Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Риба у своїх лісах.

Майже завжди існування водойм пов'язане з рослинним світом. Він найрізноманітніший у тих водоймах, що характеризуються сповільненою течією води і значними площами невеликих глибин, які характерні для переважної більшості озер, водосховищ та й річок, що прокладають свої річища по територіях з незначним похилом. Рослини, ніби місточки, пов'язують водойми з їх берегами, розміщуючись уздовж них смугами.

Найближчою до берегів водойм є смуга з високих трав, серед яких переважає рогіз, що виділяється з поміж інших рослин коричневими качалочками; між іншим, його зарості часто називають невірно комишами. Поряд з ними часто розміщуються зарості очерету. Вони утворюють іноді щільну трав'яну стіну заввишки 3-4 м. Листки й стебла очерету, який теж часто, але невірно називають комишами, за найменшого подиху вітру шарудять. Зарості рогозу та очерету - прибережно-водяні рослини, що успішно витримують періодичні осушення і залиття водою. Вони утворюють високий надводний поверх. На поверхні води у цих заростях селяться плаваючі рослини, зокрема ряски та сальвінія. Між групами очерету та рогозу ростуть такі прибережно-водяні рослини, як лепешняк, різні осоки та комиш, що відомий за назвою куга; його характерною рисою є те, що стебла мають вигляд паличок, верхівки яких закінчуються невеличким суцвіттям. Він буває заввишки до 2-2,5 м.

Зі збільшенням відстані від берега і зростанням глибини розміщується смуга високотрав'я з дещо менших за розмірами напівзанурених у воду рослин, які називаються земноводними та прибережно-водяними. Найвідомішими серед них є стрілолист, сусак, їжача голівка, частуха. Вони освоюють глибини до 1 м. Глибше розміщується смуга рослин із плаваючими на воді листками. Серед них виділяються латаття з великими білими квітами та глечики з жовтими квітами. В озерах та річках вони заселяють простір дна до 2,5 м, у водосховищах -навіть до глибини 3 м. Причому глечики заселяють дещо більші глибини, а у латаття плаваюче листя дрібнішає зі збільшенням глибин. Між їх листками найпомітніші угруповання з жабурника, гірчака земноводного, рдесників.

Наступну смугу утворюють підводні, занурені рослини. Серед них найпоширенішими є кушир, або роголисник, елодея, або водяна чума, водопереця, водяний жовтець тощо. Вони ростуть на глибині до 4 м, найгустіші їх зарості зосереджені на глибині 1-2 м. Користь і шкода цих рослин для водойм залежить від того, як і де вони розвиваються і наскільки інтенсивно вони заповнюють водойму. Ці рослини беруть активну участь у біологічному очищенні водного середовища, безпосередньо з води вилучають деякі шкідливі речовини. Одночасно, зокрема у рибогосподарських водоймах, занадто інтенсивний розвиток водних рослин є причиною зниження їх рибопродуктивності. Останнє зумовлено тим, що надводна рослинність займає прибережну, найпродуктивнішу для кормів частину водойми, виснажує грунт і прибережний мул, вилучає з них сполуки азоту та фосфору. Одночасно високі зарості очерету та рогозу для всього живого, у тому числі й риб, є ніби лісами, густі хащі яких затіняють мілководдя, чим обмежують прогрівання води: тут завжди холодно, вода збіднена на кисень. До того ж тим рибам, що харчуються різними безхребетними тваринами, впіймати здобич у підводних лісах занадто важко. Крім того, нагромадження залишків рослинності на дні водойм сприяє різкому зменшенню кількості кисню у воді, внаслідок чого мул закисає, сприяючи заболочуванню водойм. Рослини та дрібні тварини внаслідок щорічного відмирання опускаються на дно, утворюючи поклади мулу, які найзначніші у прибережній зоні. З часом в озерах та на мілководдях водосховищ з'являються грузькі береги - перша ознака заболочування. Воно веде до розвитку мілководних ділянок, просуванню рослинних смуг в глиб водойм. За таких умов у водоймах різко скорочується видовий склад риб: єдиними їх мешканцями залишаються карась, лин, в'юн.

Зарослі ділянки водойм привертають увагу не тільки рибалок, але особливою популярністю вони користуються у них, бо дають притулок багатьом рибам. Але не всі рослинні угруповання рівноцінно привабливі всім рибам. Це зумовлено тим, що в них поселяються різні тварини, зокрема ті, що є кормовими об'єктами риб. Зоопланктонні організми, основну масу яких складають дрібні ракоподібні, у заростях напівзануреної рослинності розміщуються відносно рівномірно від поверхні до дна. У заростях занурених рослин та рослин з плаваючим листям його основна маса зосереджена у приповерхневому шарі, тобто у зоні найбільшої концентрації рослинної маси, у зв'язку з чим ці істоти по вертикалі розміщуються нерівномірно. Найбагатшими на зоопланктон є зарості куширу, гірчака земноводного, рдестів. Особливо виділяється рдест пронизанолистий, зарості якого, зокрема у Київському водосховищі, хоча й невеликі за площею, проте у ньому зоопланктону у десятки разів більше, ніж серед інших видів рослин. Не менше значення мають також організми, що поселяються на заростях - п'явки, молюски, водяні ослики, водяні комахи та їх личинки. У цьому особливо виділяються такі рослини, як рдести, елодея, латаття та глечики, сусак тощо, на

яких живуть до 360 видів тваринних організмів дніпровських водосховищ. Вони є прекрасним кормом для їх рибного населення.

Про взаємозв'язок рослинності і риб, наприклад, дніпровських водосховищ, свідчить, зокрема, те, що серед неї тримається понад 25 видів, зокрема молодь щуки, плітки, в'язя, краснопірки, вівсянки, лина, пічкура, верховодки, ляща, гірчака, коропа, щипавки, колючки триголкової, колючки малої південної, голки-риби пухлощокої, атерини, йоржа, окуня, бичків (цуцик, кругляк, пісочник) та інші. їх видова різноманітність серед заростей зростає від верхніх до нижніх водосховищ. Найбагатша вона в заростях рдестів і зменшується у такій послідовності: зарості очерету, рогозу, куширу, лепешняку, тілорізу, їжачої голівки. Звичайно і різноманітність, і чисельність риб зростають від літа до осені за рахунок поступання молоді риб, що нерестяться найпізніше, переважно вівсянки та верховодки. У молодших за віком водосховищах серед молоді більше цінних і промислових риб, ніж у старших за віком водосховищах; зокрема, у Каховському водосховищі найбільше зустрічається видів, які не мають промислової цінності (вівсянка та гірчак), тоді як у наймолодшому, Канівському водосховищі, частіше присутні цінні і промислові види -лящ, плітка, в'язь, білизна. Нарешті, найпоширенішими серед рослинності є плітка, краснопірка, плоскирка, верховодка, гірчак.

Звичайно, присутність молоді риб у заростях не залишає поза увагою хижих риб. Білизна полює переважно вдень на чистих ділянках, що омивають зріджені зарості. Уночі сюди запливають сом чи судак. В заростях навіть денної пори щука та окунь полюють на молодь. Нею можуть поласувати й дорослі головень, навіть лящ чи чехоня, якщо вони можуть заковтнути майбутніх жертв.

Помічено, що деякі риби віддають перевагу певним видам рослин. Так, зарості осоки, навіть на глибині до 20 см, охоче відвідують лин, карась чи в'язь.

Отже, серед водяних рослин на рибу солідних розмірів можна розраховувати серед зріджених заростей чи на їх стику з глибинними просторами водойм; це менш стосується типових озерних риб (карасі, лини, в'юни). Принаду для риб на гачках варто опускати у водні горизонти з врахуванням концентрації кормових об'єктів риб в конкретних рослинних угрупованнях.

А. ЩЕРБУХА, кандидат біологічних наук.



Украинская Баннерная Сеть