Нас запитують

Д. Голда

Август, 2005 год

Шановна редакція газети „Полювання та риболовля”. До вас звертається ваш постійний читач. Я вам дам деякі дані про німецьку рушницю «Зімсон», і якщо цих даних вистачить, то, будь ласка, розкажіть, що це за модель та про історію її виробництва: двостволка, 12 калібр, горизонтальна, безкуркова, між стволами напис SIMSON & Co, SUHL (THV – RINGEN). А на двох стволах напис однаковий: SPECIHL-GEWEHR-LAUF-FRIED KRUPP A.a. STAHL ESSEN.

А ще хочу вас попросити, щоб ви розповіли про всі види поганок, які гніздяться на території України і можуть потрапити до нас на осінніх і весняних перельотах, і, якщо можна, зазначити їх вагу. Буду щиро вдячний за відповіді.

Шановний пане Денисюк С.В.

Відповідаємо на ваші запитання. Що стосується написів на стволах рушниці Зімсон, то вони означають "спеціальна ствольна сталь Круппа з маркою три кільця". Це універсальна сталь, з якої виготовлялись стволи більшості збройових фірм Німеччини. Ця сталь має добрі показники на міцність, в'язкість і розрив, але є один недолік - чутлива до корозії. Якщо хочете, щоб стволи вашої рушниці служили довго, треба чистити їх після кожного виходу на полювання, незважаючи на втому, і не залишати чищення рушниці на ранок.

Місто Зуль (Німеччина) - один зі старих (ще з 16 сторіччя) європейських центрів по виробництву мисливської зброї. Саме в цьому місті виникли добре відомі фірми Зауер, Зімсон і Меркель.

Фірма Зімсон виготовляла багато рушниць тих же систем, що й фірма Зауер, але свою продукцію вона поставляла в Західну Європу і Америку, тоді як фірма Зауер - у Східну Європу і в Азію. Рушниці фірми Зімсон стали відомі в Україні лише після війни, тоді як рушниці Зауер зі стволами марки "три кільця" були широко відомі ще з 20-х років минулого сторіччя. За якістю виготовлення рушниці фірми Зімсон не поступаються Зауерам, а за деякими показниками навіть перевищують їх.

Конструктивна особливість рушниць Зімсон - вони не мають плавного спуску курків.

На запитання про види поганок, які гніздяться в Україні, відповідаю, що до водоплавної дичини, крім качок, гусей і лисок, відносяться ще три види гагар (чорновола, червоновола, полярна) та п'ять видів норців (поганок).

Гагари в Україні трапляються лише під час весняного і осіннього перельотів. Гніздяться вони в лісотундрі.

Норець великий, або пірникоза (рос. назва поганка большая, чомга). Маса до 1200 г. У весняному оперенні птахи мають зверху бурувато-чорне забарвлення, а низ крила, воло, груди і черево білі. На потилиці видовжені пера утворюють "комірець" і "ріжки" - парний чубчик по боках голови. У зимовому оперенні кольоровий комірець зникає і шия спереду набуває білого кольору. В Україні гніздяться всюди, де є зарості водяної рослинності, особливо багато їх у плавнях і пониззях великих річок.

Норець сірощокий (поганка серощекая). Маса до 650 г. У весняному оперенні дорослі птахи зверху чорні, на потилиці невеликий "чубчик". Горло, низ і боки голови сірі. Низ і боки шиї іржаво-червоного кольору. Груди і черевце білі. У зимовому оперенні "чубчика" на голові немає. В Україні гніздяться майже по всій території по озерах, ставках, лиманах, де є зарості водяної рослинності.

Норець червоношиїй (поганка красношейная или рогатая). Маса до 500 г.

Голова, комір і вся верхня частина тіла чорні. Від дзьоба до ока - руда смужка. Нижня частина шиї, боки грудей і тулуба руді. Груди й черево білі. У зимовому оперенні низ тіла білий, верх - сірувато-чорний, немає вушних пучків і нашийника. В Україні цей вид не гніздиться, буває в незначній кількості тільки на прольоті і на зимівлі біля узбереж Чорного і Азовського морів.

Норець чорношиїй (поганка черношейная или ушастая). Маса 400 г. У весняному оперенні верхня частина тіла, шия, горло й воло чорні. Груди і черево білі. По боках голови видовжені пучки рудих пер. У зимовому оперенні вушних пучків і чубчика на потилиці немає. Верх тіла бурувато-чорний, низ білий. В Україні звичайні, але нечисленні гніздові птахи стоячих, зарослих водяною рослинністю водойм. Малоцінна дичина.

Норець малий (поганка малая). Маса до 250 г. Відрізняються від інших: видів норців меншим розміром, відсутністю "чубчика", "вушок", яскравим забарвленням голови. На Україні зустрічаються лише місцями, найчастіше в Західному Поліссі в заростях очерету стоячих водойм.

Всі види норців добре пристосовані до життя на водоймах, зарослих водяною рослинністю. Тіло їх вкрите густим, щільним оперенням, лапи виступають далеко назад, мають плавальні лопаті не суцільні, як у качок, а облямовують кожний палець окремо. Дзьоб у норців гострий, на суходолі вони пересуваються незграбно, але плавають і пірнають дуже вправно. Під водою можуть пробути досить довгий час.

Гнізда у норців плавучі, сплетені із стебел водяних рослин. Яйцекладка з 3-5-ти, рідко до 6 брудно-білих яєць. Насиджують обидва батьки 19-22 днів.

Норці вважаються мисливськими птахами, але м'ясо їх з неприємним рибним присмаком. Шкурки з черевця і грудей використовуються як хутро для жіночих прикрас.