При незрозуміло сильному пострілі відразу ж припиніть стрільбу

В. Вольф

Жовтень, 2016 рік

Історія ця звичайна для більшості наших мисливців, які, купивши напівавтомат, ніколи не завдають собі зайвої праці чищенням і розбиранням своєї зброї. Стріляють доти, поки рушниця не відмовить або, що ще гірше, що-небудь трапиться.

Чоловік купив газовідвідний напівавтомат Хуглу й експлуатував його протягом тривалого часу, не чистив механіку взагалі. Він навіть не поцікавився в продавців як розбирати цю зброю, щоб діставати затвор для чищення, тобто він навіть не мав уявлення, як це робиться, і був дуже здивований, коли побачив, що рукоятка заряджання виймається, можна вийняти спускову скобу й почистити пензликом ударно-спусковий механізм. Як йому здавалося, цього було цілком достатньо для чищення зброї.

У результаті цього одного «чудового» дня сталося лихо. На щастя непутящого стрільця, він не постраждав, хоча й був на волосок від загибелі. Як показав огляд затвора при розбиранні в зброярні, мастило в затвор все-таки заливали. Бруд, пісок, нагар пороху, незгорілі порошинки набивалися в затвор, заповнюючи всі пази й вирізи. Бойовому упору (деталь, що здійснює запирання каналу ствола) усе складніше було підніматися вгору й своїм торцем заходити у виріз на хвостовику ствола. Не помилюся, якщо скажу, що й виріз бойового упору у хвостовику ствола не завжди очищався від бруду. От і стався нещасний випадок – постріл при не повністю закритому затворі.

Як видно на фото, два симетричні упори на бойовому упорі просто відірвало. Хоча міцність їх досить велика, а злам має дуже дрібну кристалічну решітку. Тож гартування зроблене правильно, та й у сталі не було браку. Постріл був такий, розповідає хазяїн рушниці, що його ледве не звалило на землю. Однак цього йому видалося замало й він… вирішив повторити й зробив ще один постріл. У результаті, при перезаряджанні лопнув до половини лоток-подавач, він не встиг разминутися з защіпкою і його, незважаючи на те, що він загартований, розірвало до половини. Защіпку теж скорцюбило.

Такий чудовий напівавтомат через неуцтво власника перетворився на металобрухт. Відповідно, на новий потрібні гроші… Ось тепер власник рушниці узявся за голову, як же відновити розбиту рушницю. А для цього необхідно виготовити новий бойовий упор (запірний клин), причому сталь тут необхідно підібрати таку, щоб працювала й на стискання, і на розтягання, і мала пристойну твердість, щоб її не зім'яло в процесі стрільби. Лоток-подавач можна заварити зварюванням і довести до кондиції. Правда, тут потрібен ювелірний зварник. А далі складання всіх деталей, налагодження всього механізму. До того ж, як після такої травми працюватиме зброя — невідомо. Справа в тому, що при такому дикому пострілі може відбутися деформація затворної коробки, та й окремих частин, які начебто і цілі. Не слід забувати, що всі деталі (в тому числі й лоток-подавач) тут гартовані. Це вам не російська зброя з сирими деталями. Тут зварник, не знаючи сорту сталі, ризикує просто спалити деталь, або ж після зварювання знову утворюється тріщина…

Багато разів уже говорилося, нагадувалося, що сильні, неприродно різкі постріли — це сигнал, що зі зброєю щось негаразд. Не потрібно ризикувати своїм здоров'ям, та й життям, стріляючи зі зброї, яка дала неприйнятно сильну віддачу.

Я не знаю, звідки це взялося, але віднедавна до мене почала надходити на ремонт зброя (не тільки мисливська), у якій застосовували набої з підсипанням армійських порохів. Мотивація цього божевілля – щоб постріл був сильніший і далі посилати кулю або шріт. Звичайно, зараз купити де-небудь армійські набої нескладно. Однак довести, що станеться, якщо змішати два порохи, таким експериментаторам неможливо. Ці люди тільки посміюються, коли розповідаєш їм, що значить зсипати два види пороху й запалити їх у закритому просторі. Адже практично буде вибух, а не метальна дія, яка відбувається при горінні пороху.

Для наочності наведу один приклад. На фото два розірвані барабани від травматичного револьвера Ринг РКС-5. Деякі, глянувши на ушкодження, кажуть, що тут винувата зброя. Та давайте все проаналізуємо й розглянемо все з логічної точки зору. Я бачив сертифікат Київського експертно-криміналістичного відділу, де випробовувався револьвер Ринг на міцність. Коли на заводі йому усунули неспіввісність барабана з пеньком ствола, револьвер витримав постріли пістолетного набою Макарова ПМ-9х18, короткого набою Браунінга 9х17 і навіть набою Парабелум 9х19. При цьому ніякого руйнування барабана не було, хоч і стріляли бойовими пістолетними набоями. Звичайно, зазор між казенною частиною ствола й барабаном скидає певну частину порохових газів, і зброя не зазнає перевантаження.

Тут же ми бачимо, що пістолет отримав не постріл, а вибух. Усі ви, звичайно, бачили набої до травматичної зброї несмертельної дії (так звані «набої з гумовими кулями»). Цей набій складається з гільзи з капсулем, порохового заряду (від 0,15 до 0,22 г) і еластичної кульки будь-якого кольору. Кулька ця у гільзі кріпиться тільки завальцюванням, тож ніякого навантаження при стрільбі зброя не має, а тим більше револьвер. Та й запасу міцності у цього револьвера достатньо, і якщо стріляти сертифікованими боєприпасами, то Ринг практично вічний. А от якщо замінити порох у набоях на гвинтівковий або автоматний або змішати декілька порохів, то буде вже вибух.

Цікава поведінка в наших людей, вони у випадку розриву зброї чомусь висувають претензії до заводу виробника зброї, а не до магазину, де купували злощасні боєприпаси. У мисливській практиці існує багато прикладів, коли недбале заряджання набоїв призводило до розриву, травмування стрільця, а іноді й до загибелі.

Нещодавно почалося полювання на пернату дичину. Багато хто сам споряджає для такого полювання боєприпаси, багато хто користується фабричними, але суть не в цьому. Головне не застосовувати в зброї зі слабким запиранням, типу ТОЗ-34, ІЖ-27 набої зі збільшеним пороховим зарядом, призначені для зброї Магнум, усі ці дані по тиску вказуються на коробці з набоями, також на вашій зброї вказують гранично припустимий тиск набою. Мисливцям потрібно прибрати зі свого арсеналу набої типу «Семі Магнум» для двостволок старого стандарту (радянського) і навіть МЦ21-12. Звісно, прибрати й усі об'ємні мірки на порох при заряджанні. Адже той же порох Тахо хоч і схожий на старий радянський Сокіл, але набагато потужніший за нього й при передозуванні може запросто зруйнувати будь-яку рушницю.

Якщо ви цінуєте власне життя й зброю, то візьміть собі за правило користуватися тільки сертифікованими боєприпасами. А домашнє виготовлення набоїв потрібно проводити в спокійній обстановці, ні на що не відволікаючись і зважуючи кожний (!) заряд на вагах з точністю до 0,01 г. Уникаючи при цьому всі порохи невідомих вам фірм.