Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Віч-на-віч з черепахою

Коли мова заходить про черепах, на думку чомусь відразу спадають тропічні, і тільки потім згадуєш, що у нас в Україні теж живуть черепахи. Мешкають вони переважно на болотах, а також на невеликих зарослих річечках. І назва у них відповідна – болотяні, хоча в Європі їх називають європейськими.

Болотяна черепаха – вид з цікавою біологією, зустрічається у нас у різних, хоч трохи придатних для життя місцинах, хоча побачити в природі її непросто. Якщо черепаха гріється на сонці, то обов'язково так, щоб за найменшої небезпеки була можливість стрибнути у воду і сховатися. Бачить черепаха відмінно і далеко, не сокіл, звичайно, але на її черепашачі потреби цілком вистачає. До речі, незважаючи на свою млявість, черепаха – активний хижак. Вона всеїдна, але вважає за краще харчуватися тваринною їжею, причому, спостерігаючи за її полюванням, не перестаєш дивуватися тому, як вона шукає здобич.

Фотомисливцю загалом цікавий будь-який вид зйомки, однак що він складніший, то ця справа азартніша. Знімати черепах навіть удень не дуже просто, оскільки для відпочинку вона вибирає важкодоступні місця, з чагарниками, корчами, і щойно наближаєшся до неї, як вона відразу пірнає у воду. Навіть для такого, здавалося б, простого об'єкта, потрібно бути вкрай обережним. Чим вам не полювання з підходу? При цьому все по-справжньому: пошук «здобичі», зачаювання і, власне, «постріл». Цікаво, що черепаха, мабуть, теж балансує між обережністю і цікавістю, оскільки якщо підкрадатися обачно і черепаха відразу не сприймає вас як небезпеку, то їй, імовірно, теж цікаво, що ж там таке крадеться?

Починаючи знімати черепаху, ніколи не робіть різких рухів. Взагалі, знімаючи природу і тварин, треба пам'ятати, що найголовніше – не робити різких рухів, вчасно затаюватися і придивлятися-прислухатися до того, що відбувається навколо. Якщо помітили черепаху, то підкрадатися до неї потрібно так: оглядаєте місцевість, вибираєте оптимальний шлях підходу до тварини, щоб не зачепити сучки, кущі, не наступити на суху гілку. Якщо наблизилися зовсім близько, краще відразу не знімати, а дати їй трохи звикнути і зрозуміти, що ви для неї прямої небезпеки не несете. Зверніть увагу на реакцію черепахи на звук затвора камери, деяких особин він дуже лякає. А злякавшись, черепаха, не роздумуючи, пірне у воду, і все доведеться починати спочатку.

Буває, черепахи втрачають всяку обережність і виходять на сушу. Це надзвичайне видовище, коли вони завзято тупотять, шукаючи свої, тільки їм відомі, місця для відкладання яєць. Для цього їм інколи доводиться долати значні відстані, наражатися на небезпеку, та вони все одно прямують до мети. Для відкладання яєць черепахи обирають піщані арени або місця, де є хоч трохи піску, який добре прогрівається. Іноді дивуєшся, як їм вдається знайти зовсім крихітні ділянки серед густої трави.

Відкладають яйця черепахи вночі, тому, щоб сфотографувати таке видовище, потрібно виходити на маршрут заздалегідь, з урахуванням тривалості маршруту, щоб не пропустити головного. Для такого походу стане в нагоді хороший ліхтар. Отже, вечоріє, збираємося на маршрут. А ось і піщана арена, яку ми заздалегідь знайшли. Включаємося, просвічуємо всю поляну. Ось і перша черепаха сидить, на нас взагалі не реагує, підходимо ближче... Ого! Тут уже все йде повним ходом. У нічній тиші чутно, як стукають яйця, що відкладаються черепахою. Геть як на якихось екзотичних островах. Ніч. Спека. І черепахи, які відкладають яйця у «власноруч» вириті нори.

Та час спливає, потрібно знімати. Вночі знімати непросто, особливо під зростаючий акомпанемент зведеного комариного оркестру. Технічне оснащення для такого фотополювання досить просте. Беремо камеру, певна річ, з об'єктивом, краще все-таки зі змінною фокусною відстанню, в межах 70-300 мм, і обов'язково з функцією макро. Черепаха не дуже дрібний об'єкт, але можна зняти і її портрет. Для освітлення краще використовувати виносний спалах, добре, якщо в камері і спалаху можливе бездротове управління, тобто ви вмикаєте вбудований в камеру спалах і він «ділиться» світлом з виносним. Це дозволяє зробити освітлення об'ємнішим.

Кладка у черепахи відбувається так: самка, знайшовши підходяще місце, викопує «нірку» розміром з кулак, практично круглої форми, і після відкладання яєць закопує їх, злегка притрамбувавши панциром.

Здається, все добре, вилупляться черепашата і побіжать усі дружно в болото. Та не все так просто. Виявляється, охочих поласувати черепашачими делікатесами чимало. Скрізь на піщаних аренках лисячі сліди. Уже вдень ми виявили майже сотню розкопаних кладок. Дивно, як черепахи взагалі при цьому виживають! Як на те, болотяна черепаха – вид, занесений до Червоної книги, а відтак охороняється законом. А у нас нею годують лисиць! Наочний приклад того, що людина мусить правильно, грамотно керувати процесами, що відбуваються в природі. Усім хочеться милуватися дикою природою, первозданними річками, лісами. Але де вони? Усе вже зазнало впливу людини, причому не завжди позитивного.

Хтось може сказати, мовляв, кому потрібні ці черепахи. Воно-то, може, й так, є більш «потрібні» тварини, але й черепахи також є, і вони теж дуже потребують нашої допомоги.

С. Гладкевич



Украинская Баннерная Сеть