Показать сообщение отдельно
Старый 27.09.2015, 21:17   #3
GOR1
Новичок
 
Регистрация: 23.09.2015
Сообщения: 7
По умолчанию Мінімізація недоліків глухої оснастки

Говорячи про глуху оснастку для махового вудлища, я відзначав, що вона повинна бути легкою і добре відвантаженою, як і збалансованою. Втім, у кожної снасті є свої "мінуси". Є такі і в нашій оснастці: на них хотів би наголосити. Використання тонкої волосіні тягне за собою ризики типу, що в екстремальних ситуаціях вона рано чи пізно лусне. В принципі, спрогнозувати у якому місці це станеться практично неможливо. Все залежить від "свіжості" волосіні, її якості і т.д. і т.п. Часто на жилці виникають мікротравми, які на перший погляд розгледіти непросто. Інколи самі ловці являються "ініціаторами" обривів волосіні, піднімаючи, приміром, рибу "на вазі", а про існування підсаки згадують, коли клюнув смажений півень. Навіть незначної ваги рибка, скажімо, у 200-250 г може суттєво розтягнути волосінь повідця, змінити її поперечне січення, тим самим знизивши надійність "запобіжника" оснастки.
Комплектуючи оснастку, потрібно звернути увагу на наступне. Неріідко при екстремальних навантаженнях тонкий повідець обривається на вузлі, яким прив'язується гачок. Укріпити зазначений вузол можна, запустивши паралельно із волосінню тонку шовкову нитку. Друге. Наживляючи на волосінь дробинки свинцю, варто не особливо перетискати останню. Особисто мені практично не вдавалось уникнути мікротраум. Хоча існують м'які фірмові важки, приміром, ТМ Сolmic, які практивно не травмують жилку. По ціні вони суттєво доржче звичайних. Проте, коли у вас є сумніви відносно походженя свинцевих кульок, придбаних у рибальській крамниці, можна вчинити наступним чином. Якщо d основної волосіні становить, приміром, 0.12 мм, можна зробити додаткову коротку вставочку із волосіні d-0.14 мм, на яку наживити важки. Цього, як на мене, цілком достатньо аби почувати себе впевнено.
Якщо зробити короткий екскурс в історію мого "раннього" рибальства, то ще в часи СРСР, комплектуючи оснастку, я ніколи не використоував свинцеві кульки. Останні слугували мені у якості вихіного матеріала, з якого з допомогою пласкогубець я "розкачував" тонкі млинці. Їх згортав у трубочки-млинці, попередньо запустивши в середину волосінь. Таким чином проблему обривів волосіні в характерних місцях можна спокійно зняти.
Основний недолік махової снасті - короткий рубіж ловлі, обмежений довжиною вудлища. Якщо рибалю на озерах чи ставках, з цього приводу особливо не хвилююся. Аналізуючи тактику ловлі переважної більшості тернопільських матчевиків, зробив висновок, що не дивлячись на обмежену дистанцію лову, мій мах L-6 м може сміло змагатися з їхнім матчем. Не тому, що я якийсь там унікум, а тому, що вищезгадані дальнобійники з невідомих мені причин нехтують підгодівлею і отримують відповідні результати. Напроти, я годую не так багато, зате точково і прицільно, тому завжди - з рибою.
Зрозуміло, що на ріці маховій снасті важко конкурувати зі штекером, який дозволяє в одній точці на підгодівельному п'ятні утримувати приманку і завдки амортизаційній резині комплектувати оснастки тонкою волосінню. Втім, не на кожній річці, приміром, на малій з вузьким руслом, чи тій, що не має на березі горизонтального майданчика у 7-8 м, цією снастю не скористаєшся. Залишається болонська снасть, ефективність якої використає у рази восени, коли вода стає прозорою. Подовжена доріжка проведеня "болонки" дозволяє діставати рибу з дистанції у 15-20 м. Втім, спостерігаючи на Сереті за черговим "болоночником", ніяк не можу зрозуміти, як із відстані 15-16 м можна відрізнити клювання плотви від банального донного зачепа.
Як і в випадку із матчевиками тернопільські болоночники за невеличким виключеннм практично не підгодовують рибу, наступаючи на вже "знайомі граблі".
З відносно короткого рубіжу ловлі глухою оснасткою дуже легко керувати оснасткою. З іншого боку, притримуючи останню, хочеш-не хочеш, але "з'їзжаєш" з активної підгодівельної доріжки: траєкторія руху оснастки уявно нагадує дугу. Рухаючись по ній поплавець природно наближається до берега. Залишається лиш одне - у підгодівлі "розширяти" активну доріжку". Хоча, у тих випадках, коли риба стоїть у компактною вервечкою зосередитись у догодовуванні саме на ній, звісно, враховуючи швидкість течії.

Последний раз редактировалось GOR1, 01.10.2015 в 22:59.
GOR1 вне форума   Ответить с цитированием