Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Сколівські Бескиди – перлина дикої природи України

Національний природний парк Сколівські Бескиди розташований на території Львівської області в межах Дрогобицького, Турківського та Сколівського районів. Хоча в минулому територія парку зазнала вкрай негативного господарського впливу, тут все ж таки збереглися умовно корінні лісові формації, праліси букових та буково-ялицевих лісів, що мають винятково наукову, господарську, екологічну, рекреаційну роль, є джерелом місцевих форм та екотипів головних лісоутворюючих порід та носіями генетично найціннішого матеріалу для насінництва та подальшого відновлення корінних типів деревостанів. Такі насадження зберігають весь первісний природний потенціал продуктивності, біологічної стійкості та слугують еталоном складу, структури деревостану, біорізноманіття.

Значна лісистість, мала доступність, відносна малонаселеність території сприяла збереженню унікального фауністичного комплексу, характерного, для території Бескидів та Карпат загалом. Не побоюсь сказати, що це унікальність для цілої Європи, тому що тут на відносно невеликій території ще вдалося зберегти первинність трофічних та топічних зв’язків практично на всіх рівнях. Найбільшою цінністю території є збереження повного первісного фауністичного генофонду тваринного світу. Тут ще існують природні механізми взаємозв’язку і взаємовпливу великих хижаків (ведмідь, рись, вовк) та копитних тварин не спотворених і не загнаних людиною в „цивілізаційні” лещата, де за кожну особину відповідає і вирішує її подальшу долю людина.

Беззаперечною цінністю є наявність популяцій, а скоріше локальних груп, рідкісних і зникаючих в усій Європі хижаків: ведмідь, рись, вовк, кіт дикий, видра, борсук, горностай. Проте незаперечною візитівкою парку є аборигенна популяція оленя шляхетного (Сеrvus elaphus L.). Це територія де чисельність і якість популяції оленя є високою. Угіддя парку є ідеальними для проживання та розмноження оленя і практично без жодних біотехнічних заходів, під пресом хижаків популяція оленя залишається стабільною. Серед місцевого населення в період скидання рогів (лютий-березень) починається сезон полювання за скидами. Це цікаве, прибуткове заняття, оскільки пара хороших скидів коштує недешево, а з рогів роблять різноманітні сувеніри, прикрашають інтер’єри тощо. Із року в рік кращі збирачі оленячих рогів знаходять їх по декілька десятків.

Особливим видом копитних є зубр, програма реакліматизації якого виконується. Так літом 2009 року з Німеччини, у попередньо збудований вольєр в Майданському лісництві, було завезено 6 особин зубра. Планується створити вільноживучу популяцію зубра в Бескидах, але це вимагає колосальних затрат матеріальних та трудових ресурсів, солідного наукового та ветеринарного супроводу, і віддаючи належне людям які започаткували та підтримують проект, пройдений шлях це лише спроба, яка ще дуже далеко від кінцевої мети. Вільноживучі особини зубра, які ще можливо й живуть на території парку (від випуску 1965 р.) вже не відіграють ніякої ролі, внаслідок їх значного віку та виходу із репродуктивного періоду. Стратегія відтворення популяції зубра має передбачати завезення і випуск в угіддя нових особин, щоб довести чисельність хоча б до 50 особин, формування стада на основі штучного і природного розселення для формування єдиної східно-карпатської популяції в межах НПП „Сколівські Бескиди”, Бещадського парку народового (Польща), інших територій придатних для проживання зубрів, формування між цими ключовими територіями екологічних коридорів для безперешкодної міграції. Це потребує виключення браконьєрства, подальшого масового розселення та формування інших локальних вільноживучих груп, масштабного біотехнічного впорядкування території тощо. Тому на сьогоднішній день перспектива збереження зубра як вільноживучого дикого виду залишається примарною.

Орнітофауна парку налічує 119 гніздових видів птахів. Найцінніші представники пернатих – це рідкісні та зникаючі види хижаків: підорлик малий, осоїд, орел-карлик, лелека чорний, орябок, голуб-синяк, рідкісні види сов: пугач, сичик-горобець, сич волохатий, сова довгохвоста. Шкода але на сучасній території парку немає гніздової популяції, токовищ глушця. Окремі особини глушця трапляються Сколівському та Бутивлянському лісництвах. Саме тут вони мігрують із Горган Івано-Франківської області, де ще на сьогодні існує вільна популяція карпатського глушця. Хоч за свідченням старожилів в минулому глушець в угіддях парку був звичайним видом, якого не одноразово здобували.

Загалом природа парку є цікавою, різнобарвною і дозволяє розвивати туризм різних напрямків. Головна перевага в організації туризму повинна концентруватися на тих об’єктах які є унікальними та не мають аналогів. В першу чергу це загальнозоологічний туризм. Привабливим об’єктом зоологічних екскурсій є олень, а саме рев оленя, і за якісної організації це може привернути багатьох любителів природи, мисливців, туристів, фотографів натуралістів адже сьогодні це доступно не кожному, а споглядання цього явища у повній його красі залишається у пам’яті на все життя. Ще одним видом є ведмідь, якого можна „подавати” туристу біля підгодівельного майданчика. Це все можна поєднувати із фотополюванням тощо. Перспективними в проведенні змістовних зоологічних, науково-пізнавальних екскурсій є орнітофауна, фауна земноводних, але цей напрямок потребує розробки та вивчення.

Літом край багатий на ягоди, особливо чорницю, малину, ожину, брусницю, гриби і все це може стати додатковим напрямком відпочинку для активних людей. Отже і природолюб і мисливець і фотограф, і просто турист знайде для себе духовне, моральне і фізичне задоволення відвідавши Бескиди, пройшовши стежками та лісовими нетрями краю. Хоча на сьогоднішній день на території парку знаходяться облаштовані рекреаційні пункти найбільше задоволення отримають люди яким подобається дика природа та відпочинок на її лоні, без благ цивілізації, повне занурення в романтику. Звісно словами не передати, тієї аури та піднесення яке наступає після відвідин природи, це надихає, додає життєвих сил, оптимізму, пробуджує нові ідеї та бажання працювати. Отож приїжджайте, відпочивайте. Не пошкодуєте! І я впевнений вам позаздрять арабські шейхи та єгипетські фараони! Адже куди їм до наших Карпат. Таке їм і не снилося!

Перспективними видами діяльності в майбутньому для парку є оленяче господарство з помірним науково-обгрунтованим трофейним та селекційним полюванням, а також вольєрне розведення оленеподібних (олень шляхетний, лань, муфлон та ін.), організація оленеферм, адже це рентабельне господарство доказом чому є кількість оленеферм у європейських країнах: 4474 – у Німеччині, 1678 – в Австрії, 907 – у Франції і т. д.

Безумовною візитівкою парку повинно стати й форельне господарство з вирощування товарної форелі (райдужної, струмкової), а також відновлення струмкової форелі в місцевих річках з наступним ліцензійним спортивним її ловом. Це ті галузі на які в майбутньому слід звернути особливу увагу. Тому що без цього не можливий подальший розвиток національного парку.

Звичайно це вимагає загальнодержавної підтримки, радикального викорінення браконьєрства, створення потужних цивілізованих мисливських господарств по периферії парку, велика та копітка робота по екологічному навчанні місцевого населення тощо. Це справа не одного дня, вимагає цілеспрямованої, щоденної рутинної роботи, вивчення досвіду інших більш успішних держав, впровадження та пристосування кращого до наших умов, розуміння та підтримка держави. Саме таким я хотів би бачити свій рідний край, та на жаль на сьогодні це лише мрія, на шляху до якого є незліченна кількість перешкод. Та будьмо оптимістами, можливо колись це все запрацює.

І. Гвоздецький



Украинская Баннерная Сеть