Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Працювати потрібно!

Давно болить у мене душа за наше мисливське господарство (точніше – безгосподарність). Порушена на сторінках «Полювання та риболовлі» тема під загальною назвою «Куди поділися зайці?» зачепила за живе багатьох мисливців. Ось хочеться і мені поділитися думками, висловити свої побажання і підтримати наші зусилля в цій рубриці.

Кожна стаття на цю тему по-своєму справедлива, але проблеми в цілому вона не вирішує. Потрібно відверто сказати, що років 15-20 тому почався поступовий занепад мисливського та лісового господарства. У цей час ніхто не приділяв цій справі належної уваги. Зрештою, потрібно на рівні керівництва порушити питання щодо відновлення робіт зі збереження та примноження мисливської фауни, планомірного насадження лісів, засадження схилів та приміських зон. Нам потрібно вирощувати врожаї сільськогосподарських культур, але для цього слід змінити технологію вирощування, внесення мінеральних добрив та гербіцидів, щоб зберегти якомога більше мисливської фауни. Потрібно негайно прийняти новий закон про мисливську зброю, в якому необхідно поновити положення, що існували до 1974 року. У них йшлося, що питання придбання мисливської зброї вирішувалося керівництвом УТМР з певним строком кандидата. Слід продумати всі питання щодо мисливської зброї без права полювання, як засобу для охорони власного майна. Гадаю, що вже настав час заборонити використовувати на полюванні п’ятизарядну напівавтоматичну мисливську зброю, оскільки її власники не дотримуються того правила, щоб робити не більше трьох пострілів підряд. Купуйте, тримайте її в сейфах для власного задоволення, та якщо ви справжній мисливець, а не м’ясник, то вам вистачить і двостволки.

Сьогодні дуже гостро стоїть проблема з водними ресурсами, ставками, які ще збереглися. Зараз майже ніхто нікого не боїться. Знаряддя для браконьєрства відкрито продаються в магазинах. І далі нам миритися з цим неприпустимо. Потрібна повна заборона продажу цих знарядь, прийняття суворих законів щодо цього питання. На мій погляд, було б доцільно забезпечити працівників мисливського та лісового господарств табельною зброєю та надати їм статус працівників органів внутрішніх справ.

Також потрібно терміново вирішувати питання щодо бродячих собак. Собаки мають бути на прив’язі, а не бігати зграями полями та населеними пунктами всього району як це відбувається у нас скрізь і всюди. А що сьогодні коїться з лисицею! Через знецінення хутра (на превеликий жаль) їх тепер ніхто не хоче відстрілювати. Потрібно якщо не підняти ціну на лисяче хутро, то хоч дозволити відстріл цього звіра з відповідним дозволом цілий рік в ранкові та передвечірні години в населених пунктах, де вони вже давно ходять «пішки», наносячи шкоду курникам та збираючи недоїдки.

Складна ситуація і з єнотовидною собакою та болотяним лунем. Нині лунь завдає надзвичайно великої шкоди дичині (не кажучи вже про єнотовидного собаку, якого називають «мітлою» мисливських угідь). Ось що написано про нього в старих номерах журналу «Охота и охотничье хозяйство»: «Охотник, встретив луня, отстреляй его, он приносит вред хуже волка». Саме тому, добродії, слід негайно змінювати ситуацію. Чи, може, хтось вірить, що цей птах приносить користь природі? Тоді знайдіть час, залиште свої кабінети і відвідайте наприкінці серпня місяця мисливські угіддя. Ви побачите, скільки їх кружляє над ставками та очеретами (десятками штук!). Проїжджаючи автомагістралями, зверніть увагу, скільки їх сидить на деревах. У селах не можна курей випустити на волю, молодняк птиці складно вберегти. Куріпок уже не зустрінеш, поступово зникає фазан, винищуються голуби різних порід, молодняк диких качок та зайців. Не оминає цей птах і дорослих зайців. Не раз доводилося зустрічати після закриття сезону і аж до травня місяця розкльовані трупи цих тварин.

Ось куди поділися зайці. Судіть самі. Зараз двічі на рік труять мишей. Пернатим хижакам практично нема чого їсти. Трава в балках, луках, лісополосах випалюється. Вони доїдають те, що ще залишилося в полі або населених пунктах. Зважаючи на це, я вважаю саме луня основним винищувачем мисливської та домашньої птиці. Одночасно треба знищувати й бродячих собак, лисиць та сірих ворон. Необхідно почати рішучу боротьбу з автобраконьєрами, ввести суворі закони аж до вилучення авто на користь держави при полюванні з-під фар.

У нас досі не вирішена проблема підпалів трави та стерні. А збирання сільгоспкультур обов‘язково слід починати з середини поля і до краю, і за цим потрібен постійний контроль з боку мисливських господарств, на території яких проводяться сільськогосподарські роботи. Для цього кожен керівник господарства і кожен агроном повинні бути проінструктовані особисто і відповідати за цю справу. Вони мають інструктувати всіх механізаторів, які працюють на полях. Усі ці питання треба порушувати в навчальних закладах та на телебаченні, де численні й різношерсті керівники нашого мисливського господарства повинні «прописатися» й нарешті почати рекламувати те, що робимо ми, мисливці (адже більш ніхто в країні не дбає про дичину, це повинно стати постійним їхнім месиджем). Маємо зробити все можливе, щоб кожен громадянин України дбав про примноження тваринного і рослинного світу. Потрібно знайти кошти, щоб в кожному районі можна було організувати розплідник з вирощення тих чи інших видів звірів і птахів з подальшим випусканням їх у мисливські угіддя, адже саме на це повинні йти гроші УТМР (а не на зарплату усім цим бездарним бюрократам), які на паперах вони так справно виділяють (а куди ідуть ці гроші насправді, відомо кожному мисливцю).

М. Крижопільський



Украинская Баннерная Сеть