Рибальство і трішки мисливства.

В. СОМ.

Апрель, 2004 год

26-29 лютого у Києві Торгово-промисловою палатою України була проведена вже шоста виставка «Мисливство та рибальство», яка вже встигла стати справжньою Меккою для українських (і не тільки) мисливців і рибалок. На відміну від попередніх виставок, які проводилися ТПП України в приміщенні на Львівській площі, остання була організована в Київському Палаці спорту.

Якщо не вдаватися в подробиці, то можна констатувати, що у організаторів із кожною виставкою спостерігається явний прогрес. Про це свідчить і перенесення виставкових площ у просторий і, напевно, недешевий, Палац спорту. Про явний прогрес можна казати, зваживши й каталоги виставок, які з кожним разом стають все товщими і, до речі, не тільки за рахунок реклами. Кажучи мовою бізнесменів, організатори «Мисливства та рибальства» піймали «струю» і продовжують її активно розробляти. Але чи дійсно все так добре у «Мисливства та рибальства»?

Блукаючи експозиційними площами останньої виставки, ловиш себе на думці, що начебто тут, серед рівних рядів катерів, човнів, різноманітного спорядження та справжнього лісу вудилищ чогось явно не вистачає. І дійсно, виходячи із Палацу спорту й обернувшись на назву виставки, мабуть, багато хто із відвідувачів задавався питанням: «А до чого ж тут мисливство?».

Пригадується, в організаторів, свого часу, з'явилася ідея виставляти риболовні фірми та мисливські аксесуари на першому поверсі Торгово-промислової палати, численні ж фірми, які пропонували зброю, повинні були розміщуватися на другому поверсі. Це мало полегшити роботу охороні виставки, ну і, звичайно, якось впорядкувати тематику.

Але справжнім шоком для постійних відвідувачів — цінителів зброї стала четверта, весняна виставка 2003 р. Потрібно було бачити, як люди (часто з периферії) розгублено бродили між вудилищами та полицями з риболовними гачками й на кожному стенді розчаровано запитували: «А де ж зброя? Де товари для мисливства?».

Щось подібне спостерігалося й на шостій виставці, з однією тільки різницею — відвідувачів вже не шокувала відсутність товарів для «Мисливства» (звичайно, на полюванні не обійтися також і без одягу, чобіт, ножів і т.ін., які широко були представлені на стендах). Але, знову таки, хочеться запитати в організаторів: « До чого тут «Мисливство»?».

Можливо, правильно було б не розчаровувати відвідувачів від першої частини бренду й змінити назву виставки, наприклад, вилучивши з неї перше слово, або підібрати нову, точнішу назву, яка відображала б справжню суть заходу.

Хоча, за великим рахунком, це просто деталі. Адже організатори не можуть не розуміти, що таким станом справ вони зменшують популярність своєї виставки. Причини ж цього лежать значно глибше і, напевно, головна з них та, що у сьогоднішній владі є багато осіб, які панічно бояться зброї. Будь-якої. При цьому слід зазначити, що самі вони цю зброю мають. І зброю, і можливість полювати на будь-що і будь-якої пори року, навіть тоді, коли браконьєру й в голову не збреде взяти з собою рушницю, виходячи в мисливські угіддя. І якщо ще кілька років тому допускалося, що в Законі про зброю (який так і не прийняли дотепер навіть у пропонованому «міліцейському» варіанті) українським громадянам дозволять «озброїтися», то сьогодні про це не варто навіть і мріяти. Але це вже тема для іншої розмови.