Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Ми у відповіді за тих, кого приручили.

Собака в місті. Собака на полюванні. Уява малює ідилічні картини. Пам'ять нагадує про інше. Розстріли на вулицях міста — пошта постійно приносить листи мисливців, чиї собаки були розстріляні під час таких "зачисток". Розстріли на полюванні — тут уже не може бути ніякого виправдання. В чому причина, чому це стало можливим?

З усієї інформації, що надійшла до нас напередодні відкриття наймасовішого і найпопулярнішого полювання — на водоплавну дичину, випливло бажання написати статтю-роздум, статтю — констатацію фактів. Можливо, комусь викладення теми здасться недостатньо гострим. Принаймні автор намагався бути щирим, висвітливши всі сторони проблеми.

Широкого розголосу на сторінках преси набули масові відстріли собак, у тому числі мисливських, із відповідними документами. Посадові особи, що санкціонують ці дії, посилаються й на ст. 154 Адміністративного Кодексу України (газета "Факты и комментарии", 17.08.2000 p.). Маючи на увазі в тому числі і юридичний лікбез читачів, приводжу цей документ:

"Стаття 154. Порушення правил тримання собак і котів

Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях — тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Стаття 154 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР (від 07.02.97 )".

У цій статті Кодексу, до речі, нема жодного слова про дозвіл вести відстріл собак на вулицях населених пунктів. А якщо випадковий постріл попаде в людину?

Про моральну сторону проблеми. З одного боку, має місце (особливо у великих містах) явище, коли деякі недбалі господарі дозволяють своїй погано вихованій (зрештою, це провина господарів, а не тварин) собаці лякати жінок та дітей, не кажучи вже про відправлення природних потреб на дитячих майданчиках. Всі ці дії, як правило, залишаються безкарними. Окрема розмова — про так званих "охоронців", що підхарчовуються біля установ та підприємств. Напівдикі, ці собаки часто розважаються тим, що ганяють за велосипедистами, проїжджаючими поруч. І це — ще не найстрашніше. Мені особисто відомі випадки, коли зграї "охоронців" загризали людей на смерть. Останнім часом погіршилися епізоотична ситуація із захворюванням на сказ, трапляються випадки захворювання серед диких собак. Звичайно, здоров'я людей має бути на першому місті. Але чи існує взагалі нагальна потреба у відстрілах? Наприклад, у Європі ця проблема була вирішена шляхом стерилізації безпритульних тварин, їх щепленням від сказу і жорсткого покарання за порушення правил утримання собак їхніх недбалих господарів. Як на нашу думку, такий шлях якось більше притаманний цивілізованому суспільству. Тим більше, що шляхом простого знищення тварин нічого не вирішиш — через деякий час вони з'являться знову.

І навіть якщо у місті — епізоотія, і залишається останній засіб, про проведення таких акцій, по-перше, мають бути обов'язково попереджені власники тварин і мешканці найближчих вулиць. Бо відстріли мисливських собак (щеплених!), які випадково потрапляють під постріли разом із бродячими псами, за останній час стали вже ганебною закономірністю. Горе власників безмежне, без перебільшень. Не кажучи вже про стрес у дітей, які випадково стають свідками розстрілу "друзів наших менших". Скажіть, кого з вас залишав байдужим фільм "Білий Бім, чорне вухо"? Безумовно, проблему епізоотій треба вирішувати, але не такими жорстокими методами. А якщо закон дозволяє людині бути живодером, можливо, щось треба зробити із таким законом? До речі, в тому ж Адміністративному кодексі є стаття 89 —"Жорстоке поводження з тваринами":

"Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, — тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

(Стаття 89 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96. із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97)

А на полюванні... Все більше в Україні мисливців, що на таке довгоочікуване відкриття полювання на водоплавну дичину — чи не найголовніше свято! — їдуть, залишаючи свого вірного помічника вдома. Причина проста до неподобства — низька культура полювання. Скільки пострілів було зроблено, добряче "направивши око", по собаках, що пливли за впольованою дичиною! І кожен мисливець, напевне, відчував "на власній шкурі" свинцевий град із чужих стволів. Хоча правилами полювання суворо заборонено стріляти на звук, по цілі, що неявно видно, або по воді — у напрямку комишів!

Якщо я неправий, якщо у вашій місцевості жодного разу якийсь "мисливець" випадково не вбив собаку на воді, якщо жодного разу по вашій скрадці у комишах не били маленькі свинцеві кульки — дозвольте щиро вам позаздрити.

І знову, мабуть, основна причина — в низькій культурі та у небажанні деяких відповідати за свої вчинки. Ось ми і докопалися до "коріння зла" — недбалі господарі погано виховують своїх чотириногих вихованців; не утруднюють себе, аби відвести собаку подалі від дитячих майданчиків, а на полюванні, "заливши очі", палять у "все, що рухається". Місцева влада, не особливо опікуючись пошуками найкращого шляху (що, зрештою, входить у її обов'язки) вирішення проблеми тварин на вулицях міст і сіл, обирає найпростіший шлях — і на очах сотні людей влаштовує ось таке "сафарі" (що, на мою думку, аж ніяк не додає авторитету владі і безпосереднім учасникам).

Що ж робити? Газета спроможна підняти гострі питання, дати пораду. Але не в змозі, мабуть, вирішити всі проблеми за всіх. Дуже і дуже багато залежить від вас. Пам'ятаєте, як казав Маленький Принц із чудового твору? Перш за все, прибери свою планету. Наведи лад у власному будинку, на вулиці, в місті. Чого вам щиро бажаємо. А зі свого боку обіцяємо підтримувати вас на цьому нелегкому шляху.

Є. ГРИДЬКО.



Украинская Баннерная Сеть