Кінологія й кінологи Чернігівщини

Зоя Мєдвєдєва

Листопад, 2017 рік

Чернігівський підрозділ ФМСУ існує порівняно недавно – з 2010 року. Провідні кінологи Чернігівщини довго збиралися, але коли мисливці почали вступати в підрозділи Федерації в сусідніх областях, аби мати право брати участь у заходах, які проводить ФМСУ, швиденько все оформили й стали самі планувати й проводити всі необхідні виставки й змагання. Причому дуже швидко Чернігів посів одне з чільних місць серед інших підрозділів, що існують із моменту створення Федерації в 2003 році.

Але, як ви розумієте, тільки реєстрації для того, щоб стати одним із лідерів, мало. Потрібно ще зуміти об'єднати членів підрозділу й правильно організувати їхнє існування в межах Федерації. І це прекрасно реалізувала кінологічна сімейна пара Соловей Михайло Олексійович і Людмила Володимирівна. Вони гармонійно поєднали професіоналізм і вміння організувати практичну роботу. У Чернігівській області завжди були досвідчені експерти й мисливці-практики, що й допомогло молодому підрозділу швидко вийти на перші місця в рейтингах. За підсумками кінологічної роботи ФМСУ вже в 2015 році Чернігів посів перше місце серед підрозділів Федерації, у 2016 – друге. За підсумками Всеукраїнської виставки мисливських собак 2016 року в умовах жорстокої конкуренції Чернігів із мінімальним відривом завоював друге місце. І мені здається, що на цьому вони не зупиняться.

Чернігівщина завжди славилася своїми гончими, а пізніше й лайками, і норовими. Лягавих собак, здобич яких іноді уміщується в жмені, там завжди було мало. Та зусиллями керівництва підрозділу й деяких власників лягавих, їхня кількість зросла, і вже в останні роки я постійно зустрічала лягашатників із Чернігівської області на змаганнях різного рівня в інших областях України. Звичайно, із приблизно 600 голів мисливських собак підрозділу 60 лягавих – це тільки 1/10 частина, але і якість, і кількість їх постійне зростає. Керівництво підрозділу не відмахується від малої кількості лягавих, а навпаки, постійно проводить якісь заходи для них, підігріваючи цікавість до цієї надзвичайно цікавої групи порід. Я давно й близько знайома з багатьма любителями собак із Чернігівщини. Тому, коли мене запросили відсудити змагання лягавих собак по перепелу, відразу ж погодилася.

Змагання пройшло 9 вересня на території Чернігівської контрольно-іспитової станції. Зі мною працювала експерт-кінолог II категорії Є.А. Борисюк. Секретар змагання – Л.В. Соловей. Участь взяло 13 лягавих собак: 5 дратгаарів, 3 курцгаара, 3 англійські сетери й 2 пойнтери. На диплом спрацювало 8 собак. Це дуже високий відсоток, враховуючи, що 9 собак із 13 були зовсім юними – до двох років, а одному взагалі тільки 10 місяців.

Труднощі були і з кількістю перепела. Незважаючи на шість вабиків, розставлених на двох полях, птаха було вкрай мало, і довелося таку невелику кількість собак водити цими полями до самого вечора, але всі собаки одержали необхідну кількість зустрічей із птахом. Очевидно, потрібно все-таки проводити такі заходи раніше. Місцевий перепел уже пішов, а північний ще не прийшов. Звичайно, молоді недосвідчені собаки не змогли показати роботу на дипломи високого ступеня. Та й деякі власники виявилися такими ж новачками. Але вони дуже старалися. Окрім того, практично всі собаки вже не один раз пополювали, що значно підриває дисципліну собаки. У результаті з 8-ми здобутих дипломів, тільки один виявився II ступеня. Двоє досвідчених собак, що посіли друге й третє місця, не змогли показати всі елементи роботи на високий диплом. Призерами змагання стали:

 - 1 місце й титул «Польовий переможець» – курцгаар «Чизай-Барселона», власник Курзин М.В.;

 - 2 місце – англійський сетер «Асса Саксонія», власник Соловей М.О.;

 - 3 місце – пойнтер «Гектор Панфілд», власник Андрєєв П.Л.

Щиро вітаю призерів. Усе-таки досвід – це те, що робить і собаку, і його ведучого справжніми бійцями, здатними в будь-якій обстановці й будь-яких умовах показати гідну роботу й поведінку.

Хочу додати до цього, що для молодих собак і їхніх ведучих такі змагання дуже корисні. Їм не потрібно їхати із собакою за сотні кілометрів на кілька днів, витрачати досить великі гроші й вони не опиняються в незвичних умовах, як побутових, так і природних. Усе відбувається практично поруч із домом, але дух і принцип змагань зберігаються. Здобувається безцінний досвід. Можна одержати відповіді на будь-яке питання, поспілкуватися з експертами й досвідченішими учасниками. І те, що Чернігівський підрозділ проводить такі заходи, це просто чудово!

Уся обстановка на змаганні була спокійною й дружньою. Усе було прекрасно організовано. Єгері сусіднього мисливського господарства, які також були учасниками, пригощали прекрасною шурпою й печенею з дичини. Людмила Володимирівна швидко й акуратно оформляла всі документи, тому підбиття підсумків і нагородження призерів встигли провести до настання темряви. Я хочу подякувати Каті Борисюк за допомогу в проведенні експертизи. І звичайно, спасибі керівництву Чернігівського підрозділу за запрошення.