висока щільність лиса, там і частіше хворіють сказом і помирають люди, домашні і дикі тварини. Лисиці щовесни приводять 5-8 лисенят. Якщо на них не полювати, то перенасиченість угідь лисицями стане небезпечною. Скажений лис покусає в селі собаку, собака сказиться і покусає людей, сусідських псів і домашніх тварин і якщо відразу не почати лікувати покусаного, він помре.

Моє дитинство пройшло на Житомирщині. Я бачив цю біду на власні очі. Мене і наших поросят на вигоні покусав незнайомий пес. Через два місяці підсвинки вночі показилися, зламали в хліві перегородку, покусали корові ноги. Батько постріляв і закопав підсвинків і розповів мені, що до чого і чому. Тоді я пригадав, що я теж був покусаний. Батько за декілька хвилин запряг коней і мерщій повіз мене до Коростеня, де впродовж місяця мені щодня робили уколи. Це було колись. Але сказ лисиць, вовків, собак гуляє по

Україні і тепер. Сьогодні на Україні скажені лисиці, а часом і вовки, трапляються досить часто. Щільність лиса в наших угіддях катастрофічно велика. Хто винен? Винні керівники, які думають, що "табу" вирішить всі питання. А табу ще нікого не спасло. Жоден вид тільки від табу ще не воскрес. Треба не в табу гратися а волати "СОС!"

За теперішніми законами, розпорядженнями, наказами 20% мисливських угідь обов'язково повинні бути забороненими для полювання протягом усього року. Чому? А тому, що їх назвали "відтворювальними ділянками" Назвали і не подумали, для кого вони відтворювальні. Ці ділянки металевою сіткою не огороджені. Мисливцям туди зайти заборонено. А відтворюються там не кози, свині і зайці, а лисиці, які, користуючись тишею, плодяться в цих ділянках і поїдають козенят, зайченят, а як дуже захочуть, то й поросят поцуплять.

Або таке. Починається сезон полювання. Відстрілочні картки мисливцям в ліс не дають, мотивуючи це тим, що до нового року іде реалізація ліцензії на відстріл козуль і кабанів. Це теж ситуація на користь лиса. Полювання на копитних, як правило, облавне, при якому навіть, якщо лис і вийде на номер, де стоїть стрілець, то стріляти його "не положено". Гуляй, кумасько-куроцупко, на здоров'ячко.

Для знищення лисиць залишається січень. А в деяких областях місцеві можновладці скорочують і січень. У 2006 році такого скорочення на місцях не було. Хтось з розумних людей в Держкомлісі видав більш-менш хороший наказ і знищувати лиса дозволили і в лютому. Результат прекрасний. На Хмельниччині в лютому-місяці мисливцями членами УТМР було забито 2478 лисиць і 1230 здичавілих і бродячих псів. А це означає, що в поточному році в лісах області не з'являться на світ божий десь 5-6 тисяч лисенят.

Знищення лисиць повинно бути не компанією, а системою, при якій, починаючи з вересня-місяця в усіх мисливських угіддях організовано під контролем лісників (єгерів) проводити їх знищення ще до сезону полювання. Дозвіл на цей захід повинен видавати не облуправління лісового господарства, а районний мисливствознавець або голова райради УТМР. Чому так? А тому, що список команди, поки пройде він всі інстанції, істотно змінюється. Хтось захворів. Хтось поїхав на заробітки, хтось у відрядженні і т.д. А коли б список команди складався у районі, то в нього включалися б мисливці, які завтра реально можуть брати участь в полюванні на лисиць. Треба довіряти людям. Довіряти і контролювати.

Ще одна думка. Я, полюючи в Старосинявському районі, на узліссі біля села Залісся, випадково натрапив на звалище трупів свійських тварин. Порахував. Там лежало двоє коней, семеро телят і десь з півсотні поросят. "Ресторан" для лисиць і вовків. То яке ж міністерство має за це відповідати? Треба цю проблему якось вирішувати. Бо це одна з причин перенасичення угідь лисом. І, як наслідок, катастрофічне зменшення в угіддях зайців-русаків.

Як дотепно колись сказав непоганий мисливець й такий же державний діяч: маємо те, що маємо. Маємо проблему епізоотії сказу, проблему ризику смертельного захворювання людей. А природа жартів не любить. Все повинно ґрунтуватись на науковій основі, на глибокому вивченні законів, рис і традицій українського статус-кво.

Ю. Букатевич



Украинская Баннерная Сеть