Рубрики
 
 

Передплата онлайн

 

Полювання

 

Арсенал

 

Собаки

 

Риболовля

 

Нотатки рибалки

 

Интерв'ю

 

Флора та Фауна

 

Законодавство

 

Газети (номери)

 

2017

 

2016

 

2015

 

2014

 

2013

 

2012

 

2011

 

2010

 

2009

 

2008

 

2007

 

2006

 

2005

 

2004

 

2003

 

2002

 

2001




Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств


Сайт посвященный общению на тему охоты и рыбалки



Головна Про проект Передплата онлайн Об'яви Форуми Контакти

Як вчасно допомогти крижню на штучних водоймах.

Крижень, як відомо, дуже поширена і екологічно пластична качка. Гніздиться на сухих ділянках землі, високих купинах, може оселитися і в дуплі, і в старому гнізді сороки або шуліки тощо. Залюбки займає і штучні гнізда, особливо якщо звичні місця гніздування затоплюються водою, наприклад, за умов створення штучних водойм - ставків та водосховищ.

На межі 60-70 років минулого сторіччя О. Б. Кістяківський організував на кафедрі зоології хребетних роботу з приваблювання качок на Київське водосховище. В експерименті вдалося досягти того, що штучні гнізда з різноманітного підручного матеріалу займалися качками у перший же рік їх встановлення, часом на 40 %, а під захистом колоніальних птахів - на 60 %! Така висока ефективність заселення була можливою, по перше, лише за умов вчасного піклування про пернату дичину, тобто коли місцевими качками ще керував територіальний консерватизм, а, по друге, за умов обов'язкового дотримування певних вимог: врахування діапазону змінного водного рівня та надійного захисту кладки від допитливого ока ворони чи очеретяного луня (тобто гніздо повинно було не просвічуватись).

Так була розроблена методика вчасного приваблювання качок в умовах нестабільного гідрологічного режиму водосховищ. Однак, з роками ці водойми старіють, збіднюється їх кормова база - і відтак подальше піклування про качок за допомогою штучних гнізд стає недоцільним. Проте на риборозплідних ставках цю методику цілком можна впроваджувати та розводити качок разом із рибою.

Підсумовуючи вище наведене, слід згадати, що у поведінці водолюбних птахів закладена потенційна здатність щодо пристосування до щорічних коливань рівня води. Але до певної межі. Перемогти людське втручання у природу навіть їм не під силу. Бо ж людина діє якось нелогічно: то надмірно осушує болота, то заливає водою заплави великих річок. І передбачити це іншим істотам просто неможливо. Чи не простіше було б вчасно згадати геніальні рядки великого француза Поля Валері, які були написані у першій половині XX сторіччя і вщент забуті у другій: "Болота - молодість землі". На жаль, розуміння того, що відбувається, часом приходить запізно.

Найголовніше відтепер - не втручатися більше у ті природні вологі землі, які лишилися ще незайманими, не руйнувати їх, не нівечити. Тоді буде жити поруч із нами не лише крижень, а і весь комплекс дивних водно-болотяних створінь Природи.

В. МЕЛЬНИЧУК, доцент Київського Національного університету їм. Т. Шевченка.



Украинская Баннерная Сеть