Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Мрієте взяти собаку?

Скільки себе пригадую, – увесь час була з собаками. Дитинство на канікулах у квітучій таврійській Новій Каховці – у дідуся по мамі – пойнтер Ерочка (прожила 22 роки!); вдома в Києві – у дідуся по татові – руда коллі Кристі. Згодом наколядувала грошенят у скарбничку, трохи батьки допомогли, і в нас з’явився чарівний мармуровий коллі. Разом із собакою почалася моя «собача школа» - змагання, виставки, а у дворі – тусовки з такими ж собачниками. З того часу в сім’ї є собака і за весь свій собачий стаж (понад 30 років) скажу одне: справді, собака господаря засмучує лише один раз – коли йде назавжди (помирає)… Однак не будемо про сумне.

У різних бібліографічних виданнях з утримання, догляду та годівлі собак вказують на різний вік придбання цуценяти. Так, у довіднику «1000 й одна порада про собак» чеського видання 1975 року є порада – щенят собак дрібної породи бажано роздавати по сім’ях з 2-3 місяців, а великих порід – з 7 місяців. Уявляєте, з 7 місяців! Проте мої знайомі-власники собак і колеги (ветеринари за фахом) дотримуються іншого правила: собака має прожити в родині заводчиків 1,5-2 місяці. Не більше! І знаєте, цей постулат поки що виправдовує себе.

Переваги ранньої появи цуценяти в сімʼї: 1. Менший стрес після зміни середовища; 2. Швидше звикне до нових людей і визначиться з пріоритетами на новому місці; 3.Швидше привчиться проситися на двір для здійснення фізіологічних потреб; 4. Господарі самі будуть зацікавлені в необхідності відповідної вакцинації та прослідкують за змінами загального стану здоров’я тварини; 5. Господарю зручніше призвичаїти цуценя до свого режиму годівлі.

Та й взагалі, уявляєте, як то утримувати цуценят до півроку в «гнізді»? Це виключає, перш за все, індивідуальний підхід до кожного створіння з його неповторною психологією, здібностями, нахилами в поведінці тощо.

То ж чому я вирішила написати ці рядки? Спонукав до того нещодавній мій візит до дорослого цуценяти бладгаунда. Красиве, досить величеньке, золоте створіння. Зуби – тільки-но змінились ікла, просто рекламу «Лакалута» знімай! У холці десь 30 см, йому сім місяців. Забрали до нової домівки з усім комплексом вакцинації та ще й їжі на перші дні дали. А у пса на другий день «нового життя» температура 40,2 0 С і пронос! От і ламай голову чому? Їсти давали за рекомендацією, господарі зі стажем, вже не перший собака. Ветеринарні лікарі обстежили, прописали антибіотики й зробили розширений аналіз крові. Переглядаючи паспорт пацієнта, зауважили, що вакцинація проводилася препаратами, цитую: «Які погано діють на території України, тому бажано переробити». Жах! Антибіотики спрацювали: пронос перейшов у закріп. Пес перестав їсти. На третій день запросили мене прийти й продіагностувати хворе щенятко.

Оглядаючи цього золотого «хлопчика», зауважила: потовщення у вигляді вузликів на кінці ребер, закисання очей, задні лапи «западають» при ході. А загалом – стан задовільний. Перший діагноз – стрес при зміні господаря, другий – дитячий рахіт. Згодом виявилося, що в «гнізді» їх народилося семеро, утримання було в міському помешканні, а «роздача» йшла поволі (через високу вартість). Це було друге цуценя з проданих заводчиками, а інші лишалися коло мами. Значить, наскільки повноцінним був раціон і моціон собаки можна тільки здогадуватися. Виходить, зуби змінилися, щеплення зробили не після завершення, а під час росту молярів - це дуже велике навантаження на щенячий організм!

Запам’ятайте! Вакцинний препарат треба вводити тільки тоді, коли собака має здорові параметри по всіх показниках: зовнішніх та внутрішніх (загальний аналіз крові). Останнє, доросле й головне щеплення – сказ і лептоспіроз (RL) роблять через місяць, як змінилися ікла. Будь-яка вакцинація – стрес! Реакція на неї у кожного індивідуума різна. Тому краще її робити остаточному власникові собаки, щоб простежити можливі побічні ефекти й своєчасно вжити відповідних заходів.

Мої рекомендації власникам бладгаунда були такі: вітаміни з мікроелементами, особливо риб’ячий жир, доробити антибіотики (обов’язково витримати 5-7 днів за призначенням, інакше можливі рецидиви), повноцінне харчування й активні прогулянки. Щеплення порадила лише те, що потрібне по завершенню терміну дії існуючих вакцин. А перед ним обов’язково зробити загальний аналіз крові та тільки за його результатами проводити вакцинацію. Тобто не раніше, ніж через півроку.

От вам й доросле цуценя… – кіт у мішку. Так, з придбанням двомісячного щеняти мороки більше, але тоді ви знатимете його «з пупка». А з дорослішим на вас чекають небажані сюрпризи. Тож ваша радість – у ваших руках.

Бувайте здорові й піклуйтесь про ваших крутихвостиків.

У. Яненко



Украинская Баннерная Сеть