Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Стальний шріт. Чи варта «шкурка вичинки»?

Останнім часом на прилавках наших мисливських магазинів з'явилося дуже багато боєприпасів іноземного виробництва різноманітних калібрів, видів і призначення. Пересічному мисливцю, навіть маючи на руках каталог виробника з параметрами пропонованих набоїв, часто буває важко розібратися у цьому розмаїтті. Закономірно, що у багатьох виникає запитання: а чи можна безпечно використовувати всі набої, які підходять до їхньої рушниці по калібру, довжині та потужності, й чи не існує тут якихось підводних каменів. Особливо доречним буде це запитання з огляду на те, що не всі виробники набоїв для гладкоствольних рушниць використовують у своїх боєприпасах звичний для наших мисливців свинцевий шріт. Так, сьогодні вже багатьом відомо, що в Сполучених Штатах при полюванні на водоплавну дичину дозволено використовувати набої лише зі стальним шротом. Непокоячись про своє довкілля, американці заборонили мисливцям стріляти свинцевим шротом. Мовляв, качки та лисухи, поїдаючи з дна водойм водорості, можуть випадково ковтнути й свинцевий шріт, від якого у них може статися нетравлення шлунку, а то й взагалі отруєння.

Було б це, мабуть, просто смішно, якби такі набої якимось чином не потрапили у патронник вашої улюбленої старої доброї рушниці. Уявляєте? Адже ще на початку минулого століття було відмічено, що навіть при виваженому спорядженні патронів, коли точно відмірювалися шріт, порох, підбиралися пижі, траплялися «дикі» постріли, які сильно різнилися від інших і по купчастості, й по різкості. Пояснити це явище довго не могли, але згодом, шляхом математичних обчислень, було доведено, що при певних умовах, в результаті розклинення шроту в стволі, тиск шроту на стінки ствола може значно перевищувати тиск порохових газів. Ефект розклинення супроводжується значною деформацією свинцевого шроту, що, в свою чергу, приводить до збільшення тиску. А що ж буде, якщо такий клин станеться зі стальним шротом, він же не деформується?

Отож бо й воно... В такому випадку вашу улюблену стару добру рушницю, в кращому випадку, може просто «розперти» на пару калібрів, ну, а в гіршому, напевно що розірвати. Звичайно, це не говорить про те, що всі американські мисливці на водоплавну дичину потенційні самогубці. Ні, вся справа в тім, що для стального шроту виробляються спеціальні, надміцні рушниці або змінні стволи. На сьогоднішній день усі відомі американські фірми виготовляють зброю для стрільби стальним шротом, насамперед це магазинні одностволки 12-го калібру. Так, фірма «Мосберг» виробляє спеціальну магазинну рушницю 12-го калібру з рухомим цевйом і патронником довжиною 89 мм. «Вінчестер» пропонує помпову одностволку моделі 1300 «Філд» з патронником 76 мм. «Ремінгтон» до своєї магазинної моделі 1100 випускає спеціальний ствол для стального шроту. У Європі «Браунінг» виготовляє самозарядну одностволку «Gold» 10 калібру з патронником 89 мм, помпову одностволку BPS 10 калібру з патронником 89 мм, а також 12-го калібру «Магнум» з патронником 89 мм, у яких можливе використання стального шроту.

Стальний шріт, у порівнянні зі свинцевим, має свої вади, але також і переваги. Хоча, по правді кажучи, вад набагато більше й вони вагоміші за переваги. Стальний шріт, не дивлячись на те, що він не деформується при пострілі й залишається круглим, має значно гірші балістичні характеристики в порівнянні зі свинцевим шротом такого ж діаметру за рахунок своєї меншої ваги.

На перший погляд, складається враження, що стальний шріт має певну перевагу над свинцевим за рахунок більшої кількості дробин у снаряді рівної ваги. Але свинцевий шріт такого ж діаметру важчий за свого стального брата майже на 40 %. З цієї причини останній значно швидше втрачає енергію й швидкість. Так, на відстані у 35 метрів стальний шріт має енергію майже вдвічі меншу за свинцевий такого ж діаметру.

Виробники стального шроту рекомендують при спорядженні набоїв використовувати свою продукцію на два номери більшою, ніж це потрібно у випадку зі свинцевим шротом. Наприклад, якщо по качці, в середньому, використовується свинцевий шріт № 4, то стальний потрібен № 2.1 якщо по купчастості бою, у відсотковому відношенні, стальний шріт має дещо кращі показники, то по кількості дробин він явно програє свинцевому.

За відгуками американських мисливців, вони, стріляючи на полюванні стальним шротом, мають результативність значно гіршу, ніж якби стріляли свинцевим шротом. Причину цього вони вбачають у меншій кількості дробин у заряді стального шроту і, звідси, в меншій густині дробового осипу й, звичайно, в меншій убійній силі стального шроту.

Іноземні фахівці, порівнюючи властивості свинцевого й стального шроту, відмічають лише одну перевагу останнього: проходячи через ствол, стальний шріт не деформується, через що дробовий сніп виходить одноріднішим. З цієї ж причини він також буде менш розтягнутим по довжині, й різниця швидкості дробин у центральній частини дробового снопу буде майже такою ж, як і на периферії.

Коротко кажучи, стальний шріт у деяких випадках, а саме при стрільбі на коротких дистанціях, має певні переваги над свинцевим (хоча це твердження для багатьох практиків може здатися сумнівним), але далеко не такі, щоб однозначно відмовитися від свинцевого шроту навіть на коротких відстанях.

Якщо ж ви все-таки зібралися стріляти стальним шротом, то вам потрібно мати на увазі, що жоден виробник таких боєприпасів не рекомендує використовувати свою продукцію у дорогих рушницях, а тим більше у старій зброї. І перш ніж зробити хоч один такий постріл, настійно рекомендується проконсультуватися з цього приводу із заводом-виробником або, у крайньому разі, із хорошим збройовим майстром.

С. СИНЧУК.



Украинская Баннерная Сеть