Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Будинок з нічого, або як захиститися від біди

Хто з мисливців чи рибалок не потрапляв у різні непередбачувані ситуації. Кому з нас, наприклад, не доводилося ночувати в полі, лісі або біля ріки без намета чи спального мішка? Ще добре, коли така ночівля сталася літньої пори чи, принаймні, теплої осені. А якщо взимку, і поруч — нікого й нічого?..

Тож цілком зрозуміло, чому сьогодні ми розпочинаємо рубрику "Школа виживання". Можливо, поради бувальців стануть вам у пригоді.

Відомо понад півтори сотні примітивних схованок, які можна зробити, залежно від тієї чи іншої екстремальної ситуації.

Якщо у вас виникла потреба на полюванні чи риболовлі захистити себе від негоди, головне — не розгубитись і пам'ятати, що немає таких ситуацій, з яких не можна вийти переможцем. Завжди під руками знайдете «щось», що врятує вас. Тобто, переконаймо себе передовсім, що зможемо завжди захиститись. Подальший вибір залежить від матеріалів, які є під рукою, наявності інструментів, часу та досвіду такого „будівництва". Причому у всіх випадках і у всіх зонах (за винятком хіба що пустелі чи степу) варто намагатися зводити міцні, капітальні прихистки, що добре тримають тепло. Адже зведений вами курінь чи шатро стануть у пригоді вашим колегам — мисливцям чи рибалкам, які теж можуть потрапити в біду. Тимчасові, наспіх збудовані схованки не тільки не допоможуть людям, а й можуть нашкодити, завалившись, наприклад, вам на голову коли ви, затамувавши подих, націлюєте свою „тулку" чи „вінчестера" на здоровенного ікланя.

Можна умовно класифікувати типи сховищ за видами матеріалів, з яких їх споруджено:

—якщо вони з тканини, поліетиленової плівки, спальних мішків, ковдр, шкір тварин тощо, то такі сховища (навіси, шатри) можна назвати тканинними;

—якщо тканиною вкривають каркас, виготовлений зі стовбурів дерев, жердин, гілок, металевих трубок, то таке сховище стає каркасно-тканинним. Це, наприклад, вігвами, чуми, навіси тощо;

—каркас, вкритий ялиновим гіллям, листям чи іншим природним матеріалом, можна умовно назвати каркасним або каркасно-листовим. Це різноманітні навіси, курені, чуми, адигейський будиночок;

—вириті в грунті нори, землянки, напівземлянки, печери, ніші належать до земляних сховищ;

— схованки, які копаються в снігу, — снігові схованки. Це ями, печери, барлоги, траншеї, хижини;

— снігові укриття, складені з випиляних з насту цеглин чи блоків, — снігові блочні схованки;

— хати й подібні їм, збудовані з колод і каміння, довготривалі споруди - капітальні схованки;

— споруджені з очерету і подібних йому матеріалів, — очеретяні;

— зведені з саманних цеглин або способом обмазування глиняними розчинами вбитих у грунт жердин - саманні.

Випадки, коли неможливо спорудити собі хоч якийсь прихисток або розкласти багаття на риболовлі чи полюванні, трапляються зазвичай рідко.

Навіть за найекстремальніших умов чи, боронь Боже, стихійних лих, як правило, є змога облаштувати бодай примітивний сховок. Однак слід бути готовим до дій і в екстраординарних умовах - приміром, коли аварія чи стихія захопила зненацька, до того ж — там, де ані деревця, або взимку, коли сніговий покрив практично відсутній, або коли під руками — ні будівельного матеріалу, ні інструменту.

Часто мисливці — поодинці чи групами — відстають від основної групи. Слід загублено, і рухатися навмання в такому випадку немає жодного сенсу. Краще залишатися на місці, заночувати, а вранці, завидна, спробувати знайти втрачений слід або дочекатися допомоги друзів. Найліпше у такій ситуації розпалити багаття там, де втрачено слід. Вогнище не лише дасть таке необхідне тепло, а й слугуватиме своєрідним маяком, що полегшить пошук потерпілих.

Там, де немає лісу і можливості запалити багаття, варто зупинитися в затишному місці. І водночас — добре помітному звідти, куди пішла основна група. Одягніть на себе весь теплий одяг, який маєте. Верхній одяг заправте по-штормовому. Лижі треба скинути, шнурівку на взутті послабити, аби вона не стискала ноги. А ще краще — перевзутися, одягнувши запасне тепле взуття. Після цього сісти на рюкзак спиною до вітру і накинути на спину й голову спальний мішок. Якщо є поліетиленова плівка, слід закутатися в неї. Найліпше плівку намотати "кульком" на увіткнуті у сніг під кутом 45-60 градусів лижі і лижні палиці, підігнувши нижній край під рюкзак. Всередині цього імпровізованого сховку можна запалити свічку. Вона дасть тепло тепло і водночас висвітлить у темряві ваш сховок. Для економії свічку треба запалювати час від часу (якщо у потерпілого досить сірників). Дуже важливо не засидітися в подібному тимчасовому сховищі. Варто хоча б раз на годину (а при сильному морозі — частіше) вставати, зігрівати кінцівки, роблячи різні вправи. І — не спати!

Якщо ж починається завірюха, спробуйте відшукати кілька кущів, що ростуть один біля одного, нахилити їх, зв'язати вершинами, настелити зверху розправлений верхній одяг або поліетилен чи плащ-палатку і залізти всередину. Заметіль поступово занесе вашу схованку товстим шаром снігу.

А ще десантники використовують і такий екстремальний спосіб ночівлі - підрозділ лягає на землю щільною групою, накриваючись плащ-палатками. Ті, хто лежать скраю, досить швидко замерзають і протискуються між людських тіл всередину. І так всю ніч, перемішуючись, люди не дають один одному замерзнути.

Були випадки, коли доводилося ночувати, закопавшись у сухий сніг (у мокрому снігу ночувати практично неможливо). Але такий спосіб варто використати лише тоді, коли ви маєте теплий, водонепроникний одяг, чимало продуктів і здатні контролювати свій сон. Найзручніше зариватись у кучугури за горбами або між кущами. А під час віхоли й зариватися кудись не варто - вітер сам поступово вкриє людину товстою сніговою ковдрою.

Перед тим як лягти на землю, спочатку влаштуйте примітивну лежанку з будь-якого теплоізолюючого матеріалу, потім застебніть (зав'яжіть, зашийте) всі кишені, отвори, щілини в одязі, куди може набитися сніг, голову обгорніть якоюсь шматиною і одягніть зверху порожній рюкзак або якусь торбину. Також можна вирізати у кутках рюкзака отвори для ніг і одягнути його на тіло знизу як штани, затягнувши над головою горловину. Це нічого, що людина у такому "гарнітурі" буде дещо нагадувати опудало., Головне - зберегти здоров'я, аби потім було про що з гумором розповідати у дружньому колі друзів-мисливців чи рибалок.

При ночівлі удвох можна використати як спальний мішок два порожніх рюкзака. Слід лягти впритул одне до одного, в один рюкзак застромити ноги, в інший - плечі і голови. Але не варто скріпляти рюкзаки між собою, щоб завжди мати можливість швидко з них вибратися.

Та все ж ночувати у снігу можна лише в найкритичніших ситуаціях. Тоді, коли зробити снігову схованку не можна, а заметіль загрожує вашому життю.

У всіх інших ^випадках слід продовжувати пошуки придатного для спорудження сховку матеріалу або намагатися зробити його штучно, згрібаючи і трамбуючи сніг лижами, щоб вийшов "саморобний" наст, з якого і можна щось спорудити. Сніг можна й не трамбувати, а згребти на купу, в якій можна вирити снігову нору чи печеру.

Та все ж, аби не траплялися з вами такі ситуації, беріть на полювання чи риболовлю компас, теплий одяг. І, головне, ніколи не забувайте фіксувати в пам'яті орієнтири, завдяки яким потім можна буде вийти з незнайомої місцевості.

Олег КРИВИЙ



Украинская Баннерная Сеть