Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Перспектива полювання з гончаками в Україні

Полювання з гончаками є популярним завдяки своєму емоційному забарвленню, та спортивному стилю його проведення. Головна родзинка та пікантність в цьому виді полювання створюють собаки, яскрава робота яких створює атмосферу святковості, непередбачуваності та азарту, не дозволяє залишитися байдужими навіть випадкових людей, а мисливцям не дозволяє розслаблятися і бути завжди сконцентрованими, а також заздалегідь передбачати появу звіра. Сам голос породистих гончаків відзначається особливою аурою та акустикою, яка є неподібною до голосу звичайних дворових собак. Та й в домашній обстановці голос гончака відрізняється від такого на полюванні, а набуває особливого відтінку лише при гоні звіра. Ця пісня вводить в оману навіть таких тварин як вовки, і вони стрімголов тікають від такого співака, що в свою чергу дозволяє ефективно використовувати гончаків в боротьбі з вовками. До речі, такі зграї гончаків колись були досить поширеними в Україні. Кольцов Г. В. у своїй статті «О голосах гончих» так змальовує роботу гончаків по вовку: «Не далее 50 шагов от меня вывалил громадньїй матерый волк. Вопишка буквально хватала его за гачи, Тропило осой вился около него. Стрелять было нельзя. Волк пошел через лог, даже не спеша, по временам огрьызаясь на собак. Собаки горячо вели его. Вопишка без перерыва лила свой приятньш азартний залив. Тропило поддерживал ее. Но голос у него рядовой, некрасивий. Собаки сделали два круга й пошли полями к первому лесу... Гон все удалялся».Вихід в поле з гончаками ніколи не було і не буде таким добутливим як виїзд «нових» українців на «восьмиколісних» джипах, які за одну таку «культурну програму» вбивають річну норму добування зайців декількох гончатників, не залишаючи до відкриття сезону навіть половини тієї чисельності зайця яка могла б бути. Крім того тут слід додати варварські дії випалювачів трави весною, адже у вогні гинуть чи не всі перші виводки не лише зайців а всього біологічного різноманіття. Недобитки потім щедро «поливають» гербіцидами та нітратами, а вже все після того, що збереглося до кінця винищують сучасні потужні широкозахватні борони, культиватори, сівалки, комбайни, косарки, машиністи яких не дотримуються навіть елементарних правил починати обробляти поля з середини і потім рухатися до країв. Встановлено, що при скошуванні трави на 1000 га в середньому гине до 20 зайців, що є в кілька разів більше ніж добувають мисливці з цієї площі. А скільки разів на рік обробляється поле? Тому, саме ці люди є найбільш злісними браконьєрами бо знищують левову частку популяцій польової дичини. Та саме гончатників, які цілий рік годують, доглядають та піклуються про своїх улюбленців, беруть участь у кінологічних заходах, сплачують держмито, членські внески, допуски до полювання, відстрілочні картки та ще ряд незрозумілих поборів, при закладених чотирьох набоях, чи випадково добувши двох зайців в один день, чи зайшовши десять метрів на чужу територію роблять злісними браконьєрами. А це все тому що полюють гончатники в рік тільки кілька днів, а ось «вельмишановні мотоциклісти та автомобілісти», які борознують наші поля починаючи з липня нікому не потрібні і ніби непомітні, а гроші які виділені на боротьбу з браконьєрством вигідніше і безпечніше покласти собі в кишеню і зробити вигляд, що нічого страшного в нас не відбувається, мовляв зайців і так ніхто не переб‘є. А в окремих регіонах України чисельність зайця настільки низька, що вона вимагає повного закриття полювання на невизначений період.Та мова в цій статті піде про інше. У зв'язку з розвитком мисливського господарства України (а хочеться сподіватися, що він безумовно буде відбуватися) в нас щорічно буде зростати кількість та площа приватних мисливських угідь. Відбуватиметься це через те, що це є необхідна реальність сьогодення, адже господарсько-організаторська діяльність УТМР щодо сучасних вимог до ведення мисливського господарства є морально і фізично застарілою і не виправдовує сьогоднішніх вимог та перспектив. І не виправдовує хоча б через те, що в їх угіддях ніколи не було і не буде оптимальної науково обґрунтованої чисельності дичини.У мисливських угіддях приватної власності, як правило, в першу чергу увага приділяється видам тварин, від яких можна в найкоротший термін отримати найбільший прибуток. Це, як показує досвід, копитні: кабан, козуля, різні види оленів, лось, муфлон трофейні особини яких коштують декілька тисяч доларів. Тому в добре організованих та впорядкованих господарствах чисельність копитних буде дуже високою. Це теоретичне узагальнення, виходячи з досвіду розвинутих країн Західної Європи, до яких ми так прагнемо долучитися. А полювання з гончаками в угіддях з високою чисельністю копитних тварин в такому вигляді як воно відбувається зараз стане не можливим. Та й самі власники приватних мисливських угідь не допускають в свої угіддя гончаків. Справді, в господарствах з високо розвинутим рівнем ведення мисливського господарства і як наслідок високою чисельністю копитних, полювання з гончаками нашого типу ніхто не проводить. Гончаки, як правило, виконують роль загоничів, та добору підранків. Проте шкода від використання гончаків в угіддях буде мінімальною в тому випадку коли собаки не будуть гонити копитних, а працювати виключно по профільних для них видах – лисиці та зайцю й будуть ігнорувати копитних. Причому, таких гончаків мають різні країни. Наприклад, у Швеції мисливці розводять шведського гончака (шведський гамільтон), який дуже в'язко гонить зайців і зовсім не гонить козуль.Тому в майбутньому особливу увагу слід звернути на племінну роботу з гончаками в бік їх роботи виключно по зайцю та лисиці й на будь-яке ігнорування копитних. Потрібно всіма способами заохочувати тих собак які під час гону не переключаються на копитних в основному козулю, а то й взагалі її ігнорують. Хоча це є начебто й природно – гнати тварину, яка залишає більше запаху і робота по якій набагато простіша і не вимагає від собаки стільки майстерності, сили чуття та якоїсь собачої інтуїції. Саме через це справжні гончатники в побуті називають козу «смердюх», яка є справжнім ворогом гончатників. Тут потрібно віддати належне підготовці собаки та її нагонці. Ні в якому разі не можна брати молодого гончака на полювання на копитних, а тим більше стріляти з під нього козулю, чи кабана. Притравлений в такий спосіб гончак в майбутньому буде ігнорувати зайця й лисицю, а вперто шукати і годинами гонити кіз, що нерідко робить молодого собаку не придатним для подальшого полювання, особливо в місцевості де багато козуль. Саме тому першою дичиною, яку слід добувати з під молодого гончака є виключно заєць та лисиця. Якщо ж ви бачите що ваш молодий собака гонить кіз, необхідно всіма способами відкликати або зняти його зі сліду, дати їй заспокоїтись і вже після цього пошукати свіжий слід зайця чи лиса. Уже в перші дні нагонки гончака йому необхідно дати зрозуміти, що вас цікавить виключно заєць та лисиця і згодом такий собака перестане зовсім проявляти інтерес до копитних.Перерахуємо корисні функції від полювання з гончаками:- Із використанням гончаків залишається найменша кількість підранків серед всіх видів полювань;- Тільки з гончаками можна успішно полювати на вовко-собачі гібриди, які останніми роками почали з'являтися в багатьох регіонах України, особливо лісостеповій;- Відома всім гончатникам закономірність, що гончаки краще і частіше гонять саме самців зайця, рідше самок і ще рідше молодь. А мисливці польовики, які полюють без гончаків способом «підкова» добувають дві третини зайчих. Справа в тому що зайчихи на лігві сидять значно міцніше і зриваються вже в останній момент коли от-от наступиш на неї. Самці ж не витримують довго і почувши шум, шурхіт зриваються з лігва, залишають слід і запах, що тут же робить їх об'єктами переслідування собаками.- Зайці після полювання на них з гончаками робляться більш обережними, фізично витривалими та більш ретельно маскують сліди під час направлення на днівку, що сприяє їх кращому адаптивному пристосуванню до природних ворогів;- В місцях полювання з гончаками вовки майже ніколи не зустрічаються, а бродячі собаки надовго не затримуються;- В деяких регіонах (обширні очеретяні зарості, плавні рік, лозняки та по чорнотропу) приктично неможливо успішно полювати та вести боротьбу з лисицею без застосування гончаків;- В останні роки у зв'язку з теплими та малосніжними зимами лисиця мало кориться, тому ефективний спосіб її добування лише з гончаками.Нам мисливцям слід пам'ятати що всі корисні функції гончаків можуть бути втілені в реальне життя, якщо ми будемо мати в'язких собак, що працюють виключно по зайцю та лисиці, ігнорують копитних, є позивистими, швидко виходять на ріжок тощо.Також хотілося б нагадати нашим мисливцям, про одне з давніх правила нашого полювання з гончаками. Стріляти звіра з під чужих гончих категорично забороняється.

І. Гвоздецький



Украинская Баннерная Сеть