Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Дикий розбій з дикою фауною

Багатотисячні зграї сайгаків, турів, диких коней, інших копитних у безмежних степах нашого Причорномор'я канули в Лету. У 1828 році на спустошених землях Таврії виникло поселення німців – Асканія-Нова, за іменем замку Асканія в Німеччині, щоб відчувати зв'язок з батьківщиною. А в 1863 році в Асканії-Новій народився хлопчик Фрідріх, який весь час проводив у степу, зі своїми однолітками ловив пташок і звірят, будував їм вольєри. Вступивши на факультет медицини й природознавства Дерптського університету, Фрідріх Фальц-Фейн освоював природознавство, там він почав перейматися питанням збереження природи й ідеями акліматизації тварин. Він відгородив у своєму маєтку 8 десятин ковилового степу й заклав початок асканійського зоологічного парку, який згодом став всесвітньо відомим зоологічним комплексом «Асканія-Нова».

Фрідріх Фальц-Фейн збирав цікавих звірів з усього світу – з Європи, Африки, Америки, Австралії, з різних регіонів Росії. В асканійському зоологічному парку Фальц-Фейном були зібрані різноманітні птахи, страуси, бізони, антилопи, зебри, дикі козли, олені, лані, сайгаки, коні Пржевальського, навіть австралійські кенгуру. Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн у степу створює український «Ноїв ковчег», «маленький рай», захоплений натураліст облагородив цей пустельний куточок нашої української землі.

Асканія-Нова захоплює, дивує й виховує. Один раз побачивши казкову оазу життя, створену Фрідріхом Фальц-Фейном, усвідомивши великий дарунок цього великого знавця тваринного світу сучасному й майбутнім поколінням України на століття, переосмислюєш і свою роль у природі, свою участь у долі диких тварин. Фрідріх Фальц-Фейн вказав шлях - людина може створювати справжні багатства навіть на пустельній рівнині, людина може й повинна творити.

Фрідріх Едуардович до самого 1917 року крім господарювання й торгівлі займався науковими дослідженнями у своєму зоологічному парку, селекцією, гібридизацією, одомашнюванням, виведенням нових порід тварин. Він створив свою унікальну популяцію степових оленів, 17 голів яких були оселені віддалік від садиби Асканії Нової. Стадо степових оленів стало другим дорогоцінним скарбом Фрідріха Фальц-Фейна в Україні, на його базі згодом було організоване державне мисливське господарство «Гаврилівське» Головного Управління мисливського господарства України, яким дбайливо керували біологи-мисливствознавці України Євген Аридов, а потім Володимир Щербак.

Високого рівня професіоналізму, захоплений і відданий дикому тваринному світу відомий в Україні й у світі фахівець з дикої фауни й мисливського господарства, медаліст багатьох всесоюзних і республіканських виставок досягнень у галузі мисливського господарства в Москві й Києві, біолог-мисливствознавець Володимир Щербак, який освоїв спеціальність мисливствознавство на факультеті мисливствознавства в Кірові, глибоко вивчив біологію, екологію й етологію диких тварин, що жили в очолюваному ним державному мисливському господарстві «Гаврилівське», використав свої професійні знання, розробив власні методики управління дикими тваринами на відкритих територіях довіреного йому мисливського господарства з його мозаїчними угіддями, і на посаді директора ДМГ «Гаврилівське» продовжував нарощувати нову в нашому природному середовищі популяцію оленів Фрідріха Фальц-Фейна.

Захоплений природолюб і професійний природознавець Володимир Щербак зі знанням і вмінням дбайливо нарощував поголів'я оленів популяції Фальц-Фейна до більш ніж 1500 голів (від початкових 17 особин), наповнив ними угіддя свого господарства, їх почали відловлювати й переселяти в інші угіддя України великими партіями.

А онук, барон Едуард Фальц-Фейн, який живе в Ліхтенштейні, за свої кревні мільйони доларів купує в Європі й безоплатно повертає вивезені з України й Росії цінності, що є нашим національним надбанням.

Україна пишається іменитими ентузіастами династії Фальц-Фейнів. Барон Едуард Фальц-Фейн відвідував родовий маєток Асканію-Нову, приїжджав до Володимира Щербака, радів його досягненням, тішився унікальним стадом оленів його роду Фальц-Фейнів в Україні, він навіч з гордістю милувався цією масштабною популяцією з 1500 голів.

У Фальц-Фейнів в Україні дві фамільні гордості – зоологічний парк «Асканія-Нова», і «Гаврилівська» популяція степових оленів з 1500 голів.

Біологи-мисливствознавці з дикою фауною створюють, їм не притаманне руйнування будь-чого. Однак адепти лісового відомства України в 1988 році ліквідували керівний штаб галузі мисливського господарства України, зруйнували його інфраструктуру, державне мисливське господарство «Гаврилівське», забравши від Головного Управління мисливського господарства України, підпорядкували «Херсонлісу», біолога-мисливствознавця Володимира Щербака відсторонили від керівництва господарством, позбавили права роботи по спеціальності. Йому довелося бути бригадиром у полі, де перед його очима лісники грабували, знищували популяцію оленів Фальц-Фейна – розстріляли всі 1500 голів. А щоб приховати свої злочини в мисливському господарстві «Гаврилівське», лісове відомство його реорганізувало, на його угіддях створило власне ЛМГ (лісо-мисливське господарство) «Великоолександрівське» без будь-яких оленів у ньому, і без будь-якої відповідальності за них.

ЛМГ лісового відомства України перегорнули й закрили сторінку з Гаврилівською популяцією оленів Фрідріха Фальц-Фейна. Одне надбання династії Фальц-Фейнів в Україні лісники розграбували, а щоб уникнути відповідальності за знищення 1500 оленів, лісове відомство відправило їх у небуття разом з ДМГ «Гаврилівське», щоб не було юридичної й моральної відповідальності за такий розбій з дикою фауною.

Заслужений біолог-мисливствознавець Володимир Щербак, репресований, як і інші біологи-мисливствознавці України, відверто антимисливським лісовим відомством України, десятиліття задихається в ядушливій трясовині користолюбства лісників у чужій для них галузі - у мисливському господарстві; він пізнав усе свавілля лісових чиновників України з дикою фауною, з гіркотою спостерігав за знищенням лісниками оленів Фальц-Фейна, яких він вирощував і яким неспроможний був допомогти. Він звертався в усі можливі інстанції про порятунок унікальної популяції оленів від її розгарбування лісниками, про необхідність змін у мисливському господарстві України; стикнувся з непробивною чиновницькою взаємопорукою й аморальним лобіюванням, і вимушено звертається до Бога своєю статтею в «ПтР»: «Господи, за що нам усе це?».

Біологи-мисливствознавці України об'єктивно не довіряють, не можуть довіряти Держлісагентству і його Комісії з полювання, при якій знищуються лосі, олені, зубри, лютують вовки. Біолог-мисливствознавець Олексій Ісаєв у статті «Реформа мисливської галузі» говорить: «Мова йде про грамотне керування самостійною галуззю, а не сектором лісового відомства. Шановні колеги-лісівники, у вас самих своїх справ вистачає, погодьтеся, що ми маємо рацію, відпустіть полювання».

Про те, що в «колег-лісників» своїх лісових клопотів повно, свідчить оцінка «Національної Доповіді про ведення лісового господарства України» – «незадовільно», особливо в Карпатському регіоні – усі екологи, уся Україна, Європа це знає, страждає природа, страждають люди, бюджет страждає. Шановні лісівники, не змушуйте нас критикувати вас ще й за те, що ви абсолютно «незадовільні» у мисливському господарстві Держлісагентства.

Фрідріх Фальц-Фейн вказав усім нам шлях – одна людина може створити достаток.

Один український лісовий чиновник вказав шлях руйнування створеного.

Фрідріх Фальц-Фейн виховує в усіх нас бажання творити й будувати - достаток можливий!

Лісові чиновники показали, що їм до снаги знищити створений іншими достаток.

Знищена лісовим відомством, вирощена протягом цілого сторіччя унікальна популяція оленів великого патріота землі Української Фрідріха Фальц-Фейна з 1500 особин сповна розкрила сутність лісового відомства в галузі мисливського господарства України.

Знищувати дику фауну біологи-мисливствознавці не можуть – це їх галузь, їх галузевий ресурс, їх кваліфікація; дикі тварини - це їх любов на все життя, як і у Фрідріха Фальц-Фейна. Свого часу головний мисливствознавець Головного Управління мисливського господарства України, заступник начальника Головного Управління, що виконував обов'язки начальника, Головний мисливський Інспектор України біолог-мисливствознавець Олексій Ісаєв успішно нарощував поголів'я диких тварин в угіддях України. Він виростив найбільшу у світі українську популяцію зубрів, кваліфіковано розробляв мисливські нормативи й Закони України з мисливського господарства, складав державні плани розвитку мисливського господарства, розвивав галузь. Ніякі фахівці з дерев тоді цього не торкалися, не їхня галузь, не їхній ресурс, не їх кваліфікація, і не було ніяких конфліктів між фахівцями лісової і мисливської галузей.

На посаді провідного мисливствознавця Головного Управління мисливського господарства України автор цих рядків обґрунтував і відкрив полювання на бабаків в Україні; була знята заборона на утримання лайок і хортів в Україні, що знаходилися «поза законом». Молодим романтиком поїхав з Києва в Іркутськ освоїти мисливствознавство. Там, у Байкальській тайзі полював з лайками, добре вивчив цю віддану й безпечну для диких тварин породу собак. У Головному Управлінні мисливського господарства України до 1988 року розробляв норми, інструкції, методики, які дотепер служать мисливському господарству України, у тому числі й у Держлісагентстві. Я був членом Комісії Кабінету Міністрів України на чолі з Ситником з розробки Законів України «Про мисливське господарство України» і «Про охорону тваринного світу України», і разом з народними депутатами в їхніх кабінетах «до коми» підготували ці Закони на розгляд і прийняття ВР.

До 1988 року зоологи мисливствознавці й ботаніки лісники співпрацювали, шанобливо ставилися один до одного, успішно керували кожен своєю галуззю природокористування, обидві галузі були успішними, і ніхто нікого не критикував. Так має бути й сьогодні й на віки вічні, кожний мусить виконувати свою роботу, для того й готують ботаніків агрономів, зоологів техніків (зоотехніків), ботаніків лісничих і зоологів мисливствознавців (біологів- мисливствознавців).

Необхідність цього доведена величезними втратами в галузі мисливського господарства України. Вирощена протягом цілого сторіччя унікальна популяція оленів Фальц-Фейна мала процвітати, сьогодні в Україні повинні були жити багатотисячні стада цих оленів.

У кожного великого користувача мисливських угідь України є свої Комісії, свої фахівці, і разом їх до снаги реорганізувати галузь мисливського господарства України. У першу чергу, добитися відновлення професійного Національного штабу галузі мисливського господарства України, і відновити цілісність Товариства Мисливців України. І не потрібні трактати Комісій на сотнях сторінок: «Як реорганізувати мисливську галузь України», які в уряді читати не будуть, у яких усе «коло та навколо», де немає нічого реально продуктивного. Необхідно всього два (!) пункти: відродити самостійну галузь мисливського господарства України, і відновити Товариство мисливців України. Усе! Все інше стане на свої місця.

Очолити об'єднану Комісію з реорганізації галузі мисливського господарства України, з відродження професійного Національного штабу галузі мисливського господарства України і єдиного Товариства мисливців України, згідно з Законами України, має Кабінет Міністрів, його віце-прем'єр з питань екології. Згідно з Законами України: «До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання відноситься:

- розроблення та здійснення загальнодержавних програм мисливського господарства;

- забезпечення реалізації державної політики у галузі мисливського господарства та полювання;

- забезпечення державного регулювання та контролю у галузі охорони, використання та відтворення мисливських тварин».

Не може, не повинно бути скликання щодо реорганізації галузі мисливського господарства України, щодо відродження професійного Національного штабу галузі мисливського господарства України - за Держлісагентством, за структурою, яка в 1988 році протизаконно ліквідувала національний штаб галузі, здійснила протизаконне рейдерське захоплення чужої галузі, знищує цілі популяції диких тварин, яка породила безліч проблем у мисливському господарстві України, без жодних підстав усе ускладнює для користувачів мисливських угідь, для мисливців, створює видимість серйозного керування галуззю мисливського господарства, якою вона не володіє, не знає її, посилено «плодить» зайву документацію, організовує необґрунтовані побори, створює корупційні схеми, і при цьому не несе ніякої відповідальності за знищення диких тварин у своєму відомстві, яких не вирощувала (зубрів, оленів Фальц-Фейна) - увійшли в хату чужої галузі, хазяїна вигнали, заволоділи вирощеними ним тваринами й відстрілюють їх до останнього – у Херсоні оленів Фальц-Фейна, в Івано-Франківську, на Волині, у Чернігові - зубрів. Це свавілля самоуповноваженого лісового відомства в галузі мисливського господарства України.

Кваліфіковані фахівці мисливської галузі України абсолютно не довіряють Держлісагентству, його Обласним Управлінням лісового й мисливського(?) господарства, вони об'єктивно не можуть їм довіряти, і вимагають від Кабінету Міністрів України провести реорганізацію галузі мисливського господарства, відродити її - самостійну, професійну, відповідальну, продуктивну, як було до 1988 року, таку, що піклується про тваринний світ нашої європейської держави, про всіх мисливців, товариства мисливців України, яких також гнобить Держлісагентство. Колективи мисливців у своїх угіддях дбайливо за свої кошти й своєю трудоучастю нарощують поголів'я диких тварин для себе й своїх дітей, а не для лісових чиновників, які крадуть у чужій галузі її ресурси, відстрілюють до останнього оленя, до останнього зубра, відстрілюють лосів, козуль, забирають їх у мисливців України, у наших дітей. Це гірка реальність мисливського господарства після 1988 року.

Лісове відомство відсторонило біолога-мисливствознавця В. Щербака, щоб відстріляти 1500 оленів Фальц-Фейна. Лісові чиновники відсторонили біологів-мисливствознавців зі штабу галузі, щоб зруйнувати галузь і безкарно відстрілювати зубрів та інших диких тварин по всій Україні. Лісові чиновники пограбували спадщину Фрідріха Фальц-Фейна, яку він створював для нашого народу на всі прийдешні покоління, вони грабують галузь, грабують Україну, впроваджують свій ниций рівень моралі, принижують нашу гідність, руйнують нашу національну ідентичність.

Стан оленів Фальц-Фейна – показник рівня керування галуззю мисливського господарства самоуповноваженим лісовим відомством у галузі мисливського господарства. Нецивілізовані дії чиновників лісового відомства з дикими тваринами є ганьбою України, яка прагне потрапити до співдружності європейських цивілізованих народів.

На сьогоднішній день очолити професійне «Головне Управління (Департамент, Бюро, Агентство) дикої фауни й мисливського господарства України» безперечно, у повному обсязі, краще за всіх інших здатний і зобов'язаний біолог-мисливствознавець Олексій Павлович Ісаєв, у 1988 році безпідставно репресований міністром лісового господарства з посади головного мисливствознавця Головного Управління мисливського господарства – заступника начальника Головного Управління, виконуючого обов'язки начальника, Головного мисливського Інспектора України. Він успішно керував галуззю мисливського господарства України, досягнув значних успіхів, був членом Колегії Мінлісгоспу, буде членом колегії Мінагрополітики, досвідчений адміністратор і керівник, підготовлений фахівець, має великий практичний досвід, вивчив мисливську галузь «зсередини» у різних регіонах України. Досвідченим наставником буде готувати молоду собі зміну, хтось із його майбутніх послідовників сьогодні може бути й у Комісії з питань ведення мисливського господарства Держлісагенства, не всі там убивці оленів і зубрів, не всім подобається цей розбій, не всі вони в цьому корпоративі, є й гідні натуралісти, є такі й в інших мисливських структурах України.

В. Дода, біолог-мисливствознавець, голова Всеукраїнської Секції дикої фауни й полювання Українського Товариства охорони природи

В. Дода



Украинская Баннерная Сеть