Далі так тривати не може

C. Боровий

Июль, 2013 год

В минулому номері «ПтР» повідомляла наших читачів про внесений у Верховну Раду законопроект члена Партії регіонів А Кіссе про мораторій на полювання для громадських мисливських організацій Нагадаємо, що у разі його прийняття, полювання в Україні буде можливе лише в «приватних мисливських господарствах» (таке формулювання в законопроекті), для всіх інших користувачів мисливських угідь буде оголошено мораторій на полювання терміном на 3 роки.

Якщо цей законопроект буде прийнятий ВР, як мінімум дві третини українських мисливців будуть позбавлені можливості полювати. Що це дасть, звідки взялася така ідея? Наш кореспондент поспілкувався з автором законопроекту.

- Антоне Івановичу, Ви мисливець?

Так, у мене 10 років мисливського стажу, правда я вже й не пам‘ятаю коли був останній раз на полюванні.

- Що спонукало Вас звернутися до теми заборони полювання?

Найперше, це були звернення моїх виборців. Коли проходила передвиборча кампанія у ВР, на моїх зустрічах з виборцями багато людей зверталися до мене з проханням навести лад у мисливському господарстві країни.

Ну, а по-друге, я сам добре бачу, що твориться в наших лісах, степах та водних об‘єктах, де ще зовсім недавно було повно зайців, кіз, куріпок та іншої дичини. Зараз там пустеля, дичина зникла з наших мисливських угідь і можна з упевненістю казати, що мисливців в угіддях сьогодні набагато більше ніж дичини.

- Чи розумієте Ви, що внаслідок тільки заборони полювання, як запропоновано в законопроекті, ситуація в мисливських угіддях не покращиться, а навпаки погіршиться, адже угіддя будуть кинуті напризволяще?

Нам потрібно розуміти, що в цьому напрямі зрештою потрібно щось робити, не можна залишати так, як воно є, адже якщо нічого не робити, то краще не стане. Сьогодні нам дуже важливо зняти той величезний мисливський прес з угідь, дати дичині відновитися й відпочити від мисливців, щоб збільшити свою чисельність.

Ну і, мій законопроект про мораторій на полювання – це лише частина кампанії по покращенню ситуації в мисливській галузі. Зараз проводиться величезна робота по удосконаленню мисливського законодавства. В цій роботі беруть участь багато моїх колег депутатів-мисливців, також ми тісно працюємо з мисливськими організаціями, беремо до уваги їх пропозиції та побажання, враховуючи все це в наших поправках до Законів. Я абсолютно впевнений, що цей закон буде надзвичайно корисний і внаслідок його прийняття кількість дичини в угіддях буде збільшуватися.

- Антоне Івановичу, сьогодні абсолютна більшість наших мисливців перебувають саме в лавах саме громадських мисливських організацій, полювання для яких Ви хочете заборонити. Ви ж розумієте, що ваш закон поставить хрест на існуванні цих організацій, а також на можливості полювання для величезної армії мисливців?

Я думаю що це питання потрібно розділити на дві частини. По-перше, ми не маємо утримувати громадські мисливські організації тільки для знищення природи, як це зараз відбувається. Адже це не спів мірно.

А по-друге, у всі часи громадські мисливські організації існували завдяки коштам їх членів, а не завдяки продажу мисливських тварин. І якщо громадські організації думають існувати лише за рахунок дичини – то це тупиковий шлях, так не має бути.

І ще одне, тут питання потрібно поставити ще й так – а що буде з цими організаціями, коли в їх угіддях вже зовсім нічого не залишиться. А зараз саме до цього все й іде, адже наші громадські мисливські організації перетворилися на такі собі контори, де, скажімо так, сидить якась дівчинка, яка збирає гроші з мисливців за якісь порожні папірці. І гроші ці йдуть не на відтворення нашої фауни, а лише для покращення матеріального стану якогось начальства. Взагалі, я не проти покращення матеріального стану наших громадян, але чому це має відбуватися за рахунок нашої природи. Нам, зрештою, потрібно думати про те, що ми залишимо після себе дітям та внукам.

Звичайно, період мораторію на полювання – це буде непростий період. В мисливському господарстві потрібно буде багато що перепланувати й переформатувати. Обов‘язково потрібно буде окремо подумати про охорону угідь, тут мають залучатися всі можливі ресурси, як громадських організацій, так і державного сегменту мисливського господарства, яке повинне буде взяти на себе основну частину цього тягаря.

- Як Ви оцінюєте шанси проходження вашого законопроекту через ВР? Чи вистачить у нього прихильників для того, щоб бути проголосованим?

Ну, те що він буде ставитися на голосування, це очевидно. А взагалі, я постійно пояснюю моїм колегам, що далі так як все є в нашому мисливському господарстві, більше продовжуватися не може. Адже питання стоїть так – або ми даємо можливість для збереження та розвитку тваринного світу, реформуючи мисливське господарство, або ж ми і далі будемо робити вигляд, що в цьому сегменті у нас все добре. Але тоді, повторюсь, що залишиться після нас нашим нащадкам?