Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Пригода в Поліському заповіднику.

Взимку один з жителів с. Копище Олевського району Житомирської області, що неподалік Поліського природного заповідника, поїхав в ліс кіньми за дровами. За господарем побігла і собака. В лісі вона відчула запах свіжої крові. Виявляється, вовча зграя з десяти хижаків завалила поблизу каналу лося і відпочивала неподалік від нього. Собака захотіла спробувати свіжатинки, та її необережність дорого їй коштувала...

Господар почув коротке собаче скавучання, але не придав цьому спочатку особливого значення. Проте пес все не повертався і чоловік по собачих слідах на снігу знайшов лише залишки свого вірного пса: сліди крові та купку шерсті. Розлючений господар вирішив покарати хижаків і навколо лося поставив пастки-капкани. Вовки приходили до лося, але в капкани не попались.

А через певний час капкан зловив птаха і якого птаха! Справжнього великого орла з золотавим пір'ям на голові! Розмах крил сягав 2 метрів. На лапах були два алюмінієвих кільця з вказанням місця кільцювання — Фінляндія. Птах від переохолодження та від того, що довгий час бився і виривався з пастки, вкрай обезсилів і не міг летіти.

Місцеві жителі виточили з алюмінієвої пластинки ще одне кільце з написом "Сообщи Копище Житомирская область". Так орла було закільцьовано вже третім кільцем.

Ось в такому вигляді птах потрапив у Поліський заповідник. Беркута протримали півтора місяці в заповіднику, а потім випустили у вольєр, який птах згодом самостійно покинув. Птах за цей період зміцнів і непогано від'ївся на курятині. Є надія, що він без пригод долетить до себе на батьківщину у Фінляндію.

До університету Хельсінкі був надісланий лист і отримана відповідь. В листі-відповіді, окрім подяки за надану інформацію, вказувалось, що птах був закільцьований 10.06.2000 року поблизу Регпо в Фінляндії. Від місця кільцювання до місця відлову птах пролетів 1317 км!

Беркут, без сумніву, найзнаменитіший орел. Справжній Golden Eagle — золотий орел! Беркут — надзвичайно великий і сильний птах. Розмах крил його сягає 2 м і більше, довжина тіла до 1 м, а вага може перевищувати 6 кг! Але особливо страшна зброя беркута — його кігті! Силу цих кігтів поважають і знають всі звірі, птахи, і намагаються уникати сутичок з цим видом. Беркут — ще і справжнє уособлення мужності та благородства.

Зараз беркути вже, на жаль, не гніздяться на території українського Полісся, але в холодну пору року до нас прилітають птахи з півночі і зимують у нас. Цей вид взимку у нас, судячи з спостережень, надзвичайно рідко полює і ловить здобич, а поїдає переважно падаль, залишки здобичі вовків, мисливців. Після частого й інколи тривалого голодування беркути на здобичі від'їдаються до такого стану, що навіть не можуть злетіти і подовгу сидять, флегматично перетравлюючи їжу.

Беркути зараз стали надзвичайно рідкісні. Вони занесені в усі без винятку національні Червоні Книги та

в Європейський Червоний список видів тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Останнім часом в багатьох країнах ситуація з хижими птахами дещо стабілізувалась, і хотілося б вірити, що на Полісся беркути будуть не тільки залітати взимку, але нарешті загніздяться і стануть постійними мешканцями нашого краю.

Директор Поліського природного заповідника С. ЖИЛА



Украинская Баннерная Сеть