Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

На Буковині масово гине водоплавна птиця

Не один раз згадуються старі добрі часи, коли мисливець, взявши рушницю, вірного пса та відстрільну картку на мисливський сезон, міг вільно пересуватися мисливськими угіддями, дихаючи свіжим повітрям, насолоджуючись краєвидами безмежних ланів та пагорбів, тихою водою та шелестом очерету на ставках і водоймах. На жаль, настали часи приватизації та оренди земель і водойм. Мисливці враз відчули велику незручність від нововведень. На кожному ставку орендарі самовільно повстановлювали таблички «Ловля риби та полювання заборонено. Штраф 300 грн». Що ці горе-орендарі мають до дикої фауни? Вони її не вирощують, а лише знищують, причому у великій кількості. Весною наповнюють ставки, коли перната дичина відгніздилася та зробила кладку яєць, вода заливає гнізда і знищує майбутнє потомство. А влітку спускають ставки, вода гниє і гине від забрудненої води водоплавна дичина та інші птахи.

Саме так і сталося у селі Шишківці Новоселицького району, що на Буковині Радісно кружляючи над 80-гектарним озером, водоплавна дичина опускає свої крила на воду, не підозрюючи, що вона є смертельно небезпечною. Більшість з птахів, які тут оселились, у небо не піднімуться вже ніколи. Однаково як і їхнє безпомічне, незміцніле потомство, яке з’явилося на світ у цій зоні невидимої смерті. З невідомих донедавна причин, перната дичина тут масово гине, густі комиші, місця їх заселення та гніздування нагадують братські могили.

Біля дамби ставка, щодня збираються люди, які перед бідою, що трапилась тут, такі ж безпомічні, як і птахи. Серед багатьох посіялась паніка: пернаті гинуть від пташиного грипу. Люди забили на сполох, звернулись до ветслужб, районного і обласного товариств мисливців та рибалок. На місце події виїхали спеціалісти, яких побачене в Шишківцях просто шокувало. З’ясувалось, що колишнє колгоспне озеро ще три роки тому взяв в оренду житель сусіднього села Рингач, який, за їхніми словами, винен у цій катастрофі. Люди звинувачують орендаря в тому, що він не доглядав за озером, а вибравши з нього рибу, спустив воду у сусідній ставок, що змілів через відсутність дощів та спеку. Відтак рівень води у шишковецькому озері, який становив не більше 15 сантиметрів, призвів до того, що водорості почали гнити, в результаті чого у застояній багнюці утворився сірководень. Від отруйної води почало гинути все живе, нестерпний запах проникав крізь зачинені вікна та двері помешкань. Люди задихалися у 40-градусну спеку.

Житель Шишківців Василь Мельник каже, що у цьому ставку, який мав колись площу понад 120 гектарів, 50 років водилася риба, карасі ловились вагою до кількох кілограмів, тут були й коропи, щуки, окуні... А тепер немає жодної рибини, бо орендар виловив все до останнього хвоста, а у воді плаває мертва птиця.

Люди пригадали, що колись тут масово гніздилися чайки, а під час риболовлі лебеді дзьобали їх за спину, щоб пригостили мамалигою. Райських птиць із рук годувала дітвора. Ще позаторік на шишковецькому озері плавало 36 лебедів.

Жителька села Людмила Аксенчук каже, що люди, які живуть біля ставу, недавно зібрали цілий автопричіп загиблої птиці і хотіли відвезти на День незалежності до районної адміністрації у Новоселицю, але потім подумали, що зіпсують людям свято і прикопали дичину на пасовиську. Загиблу птицю витягують із води самі жителі села і мисливці. Люди рятують також тих птахів, які захворіли і злетіти у небо не можуть, розбирають по домівках, відгодовують, а відтак пускають на чисті озера. Один із них – Саша Аксенчук, випускник Кам’янець-Подільської аграрної академії, цілими днями пропадає на ставку, мертву птицю виловлює у воді і хоронить, а живу перевозить на інші озера. Разом із братом Ігорем вони знайшли в очереті напівживе лебедятко, яке безпомічно тримало голову у воді і ні на що не реагувало. Хлопці принесли пташеня додому, воно довгий час не ставало на ноги, не їло й не пило. Його та ще шестеро каченят брати виходили, нині птахам нічого не загрожує, вони гарно ростуть, розвиваються.

- Як стане наш Мартін на «крило», - випустимо його та шість качок на волю, але подалі від нашого ставу, - каже Саша Аксенчук.

Люди з болем дивляться на змілілу воду, де у різних кінцях одиноко плавають два красені лебеді. Впіймати цих птахів, щоб перенести на інше озеро, важко, від людей вони тікають. А піднятися в небо не можуть, бо знесилені. Тим часом троє лебедів, кожен з яких оцінюється, за словами спеціалістів обласного УТМР у 1000 гривень, вже загинуло, про що свідчить і акт обстеження ставу, під яким підписався заступник голови Чернівецького обласного УТМР Любомир Синятович, голова Новоселицької райради УТМР Сергій Ковач, виконуючий обов’язків начальника Новоселицької районної ветлікарні Микола Арсеній. За словами останнього, трупи і кров лебедів та інших птахів було відправлено до обласних ветлабораторій на предмет виявлення інфекційних захворювань. Аналізи засвідчили, що птиця загинула від отруєння сірководнем, вміст якого в озері становить 5 мг/л при нормі 0,1 мг/л. Окрім того, у воді зафіксовано підвищений вміст солевого аміаку (5 мг/л проти 0-1 мг/л) хлоридів (64,26 мг/л проти 8-10 мг/л). Як стверджує районний ветлікар, про пташиний грип та інші небезпечні інфекції наразі не йдеться. При розтині загиблих лебедів та інших птахів лаборанти підтвердили дане припущення фахівців, а також констатували факт, що їх шлуночки були абсолютно порожніми, тобто пернаті страждали від голоду.

Звичайно, цього не трапилося б, якби з постраждалого від бездощів’я та спеки шишковецького озера декілька разів не спускали воду у Рингачський став. Хто це робив – у жителів кута Бурки, що живуть попід самим шишковецьким ставом і найбільше переймаються його бідами, версія одна – воду спускав орендар. Останній же має інше припущення, і в тому, що трапилось, звинувачує деяких жителів Шишківців, мовляв, це вони п’ять разів зривали замки, вентилі, відкривали шлюзи й випускали воду, щоб ловити рибу вздовж по каналу. За його словами, одного із них навіть впіймали на гарячому, інших впіймати не вдалося.

Хто винен у геноциді дикого птаства та глобальній екологічній катастрофі на шишковецькому озері, сподіваємось, розберуться у природоохоронній прокуратурі, куди готують документи, зібрані за цим фактом, працівники Чернівецького обласного товариства мисливців та рибалок.

Г. РУДЯГА



Украинская Баннерная Сеть