Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Оптимальний солонець

У біотехнії чітко вирізняються три напрямки, за допомогою яких підвищується продуктивність мисливських угідь: покрашення умов життя тварин у природі; збільшення численності тварин за рахунок завезення та випуску тварин для «оновлення крові» (тобто для того, щоб зменшити притаманні інбридингу явища); регулювання численного та якісного складу популяції дичини за допомогою селекційного відстрілу. Зрозуміло, що перший пункт має бути приорітетним в мисливських господарствах оскільки, якщо для аборигенних тварин відсутні нормальні умови проживання, то на позитивний результат від переселення надіятись не варто.

Також для дичини необхідна достатня площа ремізних дільниць, пристосованих для життя з мінімальними чинниками тривоги. Практично протягом усього року потрібна мінеральна підгодівля, особливо в весняно-літній період, коли в травах спостерігається низький вміст мінеральних речовин. Основними джерелами мінералів для дичини слугують солонці – природні та штучні. Штучні створюються єгерською службою та силами мисливців під час виконання трудоучасті. Саме про солонці й хотілося б поговорити більш докладно.

Оскільки я маю досить тривалий досвід будівництва та обслуговування штучних солонців, хотілося б поділитися набутим досвідом. Отже, я рекомендую закладати сіль для дичини у пеньки, виямки, що вирубані в осиковй колоді, дерев‘яні ящики та штучні стовпчики, в залежності від місця та виду дичини, для якої будується солонець. Так, ящики та «стовпчики» зручні для використання у вольєрах або в угіддях, де не водяться кабани. Повірте мені, ці «хулігани» обов‘язково розтрощать солонець дощенту. Приблизно така ж участь чекає і на коритце біля годівниці для косуль, в яке насипають зерновідходи. Ще одна важлива деталь, яку потрібно враховувати при виготовлені штучного солончака – цвяхи, якими зазвичай збивають ящики швидко ржавіють, тому для скріплення дощок потрібно використовувати нержавіючі цвяхи.

Досить часто доводилося спостерігати, як викладений лизунець лежить у ящику незайманим, а от на місці, де з нього стікає просякнута сіллю вода, земля буде розритою (кабанами) або вилизаною (косулі). На мою думку це можна пояснити тим, що за весь час еволюції звірі користувалися природними джерелами мінералів. І далеко не правий той, хто сприймає косулю як свійську козу. Не дивлячись на певну подібність це зовсім різні тварини. Окрім цього з ґрунтом, який потрапляє до шлунка дичини, заносяться необхідні для нормальної життєдіяльності організму мікроелементи.

А найбільш довговічними й практичними є два варіанти солонців – штучний солонець «зруб» в який закладається глина, змішана зі звичайною кухонною сіллю (йодована для солонця непридатна) у відношенні 2:1 та дуплистий пень дерева твердої породи (черешня, дуб, горіх, ясен). Такі солонці потребують мінімального догляду за ними (достатньо лише весною та восени додавати сіль). «Працюють» пеньки наступним чином: у дупло пенька засипається сіль, а ще краще пресований брикет призначений для свійської худоби до складу якого входять різноманітні добавки. Під впливом опадів сіль розчиняється і повністю просочує деревину, яку залюбки облизують звірі, а кабани навіть пробують її гризти.

Якщо в підходящому пеньку відсутнє дупло, то його можна зробити за допомогою бензопилки (кінчиком шини). Трудозатрати на виготовлення такого солончака цілком компенсуються тривалим (більше 10 років) строком його служби. До речі, коли деревина пенька зовсім струхлявіє, на його місці доцільно закласти солонець типу «зруб». Можливо хтось мені закине, що таким чином (солонець-зруб) забруднюється грунт, але якщо зібрати всі солонці України і зрівняти їхню площу з площею сміттєзвалища невеликого міста, то навіть без складних математичних підрахунків стане зрозуміло, що шкода від таких солонців – це менше ніж крапля в морі, яка, до того ж, компенсується великою користю для дикої природи.

Ю. Курочка



Украинская Баннерная Сеть