Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Підсумки відкриття полювання на пернатих

Не дивлячись ні на що, відкриття полювання – справжнє свято. Сьогодні це свято вже позаду, а на черзі трудові мисливські будні.

Хтось за цей час відкрив для себе нові багаті угіддя, і зараз кожен вільний вихідний планує там полювати, хтось - навпаки - розчаровано зачохлив рушницю із наміром взагалі нікуди більше не їхати цього року. Саме час підбити попередні підсумки.

Якщо говорити по Україні загалом, або ж, якщо точніше, по тих областях, де полювання вже відкрилося, то в переважній більшості регіонів качка цього року була, і не тільки качка. Ми зателефонували в обласні організації УТМР і поцікавилися станом речей на місцях. Жодного разу нам ніхто не сказав, що дичини в цьому році не було. Навпаки – говорили про те, що, в порівнянні з попередніми роками, цей можна вважати врожайним на дичину, особливо на лисуху. І не дивно, адже води в мисливських угіддях з початку року вистачало, що й позначилося на кількості болотяних пернатих. Виняток становить хіба що регіон Київського водосховища, де водоплавних у цей сезон було дуже мало. Про це нам із сумом повідомили в Чернігівській обласній організації УТМР. Дивуватися цьому не доводиться, адже “Полювання та риболовля” розповідала про екологічну катастрофу, спричинену скидом води Київською ГЕС цієї весни. Маємо те, що маємо – водоплавним просто ніде було гніздитися – на сухому качки не плодяться.

Підбиваючи підсумки відкриття полювання на пернатих, ми задали кілька запитань головному мисливствознавцю УТМР Костянтину Володимировичу Новикову, який люб‘язно погодився на інтерв‘ю.

- Костянтине Володимировичу, так була качка цього року?

- Так, качка в цьому році є. Я не сказав би, що її дуже багато, але вона все-таки є. За моїми даними, у Вінницькій області качки було достатньо, в Хмельницькій області та на Київщині - також. Загалом, хто хотів пополювати, той полював, хто хотів відпочити, той відпочив.

- Вам не здається дивною наша ситуація, адже, погодьтеся, внаслідок великої кількості снігу, а потім і “мокрої” весни всі мисливські угіддя були вщент заповнені водою. Здавалося б, надзвичайно багато буде водоплавних, але загалом, можна сказати, що їх не так уже й багато. Чому?

- Ця тенденція характерна не тільки для українських мисливських угідь. Це світова тенденція до скорочення дичини, і вона, на превеликий жаль, буде тривати й надалі. Річ у тім, що кількість дичини залежить від того, наскільки великим є фактор її турбування. Для будь-якої дичини необхідно мати спокійне місце, де вона кормиться, повинно бути спокійне місце де вона плодиться, а також спокійні території для міграції дичини. До всього цього потрібно, щоб ці місця були в хорошому стані. Лише при цих умовах дичина буде добре почуватися й, відповідно, плодитися. А якщо, наприклад, ми візьмемо качку, її угіддя засипаються піском, забудовуються дачами, тим самим погіршуються умови харчування качок, їх розмноження, чого тоді дивуватися, що качок стає менше.

Фактор турбування дичини є домінуючим у зменшенні її популяції. Якщо, наприклад, качку ще можна розводити в неволі й потім випускати в якісь більш-менш придатні місця, де вона може жити, то така дичина як бекас, вальдшнеп вона просто зникає з мисливських угідь. Сьогодні, ті ж європейці приїздять до нас, на безкрайні простори колишнього Союзу, де ще збереглися ареали цієї дичини, де відсутній фактор неспокою, адже побачити бекаса в Італії практично неможливо.

У цьому році Київська ГЕС стала причиною екологічної катастрофи на водосховищі. Загинула маса риби, плавні були повністю осушені й водоплавні просто не змогли там гніздитися. Це відбувається вже не вперше, але як розповідають бувалі рибалки, такого масштабу вони ще не бачили за останні 20 років. Яка причина цього і як із цим боротися?

Я взагалі-то не енергетик і не можу казати про причини такого скиду води у цьому випадку, але той факт, що регулювання рівня води каскадом дніпровських гребель привело до катастрофічних наслідків не тільки для мисливського господарства, а в першу чергу для рибного, сьогодні очевидний для всіх. Головна причина подібних катастроф полягає в тому, що відсутня комплексна, системна робота всіх служб, які беруть участь у природокористуванні, в тому числі й енергетиків. І це стосується не тільки регулювання води. Якщо взяти сільське господарство, там ситуація не краща, адже при неправильному проведенні прокосів гине величезна кількість дичини, особливо її молодняку. Якщо раніше для механізаторів було правилом починати покіс із середини поля й розширяти його до країв, щоб дати змогу дичині вільно відійти, то сьогодні про подібні заходи ніхто й не згадує. У лісовому господарстві ситуація також не набагато краща. І взагалі, сьогодні нам вкрай потрібний єдиний комплексний підхід усіх природокористувачів до проблеми збереження фауни і флори.

Давайте повернемося до нашого відкриття полювання. Як воно пройшло, чи зафіксовані якісь грубі порушення правил?

На щастя це відкриття для системи УТМР минуло практично без будь-яких нещасних випадків, якщо не брати до уваги легке поранення в руку мисливця в Одеській області. Що стосується масовості, а також зафіксованих порушень полювання, то до мене тільки починають надходити протоколи із областей і говорити зараз про якусь статистику ще рано. Одне можу сказати точно, що грубих порушень правил полювання практично не зафіксовано. Загалом же, це не заплачене держмито, “перестріл” дозволеної норми, непродовжена картка.

С. Боровий



Украинская Баннерная Сеть