Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Свинець і німці

Ця стаття – про суворі принципи мисливської етики Про скрупульозність і педантичність У цьому тексті ніякого гумору. Тому що ми поговоримо про свинець і німців.

Відвідавши Міжнародний симпозіум, присвячений використанню свинцю в боєприпасах, я привезла в Україну понад 900 сторінок з коротким викладом досліджень і виступів доповідачів. Для того щоб підготувати кілька статей, мені довелося умовно розсортувати й розкласти матеріали на площі чотирьох офісних столів. Графіки, статистичні таблиці й фотографії (наприклад, фото туші кабана в медичному МРТ-апараті) довелося розмістити на всіх стінах лабораторії фірми.

Найчисленнішою делегацією вчених на симпозіумі була команда німців. Такий собі «спецназ» професорів від найрізноманітніших інститутів і організацій. Однак, крім того, що поважні люди мали вчені ступені, багато хто з них був ще й запеклим мисливцем. Тому в певні моменти вони дуже палко й гнівно викладали свою точку зору. А в цілому, «німецька» позиція з питань свинцевого шроту зводилася до такого.

У Німеччині є стаття 20А закону про природні ресурси й фауну. Коротенько у ній йдеться, що держава має використовувати природні ресурси розумно стосовно майбутніх поколінь. У 2006 році стаття доповнена фразою про відповідальне й раціональне ставлення до життя тварин. Тобто після кожного полювання, за логікою і статутом Асоціації мисливців Німеччини, кожний мисливець мусить ставити собі найважливіші питання: «Чи був мій трофей добутий правильно, за законом про тварин і за мисливською етикою? У яку частину тварини я поцілив? Чи було це миттєве ураження в серце чи життєво-важливі органі? Може, я поверхово поранив тварину й тепер підранок добутий не буде й тварина загине болісною смертю?».

І це не сентиментальна маячня й не марнослів'я. Питання для німців надзвичайно важливе, і ви зрозумієте чому, якщо дізнаєтеся шокуючі цифри статистики. Готові?

У середньостатистичний мисливський сезон, наприклад 2013-2014 рр., у Німеччині мисливцями добуто, за даними DJV Handbuch Jagd (ось тут сідаємо на найближчий стілець): 474287 кабанів; 1151356 козуль; 363611 качок; 577974 фазанів; 243385 зайців і т.д.

Зрозуміло, що при такому обсязі добутих трофеїв кількість підранків теж може бути величезною. І питання використання свинцю стосується й нарізних, і гладкоствольних набоїв. Коли на німецькому ринку зʼявилися модні безсвинцеві «еко» набої, поступово почали зʼявлятися й звіти мисливців (є в них для цього бланки спеціальні), у яких вони висловлювали сумніви, що безсвинцеві набої досить «етичні» для полювання, тому що вони не забезпечували миттєвого ураження тварини.

Інститути й організації Німеччини захвилювалися. Наша мисливська етика! Ахтунг, ахтунг! Давайте виділимо бюджети й проведемо дослідження, чи справді безсвинцева альтернатива вдала. І тут почалося… Звіти й дослідження посипалися градом.

Не буду згадувати дослідження, у яких «копита множили на хвости» і «ділили роги на кількість дерев у лісі». Такі були, і говорити про дурницю ми не будемо. Гідною резюмуючою роботою стала книга 2013 року «Wundballistik», у якій наведені дуже чіткі цифри. За можливості, зверніть на неї увагу.

Були й особливі пропозиції. Фахівці з Відня й Берліна пропонували відправляти добуті трофеї в Берн, в Інститут тваринної патології ветеринарам, щоб ті, фахівці-патологоанатоми, проводили розтин і визначали основну причину смерті тварини. Ідея ця хороша, але не здійсненна з багатьох причин. Що ж робити? Німецька організація DEVA запропонувала проводити контрольовані експерименти в балістичних лабораторіях. Надійні балістичні стволи, однакові блоки балістичного гелю, відеозйомка і т.д.

У результаті був поданий такий висновок балістичних експериментів, як для гладкоствольних, так і для нарізних мисливських набоїв, - жоден матеріал не підходить краще за свинець для етичного ураження тварини. Так, для шротових набоїв, виходячи з досліджень фірми RUAG, сталевий шріт виявився придатним тільки на дистанції до 30 метрів. Енергія сталевого шроту на дистанції 40 метрів виявилася в 4 рази меншою, ніж в аналогічного заряду свинцевого шроту. Про яку дистанцію для якісного ураження дичини може йти мова?..

Сталь за рахунок більшої твердості й меншої питомої ваги показала глибоке проникнення… а також нездатність до швидкої деформації й різку втрату швидкості відразу після влучення. Як результат – крім малої «робочої» дистанції такий шріт не забезпечує адекватну вражаючу здатність. Однак і це ще не все. Твердий сталевий шріт створює набагато більшу небезпеку рикошету, навіть при влученні у воду. Можливий рикошет свинцевого шроту від бетонної поверхні становить 0-5 градусів, сталевого шроту 20-26 градусів.

Крім усього іншого, німці не пошкодували рушниць, щоб перевірити ефект проходження сталевого шроту по стволу. Добірку фотографій випробуваних стволів я не роздруковувала, пошкодувала папір. Десятки схожих фото знівечених стволів. Неприємне видовище…

Результати досліджень кульових несвинцевих набоїв, гладких і нарізних, аналогічні. Тепер німці скептично ставляться до приставки «еко». Свої висновки вони зробили.

Ну й насамкінець. Кілька років тому у Новій Зеландії свинець заборонили для гладких стволів 12 калібру. Тепер любителі качиного полювання в цій країні вимагають повернути свинцевий шріт, тому що сталевий не вбиває качок миттєво. Після влучень таким «еко» шротом птахи летять і гинуть лише через кілька годин або днів. Заголовок новозеландської статті на вкладеному фото говорить: «Поверніть свинець назад, щоб врятувати качок».

Який висновок маємо зробити ми з вами? Може, не варто наступати на ті самі граблі? Краще зробити висновки з чужих помилок і не повторювати їх.

Якщо ми прагнемо зберігати й збільшувати популяції диких тварин, потрібно сконцентруватися на справді «болючих місцях» наших українських реалій, про які не прийнято говорити вголос, – цинічне браконьєрство, наприклад.

Якщо ми хочемо, щоб наші полювання були етичними, як це заведено в світі, варто стріляти повноцінним свинцевим шротом і кулями.

Т. Васюк, директор виробництва НВФ «ТАХО», делегат від України й член Ради директорів Асоціації європейських виробників мисливських і спортивних боєприпасів

Т. Васюк



Украинская Баннерная Сеть