Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Штуцери альпійські та карпатські

Перш ніж говорити про переваги і вади одноствольних штуцерів на рушничній базі – тут я з В. Воль­фом цілком солідарний, слід розглянути основні різновиди цієї нарізної мисливської зброї з відкидними стволами.

Два з них – двоствольні штуцери для сафарі, а також для облавних полювань на копитних, наші автори описували досить докладно. Нагадаємо, що штуцер для облавних полювань французького типу – хоча раніше таку зброю виготовляли переважно бельгійські фірми, має блок спаяних стволів одного «європейського» калібру, що відповідає його призначенню: полюванню на копитних (кабана) зблизька.

Однак існують ще так звані гірські штуцери (нім. Bergstutzen). Один з їхніх різновидів навіть має назву «карпатський». Досвідченому українському мисливцеві мати такий «національний» штуцер просто необхідно.

Та спочатку про штуцери «альпійські». Вони створені для полювання на класичні види альпійської дичини. З копитних це – сарна і козеріг, з хутрової дичини – заєць-біляк, з пернатої – тетерев і глухар (останній в Альпах вимирає, однак традиція все-таки залишається). Тому така зброя має блок стволів різного калібру, через різницю діаметрів – з вертикальним розташуванням.

Вибір калібрів є предметом мистецтва зброяра. Сьогодні ми розглянемо пару .17 Max 2 і .270 Win. Обидва набої я вже описував. У запропонованій комбінації .17 Max 2 призначається для добування пернатої дичини і зайця-біляка, а .270 Win. – для добування копитних, аж до благородного оленя включно. Обидва набої мають потенціал для дальніх пострілів, відповідно до 100 і 200 з лишком метрів.

Такі можливості висувають специфічні вимоги до блоку стволів і затвору зброї. При стрільбі одиночними пострілами хоча б перші два-три не повинні давати відхилення, викликаного розігрівом і викривленням стволів і планок. Що, власне, вимагається від усіх штуцерів, але на різних дистанціях, найбільш далекобійні – гірські.

Оскільки таку зброю зазвичай виготовляють майстри-штучники, то вони використовують власні конструктивні рішення. Розглянемо штуцер роботи майстра Філіпа Олендорфа з Шарнітца, зброя випуску 2009 р. Верхній ствол калібру .17 Max 2 має діаметр на дуловому зрізі всього 7,8 мм, а нижній – калібру .270 Win. – 10,5 мм. Це набагато менше, ніж у карабіна.

Для надання міцності верхній ствол – калібру.17 Max 2 посаджений у кожух діаметром 11 мм. Для його юстування на дуловій частині кожуха встановлена муфта діаметром 13 мм і довжиною 20 мм. Крізь неї проходять три гвинти (різьблення М3), які і регулюють відхилення ствола. Клин у сполучній планці на дуловому зрізі також рухомий і рухається гвинтом з боку дулового зрізу. Оскільки ствол не має провідних металевих пасків або ущільнювальних кілець з гуми – такі зазвичай є на вкладних стволиках, то на кожусі за 15,5 см від дулового зрізу є ще один гвинт, що стабілізує положення вкладного ствола.

Верхній ствол витягується з кожуха, але робота ця виконується тільки зброярем. При бажанні можна встановити ствол калібру .22 Hornet – раніше його широко використовували в гірських штуцерах, також – .22 LR, .22 WMR, .17 HMR.

Стволи в казенній частині з'єднані як Demibloc, зрізи муфти налягають на верхній край бічних стінок колодки, стволи також спаяні по всій довжині зі сполучними планками. Довжина блоку стволів 63,5 см, що дозволяє використовувати весь потенціал набою .270 Win., висота лише 29 мм. На кожух верхнього ствола напаяна коротка, на 1/3 довжини ствола прицільна планка з підйомним щитком і посадочними місцями на кронштейн оптичного прицілу.

Колодка сталева, масивна, заввишки 60 мм, завширшки 37 мм. Запирання здійснюється на два підствольних гака шириною 9 мм рамкою з конічними засувами товщиною 4 мм. Верхнє скріплення типу Dollhead – про важливість верхніх скріплень для штуцерів ми поговоримо нижче. Вісь шарніра має діаметр 8 мм. Відпирання здійснюється за допомогою бічного важеля Side-Lever. Таке рішення в штуцері дозволяє низьке встановлення оптичного прицілу, ось чому верхній ключ для гірського, відносно далекобійного штуцера і небажаний.

Штуцер хоч і двоствольний, але однозамковий, Зведення ударного механізму відбувається за допомогою шпаншибера. Нагадаю, що таке рішення дозволяє безпечно поводитися зі зброєю аж до приготування до прицільного пострілу. Вибір ствола проводиться вручну, за допомогою заднього спускового гачка. У ньому використовується принцип Transfer bar, як у сучасних револьверах, що обумовлює його дещо гірші характеристики. При натисканні на задній спуск металева пластинка пересувається до верхнього бойка і передає імпульс курка. Самі бойки вкручені в колодку з боку щитка.

При довжині 108 см і масі без оптичного прицілу 3,58 кг штуцер заважкий для гірської зброї, проте він добре збалансований і при стрільбі з упору, наприклад, з рюкзака цілком стабільний.

Спускові характеристики зброї двоїсті і вимагають від стрільця повної концентрації. Передній спуск, який діє на нижній ствол, короткий, із зусиллям всього 850 г і шнеллером із зусиллям 550 г, задній, який діє на верхній – довгий (шлях 5 мм), з великим зростаючим зусиллям (300 г, 1200 г, 1900 г).

Бій зброї чудовий. Зведення стволів бездоганне, при трьох парах пострілів на дистанції 100 м розсіювання верхнього ствола становить 18 мм, нижнього – 28 мм, загальне – 50 мм. Кулі меншого калібру лягають трохи лівіше – близько 30 мм. Використовувалися набої торгової марки Hornady: .17 Max 2, з кулею масою 17 гран типу V-Max і .270 Win. з кулею масою 140 гран типу SST Interlock.

Однак двоствольний штуцер важкий для гірської зброї, для якої прийнятим критерієм є можливість управлятися з нею однією рукою, наприклад, при стрільбі з підсошка-бергштока. Така вправа з мисливської стрільби у Німеччині та Австрії залишається класичною. З досвіду експлуатації вага гірського штуцера без оптичного прицілу не повинна перевищувати 2,8 кг, а з прицілом – 3,5 кг.

Така зброя може бути тільки одноствольною. Виходячи зі специфіки полювання в Карпатах, де, на відміну від Альп, основною дичиною був благородний олень, і одного ствола вистачало, вона й отримала назву Karpatenstutzen – карпатський штуцер. Сьогодні цю зброю також виготовляють, і як приклад ми розглянемо штуцер роботи майстра Макса Ерна з Леверкюзена, виготовлений у 2010 р.

Зброя має калібр 8х57IRS під гільзу з виступаючою закраїною, що значно спрощує екстракцію стріляної гільзи. Експлуатаційний тиск такого набою нижчий, ніж у гвинтівкового 8х57IS, що збільшує незначний запас живучості штуцера. Разом з тим калібр досить великий, щоб ефективно полювати з ним на традиційну «карпатську» дичину – оленя.

Зі стволом довжиною 56 см і при загальній довжині 100 см зброя має вагу 2,76 кг, з оптичним прицілом – 3,4 кг. Цікаві конструктивні рішення використовуються для зменшення розмірів і ваги зброї та підвищення її експлуатаційних характеристик. Колодка сталева, заввишки лише 51,5 см. Посадка ствола глибока, що досягається за рахунок відмови від подушок, таке рішення і є ознакою штуцерів «карпатського» типу.

Додатково зменшенню висоти колодки сприяє конструкція верхнього скріплення. У штуцері якісне верхнє скріплення потрібне для зменшення впливу вібрацій, що виникають при пострілі. Під дією сили, що відхиляє ствол від колодки, він починає коливатися і це негативно впливає як на бій, так і на живучість зброї, особливо великих калібрів. Та якісне верхнє скріплення трудомістке і дороге, в економічних масових виробах від нього зазвичай відмовляються.

У штуцері Ерна верхнє скріплення набагато компактніше ніж, наприклад, у затворі Керстена чи Грінера. Воно здійснюється за допомогою вертикального штифта, що входить до продовження прицільної планки. Таке рішення робить щиток колодки досить елегантним, цей дизайн, з характерними раковинами на бічних поверхнях, був використаний у колодках рушниць BOSS. Власне запирання здійснюється на два підствольних гака насувною рамкою. Задній гак проходить колодку наскрізь. Вісь шарніра діаметром 8 мм також наскрізна. Ключ відпирання верхній.

Замок зібраний на лівій дошці, права дошка декоративна. Мала висота колодки вимагала від майстра створення компактного замкового механізму, що було досягнуто за допомогою низки конструктивних рішень. Замок так званий фальшиво-підкладний або льєжський – із заднім розташуванням бойової пружини. Сила дії пружини передається курку за допомогою ролика. Таке рішення дозволило створити замок на 4 мм нижчий, ніж замок типу Holland&Holland. Вісь курка, що виходить на поверхню замкової дошки, слугує покажчиком зведення, на її торці викарбувана стрілка.

Спусковий механізм із зусиллям 1600 г забезпечений шнеллером із зусиллям лише 120 г. Запобіжник на шийці ложі запирає тільки спусковий гачок.

Ствол досить масивний, 25 см від казенного зрізу він восьмигранний, потім циліндричний, діаметр на дуловому зрізі 15 мм. Прицільна планка на всю довжину ствола, звужується з 11 до 6 мм. Посадкове місце для кронштейна оптичного прицілу типу МАК.

Зовнішньобалістичні характеристики штуцера чудові. Кращий показник розсіювання на дистанції 100 м для групи з п'яти пострілів з інтервалами для охолодження ствола становить 15 мм – набій RWS з кулею DK масою 11,7 г. При швидких по­­стрі­­лах поспіль, починаючи з третього, СТВ починає відхилятися вгору на 45-60 мм. Причина – вплив планки, напаяної на ствол. Утім, таке відхилення практичного значення не має, з одноствольного штуцера більше одного-двох пострілів по одній цілі не роблять.

Оскільки штучний штуцер за ціною від 10 000 євро масовому користувачеві недоступний, то до рівня цієї зброї намагаються підтягнути вироби машинної роботи, благо сучасні технології дозволяють досягти високої точності в допусках. Прикладом є штуцер Jaеger 9 торгової марки Haenel, представлений восени 2010 р.

Серце цієї конструкції – замок Єгера (Jaeger), запирання в ньому здійснюється спеціальною личинкою безпосередньо в продовження патронника, воно значно міцніше, ніж «рушничне» – на підствольний гак. Площа поверхонь, використаних для запирання, також удвічі більша, ніж у бойових упорів сучасних карабінів. Личинка затвора Єгера має власну вісь, на якій повертається і не налягає на шарнір колодки, вона також не запирається в колодку. Таке рішення дозволяє відмовитися від верхнього скріплення, а колодку, позбавлену напружень, що виникають при пострілі, виготовляти з легкого сплаву. Розташування ключа верхнє, курок внутрішній з ручним зведенням за допомогою шпаншибера.

Штуцер Jaeger 9 пропонується в багатьох калібрах: від 6,5 х57R до .300 WinMag. Зброя калібру 7х57R зі стволом довжиною 60 см, діаметром на дуловому зрізі 15 мм має вагу всього 2,65 кг. Балістичні характеристики цілком відповідають вимогам до гірського штуцера. Спуск короткий із зусиллям 1200 г. На дистанції 100 м кращий показник розсіювання для групи з п'яти влучень склав 32 мм, набій Brenneke з кулею TOG масою 9,7 г.

Штуцер Jaeger 9 пропонується за ціною від 1500 євро, а це у два рази дешевше від популярного в Німеччині штуцера Blaser K-95 з тим самим затвором Єгера. Для тих, кому і така зброя не по кишені, залишаються штуцери на рушничній базі. Про них ми поговоримо іншим разом.

В. Артеменко



Украинская Баннерная Сеть