Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

ЛІЩИНОВІ ВУДЛИЩА.

"Давно відомо, що зі смаками не сперечаються. Хто любить "телескопічки", кому до вподоби бамбукові, а я люблю - ліщинові... Так-так, ліщинові вудлища, і не поміняю їх ні на які інші в світі, бо ловлю я на них більше як півстоліття і ще півстоліття ловити буду... "

Степан Наливайко, по - вуличному Вудочка.

Дехто вирізає з ліщини вудлища ще восени, навіть за наявності листя. Заздалегідь відомо, що якість таких вудлищ буде низькою, вони будуть важкими на руку і швидко ламатимуться. Найкраще заготовляти ліщину відразу після перших морозів і припинення руху соку в деревині.

Разом з тим дехто вважає, що найкращими строками заготівлі ліщини для майбутніх вудлищ є січень-лютий, до початку сокоруху.

За зимові морози деревина дуже ущільнилася, з неї максимально видалилася волога. Зрізати ліщину потрібно гострим ножем якомога нижче до землі, бажано, щоб майбутнє вудлище було якнайрівніше. А якщо такого немає - невелика біда - його легко можна вирівняти.

Отже, заготовлену ліщину обчищаємо від бруньок і гілок, зв'язуємо у пучок і підвішуємо під навісом, на горищі, в сараї або кладемо на бантину.

Улітку, в червні-липні, дістаємо вже досить прив'ялені вудлища і очищаємо від верхнього шару кори. Гострим ножем, чи шматком скла знімаємо перший сіро-коричневий та другий темно-зелений шар. На вудлищі повинен залишитися світло-зелений або салатовий шар кори. Саме він і захищатиме вудлище від руйнування та забезпечить його міцність.

Очищене таким чином вудлище вирівнюємо і протягом 2-9 днів сушимо на повітрі, уникаючи прямих сонячних променів. Після цього змоченою в олії ганчіркою вудлище протираємо та сушимо на повітрі. Так необхідно зробити декілька разів. Потім фарбуємо вудлище, обов'язково олійною фарбою, у зелений колір. Синтетичні і нітрофарби для цього не годяться, оскільки в них відсутня еластичність, і після першої ж риболовлі вони облущаться. Такі вудлища найкраще залишати нерозбірними. Це особливо зручно для тих рибалок, які проживають неподалік водоймищ і немає потреби перевозити їх на далекі відстані.

Вудлища з ліщини, звичайно, можна виготовляти і з кількох частий, з'єднаних за допомогою відповідних трубок, але такі вудлища будуть недовговічні.

Є немало рибалок, котрі віддають перевагу вудлищам з білої або червоної лози. Вони все своє рибальське життя ловлять тільки ними, безумовно, вважаючи їх найкращими, і не визнають нічого іншого - ні бамбуку, ні ліщини.

Хотілося б, щоб і вони розповіли про такі вудлища детально.

Від редакції.

Безумовно, зі смаками не сперечаються, тому редакція запрошує, вас, шановні рибалки, поділитись таємницями своїх успіхів, і зокрема, розповісти про те, які вудлища вам до вподоби і чому. Чекаємо на ваші листи.



Украинская Баннерная Сеть