Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Запитували - відповідаємо

Вибирав рушницю, і мені запропонували ТОЗ-БМ 1958 р. випуску. Стволи в неї не хромовані, в каналах є незначний дрібний висип, тіньові кільця видно, вони рівні, але не такі чіткі, як, наприклад, в ІЖ-27. Тому в мене виник сумнів. А що, якщо стволи шустовані? Звідси й питання: чи видно тіньові кільця в шустованих стволах?

Що таке шустування? Шустування – це зняття шару металу у внутрішній поверхні ствольної трубки за допомогою шуста – пристосування для кріплення абразивного матеріалу (наждакового паперу).

Наскільки шкідливе й небезпечне шустування стволів? Досліди й практика показали, що правильно виконане шустування анітрохи не псує бій ствола, а в деяких випадках і покращує його, а іноді усуває таке шкідливе явище, як «живлення» рушниці.

У 90-х роках минулого століття на полиці книгарень потрапила недавно випущена книга Трофімова про ремонт мисливської рушниці. Автор був ворогом шустування й писав, що лише в окремих випадках, підклавши тонкий поролон під шуст, можна було робити полірування каналу ствола. Насправді запропоноване – справжнє шахрайство. Шуст має рухатися в стволі з певним натягом, до того ж щільно. Тільки так можна відполірувати внутрішню поверхню ствола до дзеркального блиску.

Навіщо робиться шустування? У першу чергу, для зменшення стирання дробового заряду, а також для полегшення чищення зброї. Шуст заводиться з казенної частини й, не доходячи до предчокового звуження, повертається назад. При цьому патронник закривається латунною трубкою для уникнення подряпин. Однак шустуются тільки ті стволи, у яких є запас міцності. Тобто свердлені під паперову гільзу. До речі, рушниці БМ теж сверлились під паперову гільзу й на подушці таких стволів є напис «БУМ». При такому свердлінні кульовий вхід буде високим. При шустуванні раковини й іржа помітно затерті, краї раковин будуть загладжені й не такі гострі.

При чорновому шліфуванні каналів стволів їх поверхні будуть темно-сірі з жовтуватим відливом. При шліфуванні після чорнової обробки в стволах з'являються тіньові кільця, яких при чорновій обробці майже не буде видно. А при поліруванні каналу він блищатиме як дзеркало, переливаючись кількістю тіньових кілець.

Як зрозуміти, що стволи шліфувалися? Один з старих простих способів — це виміряти канал ствола свинцевими пробками й зіставити з написом на подушках стволів. Наприклад, 17,5 мм, а пробка показує 17,9 мм – значить, незначне шліфування проводилося (але це може бути й відхилення з заводу, особливо, якщо дуловий вхід досить високий).

Якщо шліфувався канал ствола, і було зачеплене дулове звуження, то бій зміниться не на краще. Розкид шроту збільшиться. І купчастості не буде. Також сильне нагрівання стволів при шустуванні знімає внутрішнє напруження в металі стволів, через що бій рушниці також покращується. Не дарма Аксаков рекомендував тримати всю зиму стволи на лежанці грубки.

А стволи ІЖ-27 мають чіткі кільця, тому що стволи відполіровані й хромовані, що додатково надає каналу блиску. У наведеному мисливцем випадку потрібно проміряти свинцевими (каліберними) кулями канал стволами й бажано відшліфувати внутрішній канал стволів з подальшим його поліруванням. Певен, що від цього важкі стволи БМ не постраждають і не втратять свій бій. Звичайно, таку операцію мусить робити досвідчений фахівець, який має необхідні пристосування, матеріали й, звичайно ж, шусти. Допускати до цієї відповідальної роботи дилетантів вкрай небезпечно для зброї та її бою.

Питання друге: Як збільшити блиск приклада без застосування лаку?

Маю зазначити, що існує велика кількість рецептів для приготування мастик із застосуванням різних компонентів, що надають прикладу блиску. Наприклад: покриття натуральною оліфою, до того ж гарячою, з подальшим поліруванням. Тільки не магазинною, а «домашнього» виготовлення. Магазинні, як правило, довго сохнуть.

Ще один спосіб полягає в приготуванні мастики, що складається зі скипидару, лляної олії, воску, каніфолі й прополісу. Усе це нагрівається над киплячою водою й втирається в деревину. Усе залежить від якості полірування поверхні до покриття й після.

Питання третє. Чи не є небезпечною лляна олія, якщо її нанести на деревину кілька разів?

Ні, вона безпечна. Якщо її нанести розігрітою (не до кипіння), то це сприяє якнайшвидшому проникненню в пори деревини, їх закупорці з подальшим затвердінням.

Як відомо, збройове мастило, потрапляючи на деревину приклада, викликає його крихкість – через нього згодом бувають сколи з тріщинами, а коли ми щедро змащуємо механізм, мастило потрапляє й на деревину. Ось чому не бажано заливати збройове мастило в замки, бойки й у механізм запирання. Тому що його надлишки потечуть у деревину.

В. Вольф



Украинская Баннерная Сеть