Рибацьки байки

  • Рибацьки байки


Подорож зі спінінгом

Я відчув слабкий, але чіткий ривок. Було ще кілька чи то характерних «смиків», чи то зачепів. І все. Потім, скільки я не блешнював – і уздовж берега під очеретом, і поперек річки – жодного натяку на клювання. Ми приготували нехитру вечерю (вівсянка, знайдені тут же біля болітця кілька підберезників-«обабків», плюс по пелюстці сальця – нашого стратегі

У всякого своя доля

Цього разу дід Микита і справді стрибнув вище від своїх колін. Попри спеку у день відкриття полювання вранці ні світ ні зоря знайшов у лісі шість молодих білих грибів і піввідра лисичок. Повернувшись з лісу, сходив до річки, скупавшись, закинув вудку і… зловив протягом години п`ять великих карасів. Зловив би й більше, але здають нерви – підсікав раніше, бо думав лише про години, що ли

Кримінальна хроніка

25 липня 2018 року організоване злочинне угруповання чисельністю до шести осіб, відчуваючи безкарність та користуючись недосконалістю судової та правоохоронної системи, вчинило замах на викрадення особистого майна громадянина Н., що займався законним, дозволеним промислом рибних ресурсів в акваторії С. поблизу населенного пункту Б. Діючи з умислом, за попередньою змовою, з особливим цинізмом

Не спалився. Хроніка однієї риболовлі

Щось пішло не так із самого ранку. Прокинувся начебто вчасно, навіть раніше за будильник, іноді не спиться перед риболовлею. Виїхав теж вчасно, але іншою дорогою, не хотілося вести на точку кілька машин, як минулого разу. Тільки-но зупинився на заправці взяти каву, як під'їхали міські судачатники, можна сказати колеги, але з іншого боку – фірма-конкурент. - Привіт, як справи, ку

Під очеретом

  Крутишся щодня як білка в колесі, ні хвилини спокою ні вдень, ні вночі – ніколи, а прогавиш – смерть, і життя твоє, як у сапера, який, як відомо, помиляється один раз; і якщо прикинути, образно кажучи, палець до носа, то способів знищити тебе щодня стає все більше й більше, бо людська фантазія – річ незбагненна, тому не щохвилини, а щосекунди треба думати про те, як виж

Замерзла б річка

  Сумні думки снують у голові діда Семена, і все від того, що не замерзла річка, а замерзла б, ловив би собі рибку, і ніяка маячня в голову не лізла б. А то, – міркує собі дід, дивлячись у вікно, – світ ніколи не був таким жорстоким, як сьогодні, здається, розгулу злочинності немає меж, а поліція або продажна, або й сама себе захистити не може. І в результаті «маємо те, щ

За класикою жанру

  - Ти б, Іване, готувався до ЗНО, а не в інтернеті зависав, – із докором сказав дід Петро онуку й, не дочекавшись, що той відповість, спитав ще раз, – ну скажи мені, будь ласка, що на ЗНО може бути з творів Коцюбинського? - Діду, у мене все схвачено: «Тіні забутих предків». А ви що, діду, теж учили Коцюбинського? – з відтінком іронії запитав Іван. - Так

Мольфарка

Від ранку і до вечора не переставав дрібний холодний дощ, який час від часу переходив у сніг, але найбільше діставав рвучкий північно-західний вітер, що пробирався, здавалося, до кісток, прострелюючи теплу куртку і гумовий плащ. Під ногами на льоду хлюпала вода і, звісно, на інтенсивність клювання годі було сподіватися. Крім мене, на Стугні сиділо ще троє рибалок і, стомившись від спостер

Cпогади з дитинства

  Я знову на Стугні з рибальським ящиком, знову не клює, знову пішов мокрий сніг упереміш із дощем. Із півночі повіяв холодний вітер і я знову пригадав своє щасливе дитинство на Поліссі. Коли Радіоновий ставок на весну виходив із берегів, вода протікала по вулиці села, і в тому потічку плавали карасі, яких ми, дітлахи, ловили руками, йдучи додому після уроків. Траплялося, що і прогулюва

Навесні на річці

  Квітневий ранок. У безхмарному блакитному небі дзенькають жайворонки. Густа роса райдужними краплями на травах переливається. А повітря! – бальзам чарівний, не надихаєшся: пахне молодою травичкою, клейкими вербовими листочками й водою весняною. Ірпінь тече, виблискуючи, у середині лугової заплави. Його береги біля омутців стрімчасті, на поворотах пологі, подекуди з піщаними обмілин