Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Де не варто пристрілювати зброю

До редакції надійшло кілька запитань від різних авторів про те, де можна в законний спосіб пристріляти свою мисливську зброю. При цьому нерідко запитують, чи можливо це зробити в мисливських угіддях не в сезон полювання, якщо заздалегідь домовитися з єгерем чи керівником мисливського господарства. І це лише один із варіантів запитів мисливців, які бажають перевірити влучність свою власну і своєї зброї.

Спробуємо знайти відповідь на такі питання в законах і нормативно-правових актах. Почнемо з того, що в Україні є Закон «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства в сфері ліцензування. Стаття 9 цього Закону встановлює види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. У тому числі, в пункті 40, частині другій зазначено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як діяльність, пов'язана з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонуванням мисливських стендів.

«Перелік органів ліцензування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 798), визначає одним із органів ліцензування МВС, а одним із видів господарської діяльності, який ліцензує зазначений орган, є діяльність, пов'язана з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонуванням мисливських стендів.

Окрім згаданого нормативно-правового акту, КМ України своєю постановою від 12.10.1992 № 576 затвердив «Положення про дозвільну систему». Пунктом 2 цього Положення встановлено, що дозвільна система, крім іншого, поширюється на стрілецькі тири й стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а пунктом 9, що видача дозволів на стрілецькі тири й стрільбища, мисливсько-спортивні стенди здійснюється в порядку, визначеному МВС.

На підставі вищезазначеного, МВС своїм наказом від 21.08.1998 № 622 затвердило «Інструкцію…», яка все ще служить нам замість закону про зброю. Пунктом 12.11 цієї Інструкції чітко встановлено, що «навчання стрільбі проводиться тільки у стрілецьких тирах і стрільбищах, мисливсько-спортивних стендах, які мають ліцензію (дозвіл), видану МВС на провадження діяльності, пов’язаної з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонування мисливських стендів, в присутності власника зброї та особи, яка проводить навчання з стрільби».

Відповідно до вимог вищезазначених законодавчих та нормативно-правових актів, встановлена адміністративна відповідальність статтею 174 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у якій сказано, що стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу набоїв, споряджених гумовими кулями несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 гривень) з конфіскацією зброї, пристроїв для відстрілу набоїв, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і бойових припасів або без такої.

Окрім того, стаття 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» в частині третій роз’яснює, що до полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня), а також перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

До того ж не слід забувати про заборону, встановлену в частині першій статті 20 цього Закону, у якій пункт 1 забороняє полювати без належного на те дозволу, у тому числі без документів, визначених статтею 14 цього Закону, а пункт 2 статті 20 – полювання в заборонених для цього місцях, а саме: у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.

Усе це тягне за собою адміністративну відповідальність за частиною першою статті 85 КУпАП – попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 1020 гривень) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1530 гривень). У разі повторного протягом року такого порушення відповідальність настає вже за частиною другою статті 85 КУпАП – накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 до 2040 гривень) з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб – від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530 до 2550 гривень) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, чи без такої. Одночасно на порушника можуть скласти протокол та притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 174 КУпАП (вище ми розглядали цю статтю), оскільки в його діях є склад двох зазначених порушень, а складати протоколи та притягати до відповідальності будуть за двома різними справами про адміністративні правопорушення.

При цьому слід розуміти, що єгер або інша посадова особа мисливського господарства не мають права самостійно, навіть у своїй присутності, дозволити вам пристрілювати рушницю в заборонений для полювання час без наявності у вас визначених статтею 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» документів на право полювання (посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання). Думаю, поза сезоном полювання у вас, як мінімум, не буде дозволу на добування, тому ви однозначно будете порушником правил полювання. А єгер, який організував вам «стрільбище» чи допустив вас із зброєю у мисливські угіддя без відповідного дозволу, як мінімум, може бути притягнутий до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

Щодо питання, чи можливе пристрілювання зброї «поза населеним пунктом (метрів 700 від нього), де земельна ділянка – моя власність, ніяких будівель немає, люди безумовно відсутні у радіусі 1,5 кілометрів», тут слід враховувати таке.

Частина третя статті 13 Конституції України визначає: «Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству». Тобто людина, яка володіє власною земельною ділянкою, не має права порушувати Закон!

До речі, у главі 18 (Обмеження прав на землю) Земельного кодексу України є стаття 110 (Поняття обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження прав на земельну ділянку), у пункті 1 якої сказано, що «на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб». У цьому ж Кодексі є ще стаття 111 (Обтяження прав на земельну ділянку, обмеження у використанні земель), у пункті 1 якої визначено, крім іншого, що «обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом», а у пункті 2 встановлено, що «Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку».

А на початку нашої розмови ми розглянули, що визначають з цього питання законодавчі та нормативно-правові акти, прийняті у нашій державі.

Таким чином, підсумовуючи все, що ми з вами дізналися з законодавчих та нормативно-правових актів, однозначно можна сказати – пристрілювати свою мисливську рушницю можна лише в спеціально відведеному та обладнаному місці: стрільбищі чи мисливсько-спортивному стенді, які працюють на підставі ліцензії, виданій у встановленому порядку відповідним органом внутрішніх справ.

Як виняток, можна припустити, що під час полювання, коли у вас є всі відповідні документи на право його здійснення, ви можете перевірити свою рушницю по мішені, але з дотриманням усіх правил та норм безпеки.

Та краще все-таки пристріляти свою зброю у спеціальному місці – стрільбищі чи стенді, де, до речі, його працівники можуть надати фахову допомогу. Тим більше, що для нормальної перевірки бою рушниці чи вибору набоїв під свою рушницю іноді необхідно зробити не один десяток пострілів. То навіщо лякати дичину у мисливських угіддях або піддавати небезпеці людей, порушуючи при цьому Закон?

В. Яковлєв



Украинская Баннерная Сеть