Плітка звичайна-мінливий вид.

А.ЩЕРБУХА, кандидат біологічних наук.

Октябрь, 2003 год

Багато рибалок одну з найпоширеніших риб наших водойм 5 науковою назвою плітка звичайна називають то пліткою, то таранею, то чорнухою (краснопіркою). Частіше це трапляється у басейні Дніпра, особливо у його водосховища і лише після того, як звернеш увагу на особливості розміщення кінця рота, забарвлення тіла і плавнів, місця найчастішого перебування у водоймі тощо, з'ясовується, що йдеться про один чи два вили риби, але не три. Тут же зазначу: плітка звичайна у різних місцях називається бібла, бібля, біблиця, бублиця, облнця, плотиця, пліточка, плотна, тараня-біблиця; тарануха, тарань, таранька, цілух; краснопірка звичайна типова — атеринка, краснопер, краснопера, красноперка, плотиця, червінка, червопоплавка, черленоочиця, черноха, чернуха, чермоха, чермуха, чорнуха.

Плітка звичайна у водосховищах Дніпра: не запланований експеримент і його наслідки

Перше водосховище з'явилось на Дніпрі вище греблі Дніпрогесу на початку 30-х років XX століття Протягом 1950-1976 років все річище Дніпра перетворилось у ланцюжок водосховищ. Спеціалісти стали турбуватись про підвищення їх рибопродуктивності. Для цього почали завозити сюди риб, що характеризуються добрими репродуктивними і харчовими якостями. Так, у 1959 році у Дніпровське водосховище була вселена тараня з пониззя Дніпра і водосховищ Криму, куди вона була переселена з того ж пониззя Дніпра. У водосховищі вона стала краще рости, підвищилась її вгодованість у порівнянні з материнськими водоймами. Це зумовлено успішним використанням нею кормової бази водосховища, зокрема молюска, який відомий за назвою тригранка, та личинок комарів.

Згодом виявилось, що у водосховищах, які вводились в експлуатацію пізніше, кормова база виросла за рахунок тих же молюсків, а також личинок комах та ракоподібних. І плітка звичайна, що залишилась у них з річища Дніпра, на акваторії якого виникло водосховище, через кілька років після його появи, стала краще рости, ніж тараня у пониззі Дніпра; зросла і її вгодованість, у зв'язку з чим іхтіологи-промисловики запропонували вважати плітку звичайну у водосховищах Дніпра не малоцінною, як було раніше, а цінною, внаслідок чого і приймальні ціни на неї зросли. Її стали приймати на рибоприймальних пунктах за тією ж ціною, що й тараню у пониззі Дніпра і у Дніпровсько-Бузькому лимані. Тут помітно, що дослідження біологічних особливостей і систематики плітки й тарані вплинуло на заробітки рибалок-промисловиків, тобто наукові дослідження мали вихід в економіку господарств. Це знайшло свій відбиток і в Правилах рибальства, прийнятих у 1999 році, у відповідності з якими мінімальний розмір тарані, яку дозволяють ловити рибалкам-любителям у внутрішніх водоймах України і в Чорноморському регіоні, дорівнює 18 см, в Азовському регіоні — 14 см. Правда, у Правилах рибальства необхідно було написати плітка звичайна, а не тараня, бо згідно з науковими дослідженнями останньої чверті XX століття, ні вид, ні підвид тараня не існують, існує єдиний вид — плітка звичайна. Отже, зазначений вид у водосховищах набув таких якостей, як і тараня у водах лиманів Чорного моря та пониззя річок, що до них впадають. Є і протилежні приклади, коли та ж тараня внаслідок погіршення умов існування у лимані перетворюється у таранушку, яка набула рис, що властиві плітці звичайній річок та озер з небагатою кормовою базою. За підрахунками вчених, водосховища Дніпра могли б прогодувати значно більше риб-молюскоїдів та бентосоїдів — тварин, що живуть у придонному ґрунті. Їх кількість лімітується умовами розмноження, які у водосховищах значно гірші, ніж у річках. Планувалось відтворювати у них цінних риб у спеціалізованих господарствах, але справа до них не дійшла. Прикро! Були б ми з рибою, принаймні з пліткою звичайною, таранею, таранушкою, таранкою до пива будь-якої пори року. Про просторове розміщення стад плітки звичайної у водосховищах та їх міграції, а також про краснопірку (чорнуху), що зовні трохи нагадує плітку звичайну і мешкає поряд з нею, — доведеться розповісти іншим разом.