Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Гірка правда про ліс.

Пожежі в хвойних лісах, на жаль, явище неминуче, і повністю виключити їх дію до цього часу не вдається в жодній країні світу. Навіть в доісторичні часи в лісах виникали пожежі, про що свідчать знахідки шарів викопного деревного вугілля. Але коли раніше основною причиною виникнення пожежі були блискавки, то в сучасних умовах — це необережна поведінка з вогнем людини чи навіть навмисні підпали. Так-так, є випадки навмисних підпалів, коли протягом короткого часу ліс загоряється в багатьох віддалених важкодоступних місцях. Боротися з такими спеціальними підпалами особливо важко. За необережну поведінку з вогнем чи навмисний підпал згідно чинного законодавства громадяни несуть відповідальність. До речі, по фактах навмисних підпалів на півночі Житомирщини відкрита карна справа і ведеться слідство.

Початок мисливського сезону завжди викликає у працівників лісової охорони нові побоювання за виникнення пожеж, і вони небезпідставні. В лісах, на болотах з'являється велика кількість мисливців. Та й що то за відкриття полювання без традиційної мисливської юшки і душевних нічних розмов біля багаття? Тому необхідно застерегти мисливців про високу пожежну небезпеку в лісах, заплавах, на торфових болотах, котра зберігається до цього часу в Україні.

Білоруське телебачення навіть оголосило про перенесення відкриття полювання на інший, більш пізній час у зв'язку з високою пожежною небезпекою в лісах. Що необхідно знати мисливцю з правил поведінки з вогнем? Паління цигарок, використання матеріалу на пижі, котрий легко загоряється (газетний папір) в лісових масивах, лісосмугах і навіть поблизу них суворо забороняється.

Зрозуміло, що ця вимога стосується і розведення багать. Найкраще, звичайно, з цього приводу отримати детальну інформацію в деревлісгоспі, лісництві чи у знайомого працівника лісової охорони.

Необхідно нагадати, як драматично і навіть трагічно складалися ситуації з лісовими пожежами нинішнього дуже спекотного літа в Україні, Білорусії, Росії. В багатьох випадках ситуація була настільки складною, що виникла загроза виходу її з-під контролю людини. До гасіння лісових пожеж і торфовищ залучалися пожежники, підрозділи МНС, військовослужбовці, а для патрулювання і вчасного виявлення пожеж — навіть авіація. В Підмосков'ї з надзвичайно потужною і багаточисельною пожежною технікою й іншими засобами пожежегасіння, добре розвиненою сіткою доріг збитки від лісових пожеж були дуже відчутними.

На жаль, велика кількість пожеж виникла і в лісах України. Подібної посухи навіть сторожили півночі Центрального Полісся не пам'ятають. Так, в районі Поліського заповідника пожежні автомобілі можна було заправити водою лише за межами розташування заповідника в р. Уборть і в ставку на р. Болотниця на території центральної садиби. Але в районі заповідника автомобілі через високу заболоченість і невелику кількість доріг фактично не використовуються. Лісові пожежі гасять люди звичайними лопатами, ранцевими вогнегасниками чи виготовленими місцевими умільцями "хлопушками" — щось на зразок звичайної мухобійки. Дуже часто вогонь збивають звичайними гілками.

Місцеві жителі села-хутора Малашків Овруцького району згадують, що такої лісової пожежі вони не бачили за весь післявоєнний час. Полум'я вогню йшло попереду диму. Дроти високовольтних ліній електропередач з металевими стержнями всередині залишились цілими, а алюмінієві дроти в населених пунктах перегоряли і падали на землю. А під час гасіння населених пунктів в густому диму і стресовій ситуації на це мало хто звертав увагу. Могли загинути люди, але, на щастя, все обійшлося без жертв. В селах-хуторах, де всі будівлі, паркани, хати зроблені з дерева у вигляді не обмазаних навіть глиною зрубів, виникла реальна загроза загибелі жителів і будівель, і лише завдяки рішучим діям пожежників цього не сталось. Згоріла лише незначна кількість нежилих будівель. На місце пожежі були оперативно викликані пожежні машини з інших міст області й України. Поблизу с. Краснопілки в глибокій водоймі була ще вода, але її моментально вибрали пожежні автомобілі і потім протягом місяця люди чергували біля своїх будинків, бо поряд в лісі ще горів торф...

Погода, яка була винуватцем виникнення великих лісових пожеж, в критичні дні в якійсь мірі сприяла їх гасінню; падав атмосферний тиск, дим стелився низом, стихав вітер, дихати ставало неможливо, але інтенсивність горіння падала. Інколи навіть крапав дощ.

При гасінні пожеж люди не спали по кілька діб підряд. Держлісгосп вивозив їжу всім, хто гасив пожежу, прямо в ліс. Але були, на жаль, і неприємні моменти. Телебачення подало недостовірну інформацію про те, що згоріли села Далета, Краснопілка, Малашків, Селезівка. Треба зрозуміти стан рідних і близьких жителів цих сіл. Зв'язатись по телефону протягом кількох діб було неможливо. Дехто навіть з Києва чи Дніпропетровська кидав все і їхав дізнатись про долю рідних. В населених пунктах поблизу пожежі з'явився дуже дешевий бензин. Особливо виріс в ціні самогон, котрий легко можна було обміняти на пальне.

Надзвичайна ситуація з пожежами склалась і в Поліському заповіднику. З незрозумілих причин Поліський заповідник з бюджету фактично перестав фінансуватися, за винятком заробітної плати. І лише завдяки спонсорській допомозі об'єднання "Житомирліс' та залишкам пального з минулого року і оперативному виявленню пожеж, скільки-небудь значних за площею та таких, що привели до всихання деревостанів, не відбулось! Багато клопоту заповіднику завдали пожежі на прилеглих територіях. Особливу загрозу становила пожежа на прилеглому торфовищі, котре інтенсивно горіло протягом 34 днів. Пожежа, в кінці кінців, була локалізована, але до границі заповідника вона підійшла впритул на відстані 1,7 км!

Пожежі завдають великої шкоди не тільки екології лісових підприємств. Від цього страждає наша природа і здоров'я. Пожежі, які пройшли в забруднених радіацією зонах, викликали рознесення з димом радіонуклідів на великій території. Багато людей, особливо лісова охорона, котрі протягом місяця безперервно ковтали дим від лісових пожеж, отримали значну додаткову дозу опромінення, і таку дозу вони отримують щорічно. Від пожеж гине велика кількість дрібних тварин. Так, під час однієї з пожеж на очах у всіх в полум'ї згоряла самиця журавля, котра довгий час не залишала малих журавлят, а коли злетіла, було запізно. Крила птаха обгоріли і він упав у вогонь. Жалібне курликання вцілілого журавля довгий час було чути над згарищем.

Я дуже хотів би, щоб читачі замислились над цією гіркою правдою про лісові пожежі і намагались не допустити повторення трагічних подій нинішнього літа.

Директор Поліського заповідника С. ЖИЛА



Украинская Баннерная Сеть