Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Відкрилися!

Зараз уже ні для кого не секрет, що розпорядження Кабінету міністрів №730-р від 01.08.2011 р про «Деякі питання запобігання виникненню у 2011 році пожеж на території України», яким перенесли відкриття полювання на пернатих, було, м‘яко кажучи, помилковим. Для того, щоб написати й завізувати таке розпорядження, потрібно було або не жити в Україні, принаймні протягом останніх кількох місяців, коли більшу частину нашої території буквально щодня заливало дощем, або ж мати для цього якісь окремі плани.

Щодо останніх, існують кілька версій причин такого рішення, деякі з них озвучені в матеріалах наших авторів, які порушують тему цьогорічного відкриття. Але про справжній мотив цього розпорядження нам навряд чи колись доведеться дізнатися. Та й навіщо? Для будь-якого притомного мисливця цілком очевидна вся недолугість міжрядкових звинувачень цього документу, який підірвав настрої мисливської спільноти, що сиділа вже на рюкзаках і при зброї. Мисливські Інтернет-форуми не просто вибухнули благородним гнівом. Уперше за всю новітню історію України мисливці цілком законно зорганізувалися й вирушили «брати приступом» Кабмін. Правда без зброї, але з собаками.

Події цього дня описані в матеріалі С. Дубровіна, зі свого боку хотілося б додати, що організована протестна акція була за допомогою Інтернету (через форуми мисливських сайтів), що з одного боку дозволяє пишатися рівнем громадської свідомості української мисливської спільноти, але з іншого боку, цей факт викликає багато запитань. У першу чергу в адресу наших громадських організацій. Звісно, не можна сказати, що всі вони весь цей час сиділи просто склавши руки, їх керівництво дійсно задіювало багато важелів впливу на ситуацію. Але ось взятися за головний важіль – за ввірену їм масову громадськість не відважився ніхто. Чому? Можливо я й помиляюся, але головна причина знаходиться в Києві, біля Печерського суду. Скоріше всього ніхто з керівників просто не відважився взяти на себе відповідальність за ще один осередок акції протесту в столиці, яка, з огляду саме на ситуацію що склалася, виявилися б надзвичайно впливовою.

Хай так як, але невдовзі Кабмін відредагував своє розпорядження й у більшості областей відкриття полювання на пернатих було проведене (що, зрештою, довело абсолютну безпідставність розпорядження №730-р). Мисливців південних областей віддали на милість місцевої влади й потреба в черговій, вже всеукраїнській акції протесту, підготовку до якої активісти на мисливських форумах почали відразу ж після закінчення пікету Кабміну, частково відпала. Чому частково? Та тому, що мовчати й далі – смерті подібно. Адже на сьогодні в нашому суспільстві щодо мисливців склалося таке упереджене ставлення, що не тільки будь-який державний чиновник, але й всякий «міський божевільний» без будь-яких негативних наслідків для себе може публічно й безпідставно звинуватити нас хоч у розповсюджені пташиного грипу, хоч у лісових підпалах, хоч у статевих зносинах з убитими лосями. Скажете, що третє – це вже перебір? А перше й друге?..

Отже, відкрилися. Ми тут в редакції провели таке собі телефонне опитування мисливців з різних областей на предмет присутності пернатої дичини в угіддях. У переважній більшості під дичиною всі розуміли качку й, як зговорившись, розповідали історії, які можна виразити приблизно таким означенням – «Була качка. Перед відкриттям качки було море, але зараз основна її маса пішла на велику воду». І справді, хто з нас відкривався на великій воді, той, як правило, привіз з цього свята найкращі спогади, не забувши й про непогані трофеї (також відзначають велику кількість лисухи, голубів в цьому сезоні, перепілки). А ось по ставках та болотах качки зараз уже залишилося небагато й нещодавні розмови різних чиновників про те, що ще багато хлопунців і що друга субота серпня – це не той термін, коли у нас вже можна полювати, знову-таки виявилися порожньою балаканиною, яка тим більше виглядає дивною, з огляду на Петрів день (12 липня). Якщо хтось не знає, саме з цього дня у нас на Русі було законодавчо дозволено полювати пернатих.

Прикро, але знову доводиться говорити про порушення правил полювання, які вже стали класичними для наших угідь (й таке враження, що ніхто з цим і не збирається боротися) – стрільба з моторних човнів, які на скаженій швидкості носяться по мисливських угіддях, наражаючи на небезпеку всіх оточуючих; стрільба до відкриття – і не тільки до призначеної години (абсолютно очевидно, що відкриття зі світанку багатьох позбавить спокуси стати браконьєром) але й доби; стрільба поза зоною ураження шротом (стріляють не тільки далі 40-50 м, але й по всіх пернатих в зоні видимості – до кілометра й далі); стрільба чергами з н/а без обмежувача в магазині.

Також окремо потрібно сказати про забруднення водних (та й не тільки водних) угідь відстріляними пластмасовими гільзами. На другий день після відкриття водна гладь мисливських угідь нагадує смітник після карнавалу – різнокольорові гільзи вітер десятками, а то й сотнями гонить по воді, що справляє досить гнітюче враження. Якщо хтось не знає, то потрібно нагадати – пластмасова гільза не розчиняється у воді, як папкова й боротися ще й з таким рейвахом у нас просто немає кому. Але ж цілком очевидно, що подібні дії є абсолютно неприпустимими для справжнього любителя природи, яким себе вважає кожен мисливець. Із недавнього часу в нас модно стало говорити про абсолютно надуману проблему – використання в набоях свинцевого шроту, шкідливість якого для довкілля ніким і ніколи не була доведена. Але сьогодні доречно було би порушити перед нашими законотворцями питання про заборону використання в мисливських набоях пластмасових гільз, як і взагалі, будь-якої поліетиленової упаковки для харчових продуктів. Ви тільки подивіться, на який смітник ми перетворили нашу природу! І все це тільки за якихось років 15, а що ж буде далі…

За статистикою на день відкриття полювання на пернатих у нас припадає найбільше нещасних випадків, які відбуваються через порушення правил поводження зі зброєю. На превеликий жаль не минулося й це відкриття без нещасть. За доступною для нас інформацією чотири мисливці не повернулися живими з полювання до своїх домівок. Двоє з них пішли з життя через вогнепальні ураження. Я не впевнений чи правильно буде виносити на загал подробиці кожної такої смерті, думаю багато хто з мисливців коли небудь сам потрапляв в кожну схожу ситуацію, але, на щастя, для багатьох це стало тільки хорошим уроком. Але не для всіх.

Сезон полювання триває. Чи потрібно після цього розповідати про небезпеку, яку несе необережне поводження з рушницею.

C. Боровий



Украинская Баннерная Сеть